Справа №11-634/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -

Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року 28 грудня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в3 складі:

головуючого - Безверхого О.М

суддів - Борсая В.М., Крамаренка В.І.

з участю прокурора - Ворфоломеєвої Н.П.

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2010 року, яким :

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми,

раніше судимий:

1) 30.11. 1989 року за ст. 206 ч.2, 46-1 КК України до двох років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 відкладено виконання вироку на один рік;

2) 07.02.1992 року за ст. 206 ч.2, 25-1 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі;

3) 05.04.1995 року за ст. 229-6, 42, 45КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України засуджений умовно з іспитовим строком на два роки;

4)22.02.1996року заст. 222 ч.3, 43 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі суворого режиму; 5)23.09.1999 року за ст. 229-6 ч. 2 КК України до двох років позбавлення волі суворого режиму;

6) 11.06.2001 року за ст. 229-6 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі;

7) 08.01.2004 року за ст. 185 ч.1, 187 ч.1,69,309 ч.2,70КК України до двох років двох місяців позбавлення волі;

8) 19.02.2008 року за ст.185 ч.3, 69 КК України до двох років позбавлення ,-

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.

Вирішено питання про речові докази відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 10 серпня 2010 року біля 10 години 30 хвилин, знаходячись в салоні тролейбусу № 5 на перехресті вул. Харківської та проспекту М.Лушпи в м. Суми, вирішив скоїти крадіжку грошових коштів з панелі приладів водійської кабіни, для чого вийшов через передні двері з салону тролейбусу № 5, у якого спали струмоприймачі, та бачачи, що водій пішов їх лагодити, вийшов з тролейбусу, обійшов його з передньої сторони, підійшов до водійського вікна, звідки викрав

грошові кошти, які знаходилися на панелі приладів. При цьому він почув від водія крик в свою адресу та почав тікати з викраденими грошима в сторону вулиці Харківської, 25 м. Суми.

Відразу ж після цього водій тролейбусу повернулася в водійську кабіну та виявила пропажу грошових коштів, які їй належали, після чого вибігла з тролейбусу на вулицю та почала кричати, щоб ОСОБА_2 зупинився та повернув їй грошові кошти, однак останній, розуміючи, що його корисливий злочин виявлений, не відреагував на вимогу водія тролейбусу і з викраденими грошима втік з місця скоєння злочину.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить переглянути вирок суду, посилаючись на його суворість. При цьому зазначає, що суд при призначенні покарання не врахував всі пом'якшуючі обставини, а саме: його щире каяття, відсутність тяжких наслідків, позитивну характеристику з місця проживання, відшкодування "потерпілій шкоди і її прохання суворо його не карати , поганий стан його здоров'я. Також вказує на те, що скоєння злочину пов'язане з тяжкими сімейними обставинами.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримку своєї апеляції, міркування прокурора про законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого заст.186 ч.2 КК України у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

Щодо призначення засудженому ОСОБА_2 покарання, то суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують відповідальність, включаючи і ті, на які посилається апелянт. З урахуванням наведеного суд призначив засудженому покарання за ст. 186 ч. 2 КК України нижче від найнижчої межі. Підстав для обрання засудженому ще більш м'якого покарання, колегія суддів не вбачає.

З огляду на це, вирок суду є законний та обґрунтований, а покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_2, є справедливим, а тому підстав для задоволення апеляції, немає.

Разом з тим, колегія суддів звернула увагу на допущену очевидну помилку у вироку суду при написанні прізвища потерпілої, й цю помилку є можливим виправити суду в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366 , 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 12 жовтня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Запропонувати суду першої інстанції в порядку , передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК

України, уточнити цей вирок в частині правильності зазначення прізвища потерпілої.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4