Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 646/3390/20

Провадження № 1-кп/553/152/2022

У Х В А Л А

Іменем України

25.07.2022 року м. Полтава

                       Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

при секретарі                - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора                - ОСОБА_3 ,

захисника адвоката                - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої                        - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12013220140001134 від 26.09.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 149 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5

09.06.2020 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова з Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт, складений 04.06.2020 року ст. слідчим відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями слідчого управління ГУНП в Харківської області капітаном поліції ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 12013220140001134 від 26.09.2013 року відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149 КК України (справа № 646/3390/20).

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з ухвалою від 19.04.2022 року кримінальне провадження № 12013220140001134 від 26.09.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 149 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Під час досудового розслідування кримінального провадження згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.05.2020 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 під час досудового розслідування було враховано дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не одружена, не має постійного місця роботи, а також ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та вагомість доказів, зібраних в ході досудового розслідування на підтвердження винуватості, доведеність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, тривалий час переховувалась від правоохоронних органів на території іншої держави, у зв`язку з чим з 18.11.2015 року перебувала у міжнародному розшуку, не має сталих соціальних зв`язків, що свідчить про існування достатніх підстав вважати, що остання перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань, вчинити інше кримінальне правопорушення . Вищевказане, а також характер і конкретні обставини вчинення інкримінованого правопорушення свідчать про неможливість застосування до неї іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжувався ухвалами Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 року, від 16.07.2020 року, від 07.09.2020 року, 03.11.2020 року, від 23.12.2020 року, від 15.02.2021 року, від 12.04.2021 року, від 06.07.2021 року, 26.07.2021 року, від 07.09.2021 року, від 02.11.2021 року, від 22.12.2021 року, від 09.02.2022 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 08.04.2022 року та від 02.06.2022 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для його обрання, продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження тримання її під вартою; вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна. Вказує на те, що перебуваючи на свободі та усвідомлюючи суворість можливого покарання обвинувачена може переховуватись від суду, як на території України, так за її межами, чим унеможливить досягнення завдань кримінальною провадження, передбачених ст. 2 КПК України, тим паче, що ОСОБА_8 не одружена, не працевлаштована, не має міцних соціальних зав`язків, перебувала в міжнародному розшуку та 20.05.2020 екстрадована з Російської Федерації на територію України, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинуваченій відомі анкетні дані, місця проживання потерпілих, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на них з метою зміни показань в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України. Інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, на данин час не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Ухвалою судді від 21.07.2022 року вирішено судове засідання по справі проводити в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" з метою забезпечення участі обвинуваченої та дотримання її прав і інтересів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_4 (який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів) в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Захисник вказував на недоведеність існування ризиків, запобіганням яким обґрунтовується необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутність підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу до його підзахисної, тим паче, що обвинувачена вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає в повному обсязі, повністю відшкодувала завдану потерпілим шкоди та тривалий час утримується під вартою. Просив застосувати інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

При вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченої  ОСОБА_5 , яка не одружена, не має постійного місця роботи, тобто стабільного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, певний час перебувала у міжнародному розшуку та була екстрадована на територію України, бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, яке згідно положень ст. 12 КК України віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі доведення винуватості, вік, міцність соціальних зв`язків в місці проживання, репутацію, майновий стан, та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що вона може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань та відповідно уникнення від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сам факт перебування обвинуваченої в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих йому діянь і особи обвинуваченої й такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які свідчать про наявність таких обставин, які істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , та можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до неї іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченої, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, при цьому з приводу застосування особистої поруки жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно неї на 60 днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 14 год. 00 хв. 25 липня 2022 року по 14 год. 00 хв. 22 вересня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1