ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 липня 2022 року                               Чернігів                              Справа № 620/3553/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого  судді                                        -  Ткаченко О.Є.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, в якому просять:

визнати протиправним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області “Про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0118, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області” від 30.07.2021 №516-10/VIII;

зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0118, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області;

визнати протиправним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області “Про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0119, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області” від 30.07.2021 №516-10/VIII;

зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0119, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Свої позовні вимоги мотивують тим, що позивачами подано до відповідача заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з необхідним пакетом документом, однак рада ухиляється від виконання імперативного обов`язку, визначеного статтею 118 Земельного кодексу України, щодо прийняття відповідного вмотивованого рішення.

Ухвалою суду від 18.05.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що причинами прийняття спірного рішення стало те, що рішення впливає на права інших осіб, оскільки рішення 4 сесії Бобровицької районної ради 22 скликання від 19.04.1995 надано бажану позивачами земельну ділянку у постійне користування гр. ОСОБА_3

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивача розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства та подано на затвердження до відповідача (а.с.18-60).

Пунктом 4 рішення Бобровицької селищної ради від 30.07.2021 №516-10/VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва індивідуальних гаражів» позивачам відмовлено у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства – у зв`язку із тим, що рішення 4 сесії Бобровицької районної ради 22 скликання від 19.04.1995 надано бажану позивачами земельну ділянку у постійне користування гр. ОСОБА_3 :

ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 (заява з додатками за вхідним номером 11759/П-05-11-2 від 30.06.2021);

ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 (заява з додатками за вхідним номером 11765/П-05-11-2 від 30.06.2021 (а.с.11,61).

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправною, позивачі звернулись до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частинами першою та третьою статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами восьмою - десятою статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Абзацом першим частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Приведені вище норми Земельного кодексу України визначають, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Також не може бути затверджений проект землеустрою, який не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Відтак, доводи, викладені в оскаржуваному рішенні відповідача не передбачені законодавством для відмови в затвердженні проекту землеустрою, а отже, є безпідставними та необґрунтованими, тому суд доходить висновку про протиправність п. 4 рішення Бобровицької селищної ради від 30.07.2021 №516-10/VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва індивідуальних гаражів».

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає про таке.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36- 39).

Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні.

В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявників.

Оскільки підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів визнані судом протиправними, то суд вважає за необхідне зобов`язати Бобровицьку міську раду Бобровицького району Чернігівської області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 7420685400:03:000:0118, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області та земельної ділянки кадастровий номер 7420685400:03:000:0119, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п.4 рішення Бобровицької селищної ради від 30.07.2021 №516-10/VIII «Про відмову у затвердженні проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва індивідуальних гаражів» щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0118, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0118, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Визнати протиправним та скасувати п.4 рішення Бобровицької селищної ради від 30.07.2021 №516-10/VIII «Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва індивідуальних гаражів» щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0119, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: кадастровий номер 7420685400:03:000:0119, площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 992 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено  20 липня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Бобровицька міська рада Бобровицького району Чернігівської області (вул.Лупицька, буд. 4. М. Бобровиця, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 04061990).

Суддя                                                                                                               О.Є. Ткаченко