КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/33176/20 Головуючий у 1 інстанції: Рибак М.А.

Провадження № 22-ц/824/4503/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Мельника Я.С., Верланова С.М.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», Департамент охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2020 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Департамент охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Зазначили, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 . Вказаний будинок перебуває на обліку як дореволюційна будівля - пам`ятка мистецтва та архітектури місцевого значення. На півпідвальному першому поверсі будинку, у нежилих приміщеннях, розташований заклад громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власником якого є відповідач ФОП ОСОБА_4 07.11.2019 року на прибудинковій території будинку без відома та згоди його мешканців розпочалися незаконні монтажні роботи по облаштуванню прибудов, розташованих впритул до будинку, із закриттям його фасадних архітектурних елементів та спотворенням зовнішнього вигляду. На запит ОСОБА_3 29 липня 2020 року КП «Керуюча компанія ОЖФ Шевченківського району м. Києва» надало відповідь, з якої вбачається, що на прибудинковій території будинку встановлено конструкцію (сезонний майданчик) для харчування біля закладу ресторанного господарства на підставі паспорту прив`язки, виданого Департаментом містобудування та архітектури КМДА. Разом з тим, прибудови розташовані по обидві сторони від єдиного парадного входу до будинку не є сезонними. За здійсненими мешканцями будинку обмірами прибудов, їхні розміри складають приблизно 3,5 на 6,5 м (з правого боку парадного входу (під`їзду) будинку) і 3,5 на 12,5 м (з лівого боку). Загальний контур лівої прибудови перевищує 30 кв.м., а тому не підпадає під визначення тимчасової споруди в розумінні ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У листопаді 2019 року мешканці будинку звернулися до Київського міського голови з колективною вимогою відреагувати на порушення їхніх законних прав та інтересів як співвласників будинку, повідомивши також про спотворення зовнішнього вигляду будинку - пам`ятки архітектури.Відповіді на своє звернення не отримали. Відповідно до листа ГУ ДСУНС у м. Києві від 26.08.2020 № 7101-1 4608/023 для погодження паспортів прив`язки тимчасових споруд по АДРЕСА_4 ніхто не звертався. Відповідно до листів Шевченківської РДА в м. Києві від 12.12.2019 року № 2 109-Ю9/_/КО-2755, Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 13.12.2019 року № 055-14937, Департаменту міського благоустрою КМДА від 16.12.2019 року № 064- 064/081/20-704, сезонний майданчик розміщено без дозволу відповідного органу культурної спадщини на проведення робіт на пам`ятці архітектури. Оскільки потреби співвласників будинку в захаращенні власної прибудинкової території немає, згоди на облаштування будь-яких прибудов до будинку вони нікому не надавали, позивачі звернулися до ФОП ОСОБА_4 з проханням добровільно усунути перешкоди у здійсненні співвласниками будинку права спільної власності за його рахунок, демонтувати зазначені прибудови і привести прибудинкову територію до первісного стану. Скаргу мешканців будинку відповідач залишив без будь-якого реагування.

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили усунути перешкоди у здійсненні права власності земельною ділянкою під багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 шляхом зобов`язання ФОП ОСОБА_4 знести прибудови (сезонні майданчики) до фасадної частини цього будинку за його власні кошти із збереженням історичного вигляду фасаду та його художнього оздоблення, та привести земельну ділянку біля вказаного будинку у первісний стан.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року в позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі. Посилаються на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянтів, суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові, виходячи з того, що право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, мають усі власники квартир багатоквартирного будинку лише у разі державної реєстрації. За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує державою вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Право власності сторін на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_5 виникло одночасно з набуттям права власності на квартири та нежитлові приміщення, а не з моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку, що має статус прибудинкової території, яка не може бути зареєстрована за окремими фізичними особами. Суд першої інстанції помилково послався на відсутність доказів чинення відповідачем перешкод у здійсненні їх права власності. Відповідно до частини третьої статті 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Одноосібне розпорядження відповідачем прибудинковою територією та розміщення на ній так названих тимчасових споруд є порушенням прав позивачів. У відповіді на відзив позивачі звертали увагу на те, що відповідно до наданих відповідачем висновків №№ 9935-19, 9936-19 Департаменту містобудування та архітектури КМДА, умовою отримання паспортів прив`язки є надання документів, передбачених розпорядженням КМДА № 2027 від 07.11.2013 р. «Про затвердження Порядку розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в місті Києві». Відповідач не виконав ці умови, а тому чинність даних листів (висновків) втратила свою дію. В порушення пункту 2.10.2. Порядку, тимчасовою спорудою відповідача закрито автентичні елементи архітектури фасаду будинку (підвіконні тафлі під 5-ми віконними отворами першого поверху зліва та 3-ма справа від під`їзду будинку). Із наданих до позову фотографій видно, що металевий каркас конструкцій дахів тимчасової споруди розташовано впритул до стіни фасаду, тобто його врізано у відступаючі від фасаду пілястри, які є елементами оздоблення периметру вікон першого поверху та підвіконних тафлів. В порушення пункту 2.15. Порядку не надано письмової згоди співвласників будинку на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, якою вони користуються. Власник нерухомого майна не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а здійснення чи нездійснення відповідними уповноваженими органами заходів впливу на відповідача не може бути поставлено у залежність для обрання позивачами того способу судового захисту, який вони вважають ефективним.

В судове засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Представник ФОП ОСОБА_4 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 є власником нежитлових приміщень в літері А , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , з номерами 1-15 з 17-21 №1, 11 (групи приміщень №31) загальною площею 254,10 кв.м.

Вказаний будинок перебуває на обліку як дореволюційна будівля - пам`ятка мистецтва та архітектури місцевого значення, що підтверджується листами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 01.Об.2020 № 066-1791 та Департаменту з питань ДАБК м. Києва КМДА від 01.06.2020 №2 073-5235.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, мають усі власники квартир багатоквартирного будинку лише у разі його державної реєстрації. Позивачі не надали суду доказів реєстрації прав на земельну ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним будинком АДРЕСА_5 . Також вони не довели суду того, що відповідач чинить перешкоди у розпорядженні належним їм майном, або того, що їх права можуть бути реально порушені в майбутньому.

Колегія суддів не може погодитися, що підставою відмови у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є відсутність реєстрації їх права на земельну ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним будинком АДРЕСА_5 .

Відповідно до положень ст. 389 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відтак, за загальним правилом власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку вважаються співвласниками права на земельну ділянку, на якій розташований такий будинок та його прибудинкової території, у разі державної реєстрації таких прав. Разом з тим, виникнення прав на земельну ділянку у власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку пов`язане із набуттям у власність самої квартири або нежитлового приміщення, земельна ділянка при цьому не виступає самостійним об`єктом правочину, пов`язаного із переходом права власності на квартир у або нежитлове приміщення. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, сама по собі відсутність реєстрації за власником квартири або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку права власності на земельну ділянку не позбавляє його права на захист своїх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з даним позовом про усунення перешкоди у здійсненні права власності земельною ділянкою під багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 шляхом зобов`язання ФОП ОСОБА_4 знести прибудови (сезонні майданчики) до фасадної частини цього будинку за його власні кошти із збереженням історичного вигляду фасаду та його художнього оздоблення, а також приведення земельної ділянки біля вказаного будинку у первісний стан, позивачі посилалися на порушення їх права власності на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, й пошкодження внаслідок монтажних робіт по облаштуванню прибудов ФОП ОСОБА_4 фасадних та архітектурних елементів будинку.

З наданих позивачами доказів неможливо встановити межі земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок по АДРЕСА_5 та його прибудинкова територія. У зв`язку цим у суду відсутні підстави для висновку про порушення прав позивачів, як співвласників будинку.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про усунення порушень у здійсненні права власності земельною ділянкою під багатоквартирним будинком по АДРЕСА_5 , позивачами не було додано відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів від 29 травня 2020 року №0570202/2-9663 зазначено, що у Департаменті відсутня відповідна землевпорядна документація щодо визначення меж прибудинкової території по АДРЕСА_5 , а також копії графічних матеріалів з нанесення меж вказаної прибудинкової території та будинку (а.с. 59).

З наданих позивачами фотознімків вбачається, що влаштована ФОП ОСОБА_4 тимчасова споруда знаходиться на тротуарі.

При цьому слід врахувати, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, має своє цільове призначення - для обслуговування будинку та прибудинкової території.

Позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії ФОП ОСОБА_4 не дозволяють здійснювати утримання та обслуговування будинку.

Позивачі також не надали суду висновків спеціалістів чи експертів у відповідній сфері, з яких можна було б встановити чи було порушено відповідачем фасад будинку по АДРЕСА_5 , в чому полягають вказані порушення, та яким саме чином, вони підлягають усуненню, які роботи необхідно виконати для його відновлення, враховуючи також і те, що вказаний будинок перебуває на обліку як дореволюційна будівля - пам`ятка мистецтва та архітектури місцевого значення.

Як було встановлено судом, згідно із п.п. 2.1. та 2.2. 2.1. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та від 21.10.2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

24 вересня 2019 року між відповідачем ОСОБА_4 та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був укладений договір про пайову участь власників тимчасових споруд в утриманні об`єктів благоустрою Києва № 09935-19.

ОСОБА_4 надані паспорти прив`язки тимчасової споруди № ШЧ.11493.09935-20, видані на підставі договору про пайову участь власників тимчасових споруд в утриманні об`єктів благоустрою Києва № 09935-19 від 24.09.2019 року, на павільйон із функціональним призначенням для харчування біля закладів ресторанного господарства за адресою: АДРЕСА_6 , із терміном дії до 13.02.2025 року. Вказані паспорти містять ескіз фасадів.

Також Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наданий висновок № 9936-19 про відповідність намірів щодо місця розташування сезонного майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства будівельним нормам.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року підлягає зміні шляхом виключення із мотивувальної частини рішення посилання суду на ненадання позивачами доказів реєстрації прав на земельну ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним будинком АДРЕСА_5 , як підставу для відмови у позові.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року змінити шляхом виключення із мотивувальної частини рішення посилання суду на ненадання позивачами ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доказів реєстрації прав на земельну ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним будинком АДРЕСА_5 , як підставу для відмови у позові.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 липня 2022 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Мельник Я.С.

Верланов С.М.