ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року

м. Київ

справа № 826/10281/16

адміністративне провадження № К/9901/20474/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (головуючий суддя Мєзєнцева Є.І, судді: Земляна Г.В., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Донбас-Термо" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 червня 2016 року №0010181404, яким йому збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 311 495,00 грн., та №0010191404 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 179 421,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентом (ТОВ "Укрбілд ЛТД"), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку про правомірність прийнятих Управлінням податкових повідомлень-рішень, оскільки, на думку судів, з огляду на специфіку спірних операцій (підрядні роботи), надані позивачем документи не підтверджують їх фактичного здійснення, а також наявності у контрагента - ТОВ «Укрбілд ЛТД» власних або орендованих машин, механізмів, устаткування, обладнання, інструментів та трудових ресурсів, які зазвичай необхідні для виконання таких робіт, враховуючи їх характер та обумовлені обсяги.

Ухвалою Верховного Суду 30 вересня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на вищевказані судові рішення відмовлено.

21 листопада 2019 року Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року, у якій просило його скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався, зокрема, на неправильний розрахунок контролюючим органом суми податкових зобов`язань; порушення правил оформлення податкових повідомлень-рішень та вимог до представництва податкового органу (неналежне оформлення повноважень представників відповідача); викладення Верховним Судом правової позиції стосовно аналогічних справ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, у задоволенні заяви Товариства відмовлено.

Постановляючи такі рішення, суди, вивчивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши зміст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року, та співставивши їх із зазначеними позивачем обставинами, прийшли до висновку про те, що вони не підпадають під жоден із передбачених законодавством критеріїв для того, щоб бути віднесеними до нововиявлених обставин.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року.

Так, в касаційній скарзі Товариство посилається на неприйняття судами до уваги наведених ним в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами мотивів та доводів й, зокрема, залишення поза увагою того, що постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №815/252/16 надано юридичну оцінку обставинам, які, на думку заявника, можуть вплинути на правильність рішень у даній справі, та встановлено реальність господарських операцій між ТОВ «Тека» (позивач у вказаній справі) та ТОВ «Укрбілд ЛТД» (яке також було контрагентом Товариства).

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права при постановленні оскаржуваних рішень, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують ті, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених належать обставини об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- їх існування під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- їх істотність для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових й тих, що змінилися, а також нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також ті, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, адже процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, але можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

При цьому, предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими згідно з процесуальним законодавством є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, й докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Крім того, слід враховувати, що в контексті пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду.

Ініціювання ж перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Отже, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплину на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Так, з приводу посилань позивача на те, що контролюючим органом неправильно розраховано суми податкових зобов`язань, а сама форма податкових повідомлень-рішень не відповідає вимогам законодавства, суди зазначили наступне.

Розрахунок податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, в силу положень підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України), додається до податкового повідомлення-рішення, форма і зміст якого визначаються в статті 58 ПК України.

При цьому, як відмітили суди, згідно із фіскальним чеком поштового відправлення Товариством податкові-повідомлення рішення отримано 23 червня 2016 року, а отже воно було ознайомлене, як з їх змістом, так і з розрахунком податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій вже під час звернення до суду з позовом у даній справі, проте відповідних доводів ані в позовній заяві, ані під час розгляду справи не наводило. Судами ж порушень контролюючим органом правил оформлення (надіслання) спірних податкових повідомлень-рішень також не встановлено.

До того ж, адвокатський запит №40 про отримання додаткової інформації (детальних розрахунків податкових зобов`язань, нарахованих згідно із оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями) було направлено до контролюючого органу лише 06 листопада 2019 року, тобто після постановлення Верховним Судом 30 вересня 2019 року ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у даній справі №826/10281/16

Стосовно ж тверджень заявника про порушення умов дійсності представництва (неналежне оформлення повноважень представників відповідача), то судами враховано, що останні самі по собі не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, адже, як зазначає саме Товариство, такі можливі порушення мали місце під час попереднього розгляду справи й у разі незгоди із визначеними Управлінням представниками позивач також не був позбавлений можливості наводити суду свої заперечення й порушувати відповідні клопотання.

Також, відхиляючи доводи Товариства про зміну правової позиції Верховного Суду в аналогічних справах, суди виходили з того, що зміна правової позиції суду в інших подібних справах, як і встановлення під час розгляду справ, в яких беруть участь інші сторони, певних конкретних щодо саме них обставин, не є в розумінні статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що заява позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не є.

Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм.

За змістом частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер