Справа № 2-677/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року                                                

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого-судді Загуменнової Н. М.,

розглянувши в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири та встановлення порядку користування даною квартирою,

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1     звернулася   в суд з даним позовом, посилаючись на те,  що вона  з  10.11.2001  року по  22.12.2011  року    перебувала    в  зареєстрованому   шлюбі   з    відповідачем   по  справі. В період   перебування   в  шлюбі   ними  за  спільні  сумісні    кошти була   придбана   двохкімнатна   квартира   АДРЕСА_1 . Правовстановлюючим  документом   на дану квартиру   є   договір  купівлі  - продажу, укладений   та нотаріально   посвідчений  30.10.2009 року    приватним  нотаріусом   Коростенського  міського  нотаріального  округу   Титюк   Г.М. №  1071  на ім,я  відповідача.   Спірна квартира   розташована на  другому поверсі   п,ятиповерхового  будинку, складається   з двох   жилих   кімнат  площею 11.5 м. кв. та  14  м. кв., має кухню   площею  5.5 м кв., ванну   кімнату  2.0 м. кв., туалет  1 м. кв., коридор 4.7  м. кв.,  вбудовану  шафу 0,5 м. кв., балкон 0,9 м. кв.,  загальна площа квартири   40,1 м. кв., жила  площа квартири  25.5  м. кв.,   корисна   площа квартири  39.2 м.кв.     

       Позивачка зазначила, що на утриманні має малолітню дитину –інваліда — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Так як частки майна дружини та чоловіка є рівними, на даний час вона не може сплатити відповідачу грошову компенсацію за належну йому 1/2 частку в спільному майні, оскільки кошти їй необхідні для лікування дитини, а також враховуючи, що для цього необхідна згода відповідача, вона бажає захистити своє право шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири та їй необхідно встановити порядок користування спірною квартирою, оскільки відповідач вчиняє сварки, розлад, ображає її нецензурними словами і така поведінка травмує дитину та призводить до погіршення самопочуття дитини.

       Через це позивачка просила суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 та встановити порядок користування квартирою між нею та ОСОБА_2 , виділивши їй в користування жилу кімнату площею 14.0 м.кв., а ОСОБА_2 - житлову кімнату площею 11.5 м. кв. з балконом площею 0,9 м.кв., в спільному користуванні залишити підсобні приміщення - кухню площею 5,5 м. кв., коридор 4,6 м. кв., туалет площею 1.0 м. кв., ванну кімнату площею 2.0 м. кв.

       26.11.2012 року позивачка змінила свої вимоги та останніми уточненими вимогами просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 та встановити порядок користування квартирою між нею та ОСОБА_2 , виділивши їй в користування жилу кімнату площею 11.5 м.кв. з балконом площею 0,9 м.кв., , а ОСОБА_2 - житлову кімнату площею 14.0 м. кв. ; кухню площею 5,5 м. кв., коридор 4,6 м. кв., туалет площею 1.0 м. кв., ванну кімнату площею 2.0 м. кв. залишити в спільному користуванні.

Сторони в судове засідання не з”явились, надали заяви про розгляд справу в їх відсутності.

Позивачка в заяві вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити, відповідач вказав, що позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.        

       Судом встановлено, що з 10.11.2001 року по 22.12.2011 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі ( копія свідоцтва про одруження а.с. 11, дані рішення Коростенського міськрайонного суду від 22.12.2011 року а.с. 12).

Під час шлюбу сторонами за спільні кошти була придбана двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 . Договір купівлі - продажу квартири на ім,я відповідача нотаріально посвідчений 30.10.2009 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Титюк Г.М., зареєстрований в реєстрі за № 1071 ( копія договору купівлі —продажу квартири а.с. 17-18).

Дана квартира розміщена на другому поверсі п,ятиповерхового будинку, складається з двох жилих кімнат площею 11.5 м. кв. та 14 м. кв., має кухню площею 5.5 м кв., ванну кімнату 2.0 м. кв., туалет 1 м. кв., коридор 4.7 м. кв., вбудовану шафу 0,5 м. кв., балкон 0,9 м. кв., загальна площа квартири 40,1 м. кв., жила площа квартири 25.5 м. кв., корисна площа квартири 39.2 м.кв. ( дані технічного паспорту на квартиру а.с. 14-16).

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Даних про те, що між сторонами є домовленість щодо визначення іншого розміру їх часток у спільному майні, або що між ними укладався шлюбний договір, сторонами не надано.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 СК України майно, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до положень частин 4, 5 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Позивачка зазначає, що не має можливості сплатити відповідачу грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності, крім того останній на це не погоджується.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” коли жоден із подружжя попередньо не вніс на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

В зв”язку з вищенаведеним, суд вважає, що за сторонами по справі необхідно визнати за кожним із них право власності на 1/2 ідеальну частку вказаної квартири,  залишивши  квартиру  АДРЕСА_1 у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також встановити порядок користування квартирою за варіантом, запропонованим позивачкою, проти чого відповідач не заперечує.

       На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 212 –218 ЦПК України, ст. 70, 71, України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним із них право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 , заливши вказану квартиру у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- виділити ОСОБА_1 в користування жилу кімнату площею 11.5 м.кв. з балконом площею 0,9 м.кв.,

- виділити ОСОБА_2 житлову кімнату площею 14.0 м. кв.

Підсобні приміщення - кухню площею 5,5 м. кв., коридор 4,6 м. кв., туалет площею 1.0 м. кв., ванну кімнату площею 2.0 м. кв. залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

.

Суддя: