Справа № 201/3103/22

Провадження №1-кс/201/903/2022

У Х В А Л А

іменем України

02.06.2022 р. м.Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 про визнання бездіяльності слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо розгляду клопотання про повернення вилученого майна у рамках кримінального провадження № 12021041650000410, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2021 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою на бездіяльність СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо не розгляду її клопотання від 28.01.2022 р. (вих. №Р-161) у кримінальному провадженні 12021041650000410 від 13.09.2021 р. Просить зобов`язати уповноважених осіб СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області розглянути її клопотання.

В обґрунтування скарги зазначає, що зверталася до СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з клопотанням від 28.01.2022 р. (вих. №Р-161).

Станом на день подання скарги, жодної відповіді чи постанови про розгляд її клопотання на адресу не надходило.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, що з врахуванням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

Статтею 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Пунктом 1)  ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що  під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка  полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які  він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).

Таким чином, враховуючи, що у кримінальному провадженні №12021041650000410 від 11.06.2021р., не прийнято будь якого процесуального рішення щодо заявленого клопотання ОСОБА_3 від 28.01.2022 року, слід дійти висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,25,28,110,303-307,369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо нерозгляду її клопотання від 28.01.2022 р. про повернення вилученого майна у рамках кримінального провадження № 12021041650000410, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2021 р.-задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області невідкладно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28.01.2022 р. у рамках кримінального провадження № 12021041650000410, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2021 р. і прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно до вимог КПК України, про що повідомити заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська ОСОБА_1