УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/263/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.

Категорія 8 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді:         Талько О.Б.,

суддів:                         Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря     Франчука В.С.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/263/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК « Форт», треті особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький) Сапожко Оксана Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою адвоката Грішина Євгена Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 31 січня 2022 року, постановлену під головуванням судді Татуйка Є.О.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому заначив, що на виконанні у Житомирському ВДВС у Житомирському районі Житомирської області перебуває виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 11 червня 2021 року, про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК « Форт» заборгованості за кедитним договором, укладеним між ним та ПАТ КБ «Надра» 30 січня 2008 року, у розмірі 65312 грн. 54 коп.

Позивач стверджує, що за вказаним кредитним договором ним виконані усі зобов`язання й заборгованість відсутня.

Окрім того, вказаний кредитний договір не був посвідчений нотаріально, що, у свою чергу, виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з нього на користь ФК « Форт» заборгованості за кредитним договором №01/08/МК/2008-840 від 30 січня 2008 року, в тому числі плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 грн.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення у виконавчому провадженні №68192085, яке відкрито державним виконавцем Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Хмельницький) Сапожко О.М. на підставі виконавчого напису, вчиненого 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з нього на користь ТОВ « ФК « Форт» заборгованості у розмірі 65312 грн. 54 коп., яка виникла за кредитним договором №01/08/МК/2008-840 від 30 січня 2008 року, та плати за вчинення виконавчого напису.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 31 січня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Грішин Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вказаний виконавчий напис з 18 січня 2022 року перебуває на примусовому виконанні у Житомирському відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. В межах цього виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанови про арешт майна та коштів боржника. За наслідками виконання цих постанов заблоковано платіжні картки ОСОБА_1 .

Отже, існує реальна підстава вважати, що у разі задоволення позовних вимог невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити повернення безпідставно стягнутих з відповідача коштів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

       Відповідно до ч. ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

       Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

       Пунктом 6 частини 1 ст.150 ЦПК України, зокрема, передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

       Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

       Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа повинна довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову – це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зміст позовної заяви свідчить про те, що спірні правовідносини пов`язані із визнанням таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса. Між заходом забезпечення позову, який просить застосувати позивач, та предметом позову існує безпосередній зв`язок, відтак наявні підстави для зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, ухвалу слід скасувати та постановити нове судове рішення,- про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 31 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Грішин Євген Олексійович, про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 11 червня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №143008, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФК « Форт» заборгованості за кредитним договором №01/08/МК/2008-840 від 30 січня 2008 року у розмірі 65312 грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: