Справа №11-355/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня 27 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Борсая В.М., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - Пирлик Н.О.
засудженого - ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2010 року, яким:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 122 ч.І КК України до позбавлення волі строком на один рік.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном два роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в решті позовних вимог відмовлено.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 11 лютого 2007 року приблизно о 14-00 годині на вулиці Богуна в м. Суми він на грунті раніше виниклих неприязних стосунків, в ході сварки зі своїм сусідом ОСОБА_3 умисно наніс йому декілька ударів кулаками по голові, заподіявши середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У поданій апеляції потерпілий ОСОБА_3 не погоджується з вказаним вироком суду в частині призначення засудженому ОСОБА_2 покарання та в частині задоволення його позовних вимог. Вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання, яке б ізолювало його від суспільства, оскільки він на протязі досудового слідства і в суді не визнавав свою вину і намагався ухилитися від покарання. Також зазначає, що суд безпідставно відмовив у стягненні матеріальних збитків, які складались із витрат на правову допомогу та на оплату ліків і не зовсім об'єктивно оцінив розмір стягнутого морального відшкодування. Просить змінити вирок суду та призначити ОСОБА_2 більш суворе покарання та стягнути з нього на його користь 500 грн. матеріальних збитків та 10 000 грн. моральної шкоди.
Засуджений ОСОБА_2 у своїй апеляції також не погоджується з вироком суду, посилається на його незаконність, однобічність і неповноту досудового та судового
слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що судом не було взято до уваги той факт, що висновок про спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень з'явився лише після лікарняного ОСОБА_3, що був оформлений ним у 5-й місцевій поліклініці, де працює свідок ОСОБА_5 та чоловік їхньої доньки, а у першому висновку експерта були вказані легкі тілесні ушкодження. Також не були взяті до уваги пояснення свідка ОСОБА_6, яку потерпілий змусив на досудовому слідстві дати неправдиві свідчення і обмовити його, а пояснення інших свідків не підтверджують той факт, що саме він вчинив побиття потерпілого. Просить скасувати вирок суду та повернути справу на додаткове розслідування.
Вислухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_3, його представника та засудженого ОСОБА_2, на підтримку поданих апеляцій, міркування прокурора про законність вироку і залишення його без зміни, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 367, 368, 369 КПК України підставами для скасування вироку місцевого суду в суді апеляційної інстанції, зокрема, є однобічність або неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
На порушення вимог ст. ст. 64, 67, 323 КПК України при судовому провадженні не було вжито належних заходів до перевірки та оцінки зібраних у даній справі доказів й доказування обставин, які відносяться до події злочину та винності підсудного у вчиненні злочину, а також щодо постановлення законного і обґрунтованого вироку.
У мотивувальній частині постановленого вироку відносно ОСОБА_2 після викладення формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, всупереч вимог ч.І ст. 334 КПК України не наведено достатніх й беззаперечних доказів, на яких грунтуються такі висновки суду. При цьому окремі досліджені докази були викладені неправильно чи залишені поза увагою, а при наявності у справі суперечливих доказів, які мали істотне значення для висновків суду, у вироку не було наведено мотивування, чому саме взято до уваги одні докази та відкинуто інші.
Так, суд поклав в основу вироку такі обвинувальні докази, як показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Проте свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні відмовилась від своїх попередніх показань, як неправдивих, та ствердила, що вона не була очевидцем побиття потерпілого ОСОБА_2 і про такий факт ОСОБА_7 не повідомляла (т.2 а.с. 52-54). Отже, суд безмотивно й безпідставно поклався на попередні показання вказаного свідка, від яких вона відмовилась, а також на показання свідка ОСОБА_7, які базувались на показаннях іншого свідка, від яких цей свідок відмовився.
Також суд невірно навів у вироку показання свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що вона не бачила конфлікту і хто кого бив (т.2 а.с. 56-57).
Неповністю були враховані та наведені у вироку і досліджені в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_8, з яких слідувало, як вона на запитання підоіглого ОСОБА_3 відповіла, що не бачила, щоб його побив ОСОБА_2, а також при цьому і не бачила у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 68).
Крім того, суд у вироку послався на показання допитаного в судовому засіданні як свідка ОСОБА_9, який є судово-медичним експертом і дав у справі експертний висновок про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого, а тому він не міг допитуватися як свідок і доказом міг бути відповідно до ст. 65 КК України тільки даний ним висновок експерта.
Суд також не дав належної оцінки додатковому висновку судмедексперта, з якого слідувало, що механізм утворень тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3 частково відповідає як його показанням, так і показанням ОСОБА_2 (т.1 а.с. 36), а також взагалі не дав ніякої оцінки показанням свідка ОСОБА_10, допитаної в судовому засіданні (т.2 а.с. 49-50).
Фактично не сприйнявши показання підсудного ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, суд у вироку не навів ніяких мотивів, чому ним не взяті до уваги ці докази.
Поряд з тим суд безоціночно поклався як на докази на протоколи очних ставок між ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на досудовому слідстві (т.1 а.с. 97, 99-100), хоча ці свідки в судовому засіданні дали інші, змінені показання.
До справи при судовому розгляді також не було долучено первісний акт судово-медичного обстеження ОСОБА_3 № 268 від 12 лютого 2007 року, про який зазначено в іншому акті суд медобстеження (т.1 а.с. 27).
Таким чином, цей постановлений вирок суду з вищенаведених підстав треба вважати незаконним і необгрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді необхідно врахувати та усунути допущені порушення закону; всебічно, об'єктивно і повно дослідити обставини цієї справи; ретельно перевірити твердження ОСОБА_2 про неправильність оформлення медичної документації та видачі "лікарняного" листа ОСОБА_3 з допомогою названих ним заінтересованих осіб, оскільки висновок судмедексперта про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ґрунтується саме на медичній документації амбулаторно хворого та тривалості непрацездатності; при необхідності призначити і провести комісійну судово-медичну експертизу для перевірки правильності встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому.
Також при новому судовому розгляді в разі підтвердження доведеності обвинувачення суду першої інстанції необхідно перевірити доводи потерпілого ОСОБА_3 в його апеляції щодо призначення покарання та розв'язання цивільного позову.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 362, 365-367, 377 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 - скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд зі стадії судового розгляду у той же суд, але іншим суддею.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити той же - підписку про невиїзд.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_13 ОСОБА_14