КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві       07  липня 2022 року апеляційну скаргу з доповненнями представника ТОВ «Сучасний Факторинг» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду  м. Києва від 18 лютого 2022 року,

           за участі:

представника

власника майна                                      ОСОБА_5     

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 та накладено арешт на речі та документи, які вилучені 02.02.2022 під час проведення обшуку, за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сучасний Факторинг», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 39 (8 поверх), згідно переліку у клопотанні.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Сучасний Факторинг» - адвокат ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

            Вважає оскаржувану ухвалу незаконною і необгрунтованною.

На переконання апелянта, клопотання подано неуповноваженою особою та поза межами процесуального строку, оскільки арештоване майно мало статус тимчасово вилученого, а тому орган досудового розслідування, а саме прокурор мав звернутись з клопотанням до суду протягом 48 годин, натомість слідчий звернувся до суду лише 08 лютого 2022 року.

Окрім того, клопотання  подано з порушенням вимог, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України, яке не містить належної аргументації, без зазначення мети та завданнь арешту.

Також, вказує на те, що органом досудового розслідування не доведено  те, що арештоване майно відповідає ознакам передбачених у ст. 98 КПК України, а постанова про визнання речовими доказами є формальною і містить виключно перелік майна.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представника ТОВ «Сучасний Факторинг» - адвокат ОСОБА_5 подала доповнення до апеляційної скарги в яких зазначила, що повний текст оскаржуваного рішення отримала 07 червня 2022 року.

Зазначила, що під час ознайомлення із матеріалами провадження  в суді першої інстанції не виявлено поштового пакету(конверт), опису вкладення, на підтвердження направлення клопотання поштою, однак під час ознайомлення із матеріалами провадження в апеляційній інстанції виявлено копію такого конверту.

В судове засідання прокурор не з`явився, надіслав клопотання про відкладення судового засідання, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, клопотання передане головуючому судді після початку розгляду апеляційної скарги, докази поважності неявки прокурора до клопотання не долучено, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка просилазадовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 вересня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під  № 12021100000000845, за ознаками вчинення  кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 220-2 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39 (8 поверх) за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сучасний Фактторинг», в ході якого виявлено та вилучено речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у справі.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6   від                          03 лютого 2022 року вилучені 02 лютого 2022 року в ході обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сучасний Фактторинг» речі та документи визнано речовими доказами.

05 лютого 2022 року слідчий слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 поштовим зв`язком до Голосіївського районного суду м. Києва направив клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді від 18 лютого 2022 року клопотання слідчого задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей          170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема,  забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження                      №  12021100000000845 про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сучасний Фактторинг», слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6   від 03 лютого 2022 рокувизнано речовим доказом (а.с. 28-29), відтак є предметом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 220-2 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність  ТОВ «Сучасний Фактторинг» з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Щодо доводів з приводу порушення строків звернення з клопотанням, то вони спростовуються матеріалами провадження, зокрема до матеріалів долучено копію конверту, з якого вбачається, що клопотання надіслано 04 лютого 2022 року, що підтверджується трекінгом із Укрпошти, тобто у передбачений КПК строк.

Доводи представника з приводу подання клопотання неуповноваженою особою, а саме слідчим, не є істотним порушенням, яке тягне за собою скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову-також цивільний позивач, як вбачається з матеріалів провадження вказане клопотання подано слідчим слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням із заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , а тому підстави вважати клопотання таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у колегії суддів відсутні.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року,- залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями представника ТОВ «Сучасний Факторинг» - адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8                   ОСОБА_9                 ОСОБА_10                   

Єдиний унікальний № 752/25987/21                                         Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Справа № 11сс/824/1828/2022                                                   Доповідач  ОСОБА_1                           

 Категорія ст.170 КПК