Код суду: 0707
Номер стат. звіту К.53
СПРАВА № 2-А-4426/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2009 року м.Мукачево
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого-судді Заборовського В.С.
при секретарі Глінській О.А.
за участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до працівника відділення ДАІ та АТІ обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до працівника відділення ДАІ та АТІ обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що згідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року АО 031450, яку позивач отримав випадково 12 квітня 2009 року, від своєї сусідки по дому ОСОБА_3, яка проживає в його будинку АДРЕСА_1 доводить до суду наступне.
Постанова про адміністративне правопорушення (правил дорожнього руху) була вислана йому в звичайному конверті (додається до скарги) без будь-якого повідомлення. Вона не має (як і надісланий на його адресу конверт в якому вона знаходилася) ніякого вихідного номеру та дати відправлення, про що свідчить кутовий штамп на конверті. Номер документу, який засідчує його особу, вказаний в даній постанові (паспорт громадянина України серії ВО 561706) немає до нього ніякого відношення, так як це не його номер паспорту.
Також з постановою в конверті знаходилась ксерокопія фотофіксації нібито порушення автотранспортом (власником якого позивач являється) правил дорожнього руху. На цьому знімку (фотофіксації) не розібрати ні номеру, ні серії номерного знаку автомобіля, який сфотографований. Крім того на даному знімку фотофіксації незрозуміло:
1. Стоїть автомобіль (марки ОСОБА_4) на узбіччі дороги чи він знаходиться в русі, так як не видно де знаходиться водій, за кермом машини чи ні? Також водій міг пригнутися за кермом, під час пропуску пішоходів, шукаючи щось під сидінням чи на підлозі салону, на декілька секунд.
2. Якщо водій знаходився в машині (незрозуміло по фотофіксації) то він зобов"язаний згідно правил дорожнього руху зупинитися перед пішохдним переходом для пропуску переходящих через нього людей, а знак пішоходного переходу, що знаходиться у верхїній частині ксерокопії фотофіксації про це свідчить.
3. Неякісне зображення даного знімку (фотофіксації) не надає доказів того, що даний автомобіль на знімку належить позивачу, так як на ксерокопії фотофіксації неможливо розібрати ні номеру ні серії номерного знаку автомобіля.
4. На знімку фотофіксацї не зрозуміло на якій відстані від "зебри" пішоходного переходу стоїть знак "пішоходний перехід".
5. Знімок фотофіксації не надає доказів – робить двигун автомобіля в момент зйомок чи ні? Водію, що знаходиться на кермом даного автомобіля, не заборонено правилами дорожнього руху зупинитися (при працюючому двигуні), побачивши стару та хвору людину (інваліда з паличкою чи на протезі), якій тяжко самій перейти через пішохідний перехід, на декілька секунд вийти із-за керма та допомогти їй, прижавши в той час автомобіль трошки праворуч до тротуару (узбіччя), а потім повернутися в кабіну автомобіля та продовжити рух.
Позивач являється водієм з 34-ох річним стажем. Права водія отримав в 1975 році. За цей час він порушив правила дорожнього руху всього один раз, про що свідчить його талом попереджень, ксерокопію якого позивач додає до переліку документів, що надає до суду.
Позивачу не зрозуміло чому його не було викликано даною установою ДАІ належним чином на засідання комісії по розгляду скоєного нібито ним порушення. Він не мав можливості надати пояснення та подати клопотання про надання права на захист в порядку ч.1 ст. 268 КУпАП: "особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право ..... заявляти клопотання....", ".... при розгляді справи користуватися юридичними послугами адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи...". Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: "кожен має право на правову допомогу.... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав". Дане право є непорушним та не може бути обмежено в жодному випадку в силу ст. 64 Коснтитуції України: "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод вз зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і сводоби передбачені статтями ...59,... цієї Коснтитуції".
Згідно ст. 288 Кодексу України Про адміністративні правопорушення "особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державнго мита".
Ст.289 Кодексу України Про адміністративні правопорушення: скарга на постанову по справі про адміністративні правопорушення може бути подано протягом 10-ти днів з дня винесення постанови....
Дану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
По-перше. Він не залишав, 27.02.2009 року, свій автомобіль біля пішоходного переходу. Тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КупАП. Зафіксована на фотофіксації автомашина не являється його. Фотозйомка, приєднана до постанови про адміністративне правопорушення, не являється доказом по справі, оскільки враховуючи технічний прогрес і можливості сучасних комп"ютерних програм, таку фотозйомку може відтворити будь-яка особа, яка хоч трохи розуміється в комп"ютерах. Вказану фотозйомку, як доказ по адміністативній справі він не визнає.
По-друге. Накладення адміністративних стягнень має відбуватися з дотриманням ряду загальних правил, суть якого полягає в реалізації найважливіших принципів адміністративної відповідальності – її законності та індивідуальності. Так, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст. 33 КупАП, мають бути враховані: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у адміністративному позові підстав і просить суд скасувати постанову працівника відділення ДАІ та АТІ обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району ОСОБА_2 від 30.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.00 коп., від інших позовних вимог відмовився.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову і просить суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 квітня 2009 року ОСОБА_1 випадково отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року, серії АО 031450 відповідно до якої він 27.02.2009 року о 15 год.29 хв. в м.Мукачево по вул. Я. Мудрого здійснив стоянку автомобіля НОМЕР_1 ближче 10 метрів від пішохідного переходу, тобто скоїв передбачене ч.1 ст.122 КУпАП і його піддано штрафу в розмірі 300 грн. /а.с.6/.
Вищезазначена постанова була вислана йому в звичайному конверті без будь-якого повідомлення. Вона не має (як і надісланий на його адресу конверт в якому вона знаходилася) ніякого вихідного номеру та дати відправлення, про що свідчить кутовий штамп на конверті. Номер документу, який засідчує його особу, вказаний в даній постанові (паспорт громадянина України серії ВО 561706) немає до нього ніякого відношення, так як це не його номер паспорту.
Також з постановою в конверті знаходилась ксерокопія фотофіксації нібито порушення автотранспортом власником якого являється ОСОБА_1 правил дорожнього руху. На цьому знімку (фотофіксації) не розібрати ні номеру, ні серії номерного знаку автомобіля, який сфотографований. Крім того на даному знімку фотофіксації незрозуміло:
а) стоїть автомобіль (марки ОСОБА_4) на узбіччі дороги чи він знаходиться в русі, так як не видно де знаходиться водій, за кермом машини чи ні;
б) неякісне зображення даного знімку (фотофіксації) не надає доказів того, що даний автомобіль на знімку належить позивачу, так як на ксерокопії фотофіксації неможливо розібрати ні номеру, ні серії номерного знаку автомобіля.
в) на знімку фотофіксацї не зрозуміло на якій відстані від "зебри" пішоходного переходу стоїть знак "пішоходний перехід";
г) знімок фотофіксації не надає доказів – робить двигун автомобіля в момент зйомок чи ні?
Таким чином, в судовому засіданні встановлено,що наявний в матеріалах справи фотознімок, на якому зафіксовано адмінправопорушення 27.02.2009 року автомобілем під н.з. 58233 РЕ , як доказ вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КупАП взятий до уваги бути не може, так як з даних, що містяться на ньому випливає, що він не містить даних про обставини за яких зроблений знімок (ким небудь з працівників ДАІ, з стаціонарного посту спостереження,тощо).
В судовому засіданні не здобуто жодних доказів того, що ОСОБА_1 27.02.2009 року о 15 год. 29 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м.Мукачево по вул.Я.Мудрого здійснив стоянку вищезазначеного автомобіля ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
За таких обставин згадану постанову слід визнати незаконною та скасувати.
Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та таким, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.122 ч.1, 268, 283, 287-289 КУпАП суд, -
П о с т а н о в и в:
Позов задоволити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову працівника відділення ДАІ та АТІ обслуговування м.Мукачево та Мукачівського району ОСОБА_2 від 30.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.00 коп.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Львівський апеляційний адміністративний суд.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Головуючий підпис ОСОБА_5
З оригіналом вірно: Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі №2-А-4426/09 в Мукачівському міськрайонному суді.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_5