КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/7441/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4362/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Храпійчука Віктора Олександровича інтересах ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року у складі судді Лісовської О.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який 15.08.2017 склав заповіт за № 622, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бережанською Н.П., яким померлий заповів на ім`я ОСОБА_1 все своє майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 .

28.07.2020 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бережанської Н.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Однак їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2020 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком в один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

14.01.2021 позивачка повторно звернулась до приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. із заявою про прийняття спадщини.

18.01.2021 року постановою приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Одночасно позивачка дізналась, що 15.09.2020 з такою самою заявою до приватного нотаріуса звернулася ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційній скарзі адвокат Храпійчук В.О. інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , оскільки у встановлений ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк не подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини, та в судовому порядку не було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому у неї відсутні права на отримання обов`язкової частки у спадщині.

Вказано, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 , таке право у неї виникло на підставі заповіту від 15.08.2017, який станом на день подання апеляційної скарги не скасований та не визнаний недійсним. А тому вважає, що суд, визначаючи лише Ѕ частини спірної квартири, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує її права на спадкування за заповітом.

Крім того, зазначено, що ОСОБА_2 не подавалася зустрічна позовна заява про визнання нею на іншу Ѕ частини квартири, як обов`язкову частку у спадщині.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення районного суду залишити без змін, а надуману та безпідставну апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні, адвокат Храпійчук В.О. в інтересах ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити, ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги Заперечувала.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково та визнаючи за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , районний суд виходив з того, що після смерті останнього обов`язкову частку у майні спадкодавця має його донька ОСОБА_2 , незалежно від змісту заповіту спадкує половину частки, що належала б їй у разі спадкування за законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів апеляційної справи, 15.08.2017 ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бережанською Н.П., реєстровий № 622, яким все його майно, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації смерті ГТУЮ у м. Києві (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 .

28.07.2020 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Бережанської Н.П. з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але нотаріусом було надано роз`яснення про те, що строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , пропущено, зазначивши, що позивачу необхідно звернутися до суду з позовом для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 9).

Зі спадкової справи № 13/2020 убачається, що 06.10.2020 до приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась відповідачка ОСОБА_2 (а.с. 101), яка є дочкою померлого, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 22.05.55 року, серія НОМЕР_2 (а.с. 77).

Постановою від 06.11.2020 року приватний нотаріус КМНО Пестич Л.В. відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , з підстав пропуску встановленого законодавством строку для прийняття спадщини та потребує встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 104).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2020 року визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком в один місяць з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 107-110).

18.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 112).

Постановою від 18.01.2021 приватний нотаріус КМНО Пестич Л.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 119).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, 15.08.2017 ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бережанською Н.П., реєстровий № 622, яким все його майно, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 (а.с. 12).

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

28.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса КМНО Бережанської Н.П. з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але нотаріусом було надано роз`яснення про те, що строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , пропущено, зазначивши, що позивачці необхідно звернутися до суду з позовом для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 9).

Зі спадкової справи № 13/2020 убачається, що 06.10.2020 до приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась відповідачка ОСОБА_2 (а.с. 101), яка є дочкою померлого та непрацездатною (а.с. 77).

Постановою від 06.11.2020 приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 з підстав пропуску встановленого законодавством строку для прийняття спадщини (а.с. 104).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2020 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком в один місяць з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 107-110).

18.01.2021 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 112).

Постановою приватного нотаріуса КМНО Пестич Л.В. від 18.01.2021 відмолено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 119).

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 , таке право у неї виникло на підставі заповіту від 15.08.2017, який не скасований та не визнаний недійсним, а тому вважає, що висновки суду про визначення лише Ѕ частини спірної квартири, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує її права на спадкування за заповітом, ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку у рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

ЦК України містить до ст.1241 ЦК України роз`яснення про те, що офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині знаходиться в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2014 від 11.02.2014.

Так, Конституційний Суд України в указаному рішенні, розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний». Так, згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-ХIV (далі - Закон № 966), абзацом сімнадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами (далі - Закон № 1058) до непрацездатних належать, зокрема, особи, які визнані інвалідами в установленому законом порядку.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пенсійного посвідчення, виданого 03.08.2010 - пенсіонерка, непрацездатна та є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 143).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з посиланням позивачки, на те, що відповідач не є особою, яка має право на обов`язкову частку, оскільки остання незалежно від змісту заповіту спадкує половину частки, що належала б їй у разі спадкування за законом.

Вказані обставини належними та допустимими доказами позивачем не спростовано, за таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення суду та задоволення вимоги про визнання права власності на всю квартиру.

При цьому, колегія суддів враховує й долучене під час апеляційного провадження справи рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2021 у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи житлово-будівельний кооператив «Кристал», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пестич Л.В., ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, відповідно до якого ОСОБА_2 встановлено додатковий строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , тривалістю три місяці з дня подання заяви про прийняття спадщини. У позові при визнання права на спадкове майно відмовлено з підстав відсутності перешкод у оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку (а.с.197-201).

Встановлено, що указане судове рішення набрало чинності.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Храпійчука Віктора Олександровича інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: