Справа № 521/16396/21

Номер провадження:1-кп/521/904/22

У Х В А Л А

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

27 липня 2022 року

Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1

із секретарем судового засідання – ОСОБА_2  на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 12021162470000771 від 19.06.2021 року, у відношенні:

        ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, маючого загальну середню освіту, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК.

       Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

       з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

       з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. Судом проводився розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .

1.2.Питання розглядалось за ініціативою прокурора.

1.3.Окрім того, судом проводився розгляд клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою, на більш м`який запобіжний захід.

1.4.Таке клопотання розглядалось за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_3 .

       2.Встановлені судом обставини. Судовий виклик учасників кримінального провадження.

       2.1.Малиновським районним судом м. Одеси, здійснюється судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 186 КК.

       2.2.В теперішній час всі учасники судового провадження знаходяться на стадії судового розгляду.

       3.Позиції сторін кримінального провадження.

       3.1. Прокурор в судовому засідання оголосивши клопотання, просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 оскільки ризики які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.

       3.2.Обвинувачений ОСОБА_3 виступивши в судовому засіданні, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід .

       3.3.Захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора та підтримавши клопотання свого підзахисного, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.        

4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.

       4.1.Суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання прокурора відмовити, а клопотання обвинуваченого задовольнити, з наступних підстав.

       4.2.Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 05.09.2022 року. Станом на день постановлення ухвали обвинувачений знаходиться під вартою 1 рік і майже 2 місяці. Судовий розгляд не закінчений і докази, не дослідженні судом не з вини обвинуваченого.

       4.3.Обставини обвинувачення свідчать, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, а також проти власності.

       4.4.Будь-яка особа повинна якнайшвидше отримати правосуддя (обвинувачений або потерпілий) та отримати остаточне судове рішення – вирок, за яким обвинуваченого визнають або винуватим або невинним. Будь-яке зволікання у вказаному процесі не може мати місце.

       4.5.Суд вважає, що дійсно існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

       4.6.Певні твердження дійсно на начальних етапах досудового слідства та судового розгляду з уст прокурора можливо були переконливими і такими, що надавали право суду продовжувати запобіжний захід обвинуваченому. Можливо навіть вони були підтверджені певними доказами. Обставини злочину, самі властивості дій обвинуваченого під час їх вчинення надавали право суду на думку, щодо не можливості застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

4.7.Разом з тим, з часом ризики, які були підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу об`єктивно не можуть бути доведені прокурором, а сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для продовження такого суворого запобіжного заходу.

4.8.Даючи оцінку ризикам, які були наявні на час обрання і продовження запобіжного заходу судом встановлено наступне.

       4.9.Так стороною обвинувачення у даному судовому засіданні не надано доказів того, що ОСОБА_3 буде переховуватись від суду, у випадку зміни йому запобіжного заходу або вчинить новий злочин та буде незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні. Окрім того, потерпілий вже допитаний в судовому засіданні. Від зміни його показів у вказаному провадженні нічого не залежить.

       4.10.Прокурор в судовому засіданні обмежився лише формальним виступом щодо підстав та обставин, які обумовлюють продовження найсуворішого запобіжного заходу обвинуваченому. Жодного розумного аналізу наявних підстав та обґрунтування своїх доводів у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 прокурором здійснено не було.

       4.11.Суд вважає, що час що минув – більше 1 року з дати затримання і взяття під варту ОСОБА_3 , настільки вплинув на мету такого суворого запобіжного заходу, що забезпечення виконання процесуальних обов`язків останнім, можливо досягнути більш м`якими запобіжними заходами.

       4.12.Суд вважає, що ОСОБА_3 після тривалого знаходження під вартою, заслуговує на довіру.

       4.13.Приймаючи таке рішення, суд враховує також особистість обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, знаходиться у молодому віці 22 роки, є громадянином України. Хоча народився в Луганській області, однак тривалий час проживає в м. Одесі. Має сім`ю, дружину та маленьку дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживає з дружиною, дитиною та батьками дружини за адресою АДРЕСА_1 . До затримання, не офіційно працював сантехніком. За кордон не виїздив.

       4.14.Таким чином, обставини встановлені судом свідчать про наявність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого в м. Одесі, а також про мінімальні ризики можливості переховування від правосуддя. Суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_3 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною останньому залишати житло – цілодобово.

       4.15.Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

       4.16.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК, а також наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливо шляхом зміни місця мешкання без повідомлення прокурора та суд.

4.17.Суд також враховує вимоги Європейської Конвенції з прав людини та практику Європейського суду з прав людини.

       4.18.Так у Рішенні у справі “Ноймайстер проти Австрії” ЄСПЛ зазначає, що обмеження строку запобіжного ув`язнення тісно пов`язане з презумпцією невинуватості – таке позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.

       4.19.Далі Європейський суд зазначає у справі “Москаленко проти України” № 50264/08 від 17.04.2014 року, п. 36 – органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Пункт 37 вказаного Рішення зазначає, щодо ризику того, що заявник переховуватиметься від слідства і суду та примушуватиме свідків давати неправдиві показання Суд зазначає, що у своїх рішеннях про тримання заявника під вартою чи продовження тримання під вартою, органи державної влади не вказали жодних конкретних причин, на підставі яких вони дійшли такого висновку.

       4.20.Фактично, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, окрім пропозиції розпочати суд над обвинуваченим протягом розумного строку або забезпечити особі тимчасове звільнення, - імперативно вимагає здійснити звільнення не пізніше моменту, коли “затримання, що триває, перестає відповідати критерію розумності” /Рішення ЄСПЛ у справі “Яблонський проти Польщі” п. 83/. У даному випадку знаходження ОСОБА_3 , як зазначено судом вище, під вартою на протязі більше 1 року та відсутність об`єктивної можливості закінчити розгляд справи в найближчі дні (навіть місяці), на думку суду свідчать про відсутність критерію розумності в триманні під вартою обвинуваченого.

4.21.Приймаючи викладені обставини, як факти зміни ризиків передбачених в ч. 1 ст. 177 КПК, суд вважає, що ОСОБА_3 є особою, яка здатна виконувати процесуальні обов`язки без надмірного державного контролю та особистого фізичного стримування.

       4.22.Постановляючи ухвалу, суд керується ст. ст. 331, 350, 372, 534 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

       1.Висновки суду.

       1.1.В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 – відмовити.

       1.2.Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на більш м`який – задовольнити.

       1.3.Змінити  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

1.4.Застосувати до обвинуваченого  ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною обвинуваченому залишати житло за адресою:  АДРЕСА_1  – цілодобово.

       1.5.Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти з Одеського слідчого ізолятора, після отримання відповідної ухвали суду.

       1.6.Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 його обов`язок негайно прибути за визначеним місцем проживання та заборони залишати вказане житло цілодобово.

       1.7.Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язок строком на 60 (шістдесят) днів, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК:

       1)прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду.

       1.8.Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

       1.9.Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області та прокурора.

       1.10.Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, а також співробітникам ОСІ та поліції, які будуть здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

       2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

       2.1.Строк дії ухвали суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 27.07.2022 року. Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 25.09.2022 року.

       2.2.Ухвала суду щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт підлягає негайному виконанню після її оголошення.

       2.3.Ухвала суду оскарженню не підлягає.

                        С У Д Д Я:                         ОСОБА_1