490/9385/18                                                

нп 6/490/55/2022

У Х В А Л А

30.06.2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.,

при секретарі судового засідання  Ребрині Д.О.,

розглянувши подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визначення частки майна боржника у майні набуте під час шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому просить суд визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у майні набуте під час шлюбу з ОСОБА_2 , а саме: нежитлової будівлі літ. Ю-2, загальною площею 317,4 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Відповідно до ч.2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін і заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

На виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 37982057 з примусового виконання виконавчого листа № 490/9385/18 виданого 13.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 6500 грн. щомісячно, починаючи з 08.11.2018 року і до досягнення ним повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_4 наявна заборгованість в розмірі 205806 грн.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) від 14.01.2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) від 14.01.2021 року накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 .

Постановами головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) від 01.06.2021 року встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання, праві керування транспортними засобами, праві користування вогнепального мисливською, пнематичною та охолощеною зброєю та праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 490/9385/18 виданого 13.01.2021 року.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУЮ (м. Одеса) від 01.06.2021 року накладено штраф на ОСОБА_1 за наявну заборгованість понад три роки зі сплати аліментів на користь стягувача ОСОБА_3 у розмірі 89145 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу боржник ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_2 з 11.06.2019 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2021 року за дружиною боржника ОСОБА_2 зареєстровано нежитлову будівлю літ. Ю-2, загальною площею 317,4 кв.м. по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу № 224від 05.06.2021 року посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального договору Свіржевського Т.Б., яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 4810137200:16:018:0006, яка належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу № 224від 05.06.2021 року.

Положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконанню рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 р. по справі № 464/2227/17 зазначив, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу.

Враховуючи, що державним виконавцем надані належні і достатні докази, які свідчать про належність спірного майна на праві спільної сумісної власності боржнику, а також те, що протягом тривалого часу з моменту набрання рішенням законної сили боржник не виконав покладені на нього зобов`язання по сплаті аліментів, то клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.443 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)- задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю літ. Ю-2 загальною площею 317,4 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення ухвали безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя