Справа № 204/4559/22

Провадження № 2-з/204/145/22

УХВАЛА

12 липня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Чудопалова С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Богдан Лариса Миколаївна (місце знаходження:49000м.Дніпро, вул.Саранська буд.10 офіс 9) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_3 ) про стягнення грошових коштів кредитором спадкодавця ,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2022 року Позивач   звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів кредитором спадкодавця у розмірі 100000 доларів США, що еквівалентно 2925000 грн. Провадження по справі не відкрито, направлено запит, щодо реєстрації місця проживання відповідача.

11.07.2022 представник позивача адвокат Богдан Л.М. подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони здійснювати будь-які дії щодо відчудження нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4 , V111в, X111в; нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .                                                                                                Згідно з ч.2 ст.152ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.                                                                                У статті 151 ЦПК України зазначені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.                                                                                                        Заявником на виконання вимог, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, вказано заходи забезпечення позову, які належать застосувати, однак, не зазначено у заяві обґрунтування, саме чому необхідно застосувати такий вид забезпечення як накладення заборони здійснювати будь-які дії щодо відчуження вказаних нежилих приміщень.                Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.                                                Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.                                                                Так, предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів кредитором спадкодавця у розмірі 100000 доларів США, що еквівалентно 2925000 грн.                                                                                                                При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.                Згідно з п.2 ч.1та ч.3  ст.150ЦПК України позов забезпечується, у тому числі, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.                                                                                При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.                                                                        У пунктах 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.                                                                        Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Предметом заявленого позову є вимога позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 100000 доларів США, що еквівалентно 2925000 грн.

У даному випадку предметом спору не являються нежитлові приміщення , розташовані за адресами: АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ., на які просить позивач просить накласти заборону щодо відчудження майна у своїй заяві про забезпечення позову.                                                                Суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач  ОСОБА_2  є власником нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення , розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ; та нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .                                                                                                        Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідач є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 та власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , та надання як доказу копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.11.2021р., то надана копія не являється належним доказом того, що на час звернення із заявою про забезпечення позову до суду останній є власником вказаного нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_6 .        Також у заяві про забезпечення позову та доданих до неї матеріалах відсутня оцінка майна, докази ринкової вартості майна, на яке позивач просить накласти заборону, що унеможливлює визначити співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. При цьому вид і захід забезпечення позову не пов`язаний з предметом позову.                Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВерховногоСуду.                                                                                У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №752/6255/18 міститься висновок про те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним із предметом спору.                                                                        У заяві про забезпечення позову не зазначена вартість нежитлових приміщень, за адресами: АДРЕСА_4 , V111в, X111в; м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.45, прим.21, та яке відношення до відповідача має це майно, також до заяви не додано доказів на підтвердження вартості нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .                        У даному випадку предметом спору не являються нежитлові приміщення за вищевказаними адресами, на які просить накласти заборону позивач у заяві про забезпечення позову.                                                                                        Таким чином, суд позбавлений можливості визначити співмірність заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, із заявленими ним позовними вимогами.                                                                                                        Крім того, надана копія Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності датована 01.11.2021 року. До заяви не додано копії Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за адресою: АДРЕСА_6 станом на момент подачі позову до суду.                                                                                                Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії щодо відчудження нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ; та нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , взагалі відсутні будь-які відомості, щодо належності зазначеного майна відповідачу ОСОБА_2 , що не узгоджується між собою.                                                                                        Отже, заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.                                                                                                        Згідно ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.                                                                                                За таких обставин, заява представника позивача адвоката Богдан Л.М. про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.                                                        Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.                Керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258-260ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Богдан Л.М. про забезпечення позову - повернути заявнику.                                                                                                Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.                Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

        Суддя    С.В.Чудопалова