ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 22-з/821/55/22 Справа № 711/1330/20 Категорія: 301030000Головуючий по 1 інстанції - Казидуб О.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції                    - Нерушак Л.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року         Черкаський апеляційний суд  в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

       Головуючого     Нерушак Л.В. ( суддя  - доповідач ) 

Суддів      Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

За участі секретаря               Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач –  ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ;

особа, яка подає апеляційну скаргу –  відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк Ірини Андріївни про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 711/1330/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

в с т а н о в и в :

20.02.2020 року адвокат Кучер Ю.В., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності – задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_2 – задоволена.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності – скасовано, прийнята нова постанова.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Стягнуто судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 в розмірі 6004,80 грн.

19 липня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк І.А. надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, з наданих додатків до заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк І.А. вбачається оригінал додатку до договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021 року, акту виконаних робіт та наданих послуг від 19.07.2022 року, квитанції до прибуткового касового ордера від 19.07.2022 року та докази направлення заяви з додатками відповідачу.

У заяві про стягнення витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_2 – адвокат Антонюк І.А. зазначає, що до початку судових дебатів вона повідомила, що протягом п`яти днів з дня прийняття постанови у справі буде подана заява про стягнення витрат на правничу допомогу та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Заслухавши доповідь судді - доповідача у справі, дослідивши та перевіривши матеріали справи, обґрунтування та доводи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, подану представником ОСОБА_2 – адвокатом Антонюк І.А., яка просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк І.А. про стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з такого.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 4 ст. 270 ЦПК   України встановлено, що суд у разі необхідності може викликати сторони у судове засідання.

Апеляційний суд не вбачає необхідності виклику сторін у судове засідання щодо розгляду та вирішення заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк І.А. про стягнення витрат на правничу допомогу, подану 19.07.2022 року, після прийняття постанови Черкаського апеляційного суду.

Згідно положень ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких належить зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України.       

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до інших видів правової допомоги належить види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Главою 52 ЦК України регулюються загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах – фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Колегія суддів апеляційного суду вказує, що з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу відповідачу  ОСОБА_2 надавала адвокат Антонюк І.А.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 , представником відповідача надано оригінал додатку до договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021 року, акту виконаних робіт та наданих послуг від 19.07.2022 року, квитанції до прибуткового касового ордера від 19.07.2022 року.

Також, матеріали справи містять оригінал договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021 року (а. с. 189, т. 1).

Згідно додатку до договору про надання правничої допомоги від 17.05.2021 року сторони погодили, що вартість години роботи адвоката складає 1000 гривень, остаточна калькуляція складається по фактично виконаній роботі, після чого підписується акт виконаних робіт. Опис робіт необхідних для надання правничої допомоги: 1) ознайомлення та вивчення рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року; 2) надання ОСОБА_2 правової консультації; 3) складання апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності; 4) участь в судових засіданнях та представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до акту виконаних робіт та наданих послуг від 19.07.2022 року в описі послуг наданих адвокатом необхідних для надання правничої допомоги зазначено: 1) ознайомлення та вивчення рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року – 1 година – 1000 грн.; 2) надання ОСОБА_2 правової консультації – 1 година – 1000 грн.; 3) складання апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності – 5 годин – 5000 грн.; 4) участь в судових засіданнях та представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції -1 година – 1000 грн. Вказані роботи адвокатом виконані фактично на суму 8000,00 грн.

Згідно до прибуткового касового ордера від 19.07.2022 року адвокат Антонюк І.А. прийняла від ОСОБА_2 8000,00 грн.

Колегія суддів апеляційного суду, вважає за важливе вказати, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин, складності справи та часу, витраченого на розгляд справи і підготовку апеляційної скарги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Однак, колегія суддів  апеляційного суду вважає за важливе вказати, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважено, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов?язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов?язок доведення їх неспівмірності.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Колегія суддів  апеляційного суду звертає увагу на те, що  матеріали справи містять докази направлення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу з додатками стороні по справі, а саме : позивачу ОСОБА_1 .

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України  передбачена можливість зменшення розміру таких витрат понесених однією стороною за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що сторона з якої на користь іншої сторони стягуються такі витрати повинна бути обізнана про розгляд судом такого питання.

Враховуючи вказане, а також положення ч. 9 ст. 83 ЦПК України, колегія суддів  апеляційного суду приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття зазначених доказів та стягнення на їх підставі витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що оскільки до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу надано докази її направлення позивачу ОСОБА_1 , остання не була позбавлена можливості заперечити проти такого розміру витрат.

Враховуючи, що згідно приписів ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви, а також те, що заперечень від позивача ОСОБА_1 на адресу Черкаського апеляційного суду не надходило, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що заява представника  відповідача ОСОБА_2 – адвоката Антонюк І.А. про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню  та стягненню судових витрат іщ позивача на користь  відповідача.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України,  апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в  :

       Заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Антонюк Ірини Андріївни про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 711/1330/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно – процесуальним законодавством.

Головуючий                                                                Л.В. Нерушак

Судді                                                                        Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков