Справа № 204/5033/22

Провадження № 1-і/204/32/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                                                                 ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання:                                               ОСОБА_2 ,

прокурора:                                                                         ОСОБА_3 ,

обвинуваченої:                                                                         ОСОБА_4 ,

захисника:                                                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі суду в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Соснівка Покровського району Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої,

у кримінальному провадженні № 12020050690000579, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2022, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання.

Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, якими передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна. Обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, продовжити чи вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Існує ризик того, що обвинувачена у разі незастосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи про тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою, з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду та/або органу досудового розслідування. У зв`язку з не проведеним у судовому засіданні допиту свідків та інших підозрюваних, існує ризик, що обвинувачена може впливати на свідків у кримінальному провадженні. Оскільки ОСОБА_4 впродовж тривалого часу здійснювала збут наркотичного засобу та психотропної речовини, є ризик продовження нею вчинення цього кримінального правопорушення чи вчинення іншого правопорушення.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 подав до суду заперечення на клопотання прокурора, в яких зазначив, що зазначені прокурором ризики є лише припущеннями, які законно та документально нічим не підтверджуються та які не свідчать про те, що обвинувачена буде перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи переховуватися від правосуддя. Стосовно ОСОБА_7 наразі обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, що з урахуванням наведених доводів ставить нерівні умови інших учасників процесу. Відтак просить суд застосувати до обвинуваченої домашній арешт, та додатково зазначає, що пропозиції щодо грошової застави є несправедливими, економічно необґрунтованими та дискримінаційними.

Ухвалою суду від 27.07.2022, у зв`язку з неявкою в судове засідання захисника ОСОБА_6 , Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області доручено призначити захисника для проведення окремої процесуальної дії з розгляду цього клопотання.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив суд продовжити стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативи застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що ризики переховуватися від суду є неаргументованими, тяжкість вчинених правопорушень не може бути підставою тримання особи під вартою, а обставина, що обвинувачена може вчинити інший злочин не є доведеною, оскільки остання раніше не судима.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримала позицію захисника ОСОБА_6 , просила суд обрати стосовно неї більш м`який запобіжний захід: домашній арешт або особисте зобов`язання, оскільки зазначені прокурором ризики не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до Розпорядження Голови Верховного Суду України № 17/0/9-22 від 08 квітня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської областей)», у зв`язку з неможливістю Красноармійським міськрайонним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Судом встановлено, що в провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження №12020050690000579, внесене до ЄРДР 20.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2,3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України. Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22.05.2022 стосовно обвинуваченої продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.07.2022.

Положеннями статей 131-132, 176 КПК України, визначено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи. Доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. («W проти Швейцарії», «Тейс проти Румунії» та ін.).

При розгляді цього клопотання, у відповідності до статті 177 КПК України, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення дійсних ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України при наявності обґрунтованої підозри.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є неодруженою, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованою, маючою єдиним доходом придбання та збут наркотичних засобів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та стримуючих факторів, які б вказували на те, що нею не будуть вживатися перешкоди щодо цього кримінального провадження. Обвинувачена постійно проживає у Покровському районі Донецької області, відтак у разі незастосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вона повернеться до місця свого мешкання, поблизу якого на цей час відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація відносно України, може привести до тимчасової окупації територій та призвести до ухилення обвинуваченої від кримінальної відповідальності. З огляду на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні ще не опитані, існує ризик, що обвинувачена може чинити на них вплив з метою зміни їх показань. З метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченій в разі визнання винуватості, вона може переховуватися від суду, оскільки ризик втечі може бути розцінений нею як менш небезпечне діяння ніж покарання та процедура його виконання. Крім того, з огляду на обставини, які зазначені в обвинувальному акті, ОСОБА_4 характеризується схильністю до вчинення кримінальних правопорушень, відтак існує ризик, що вона може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у цьому провадженні або вчинити інше правопорушення.

Суд зазначає, що застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід не виходить за межі розумного строку тривалості, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати її належну поведінку.

Враховуючи доведеність недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, обґрунтованості підозри, дійсних та триваючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, серйозність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання її винуватою та відсутність обставин, які не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов`язання, тому в задоволенні відповідних клопотань обвинуваченої, її захисника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої, дані про її особу, ризики кримінального провадження, суд доходить висновку, що застава у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених 01.01.2022, буде достатньою для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченої.

З огляду на викладене, суд убачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України на 60 днів з визначенням застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених 01.01.2022, з покладенням у відповідності до ст. 194 КПК України певних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 331, 369, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 18 вересня 2022 року включно.

Визначити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 1240500 гривень (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот) гривень.

У випадку внесення обвинуваченою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 1240500 гривень, вважати, що до неї обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18.09.2022 виконувати наступні обов`язки: прибувати до прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в доход держави, а до неї для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов`язання – відмовити.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

Копію ухвали направити на електронну адресу Держаної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 25 липня 2022 року.

Суддя                                                                                         ОСОБА_1