Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/87/22

Провадження № 2/382/291/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 липня 2022 року                 м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Жуковій Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/87/22

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 16 619,72 грн заборгованості по тілу кредиту, посилаючись на виникнення між сторонами кредитних відносин та неповернення відповідачем кредитних коштів.

Позивач зазначив, що у 2018 році відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк). Відповідач звертався до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву. При підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом, у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Відповідач був проінформований про умови кредитування. Виникнення між сторонами кредитних відносин та невиконання відповідачем зобов`язання з повернення кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, в яких зазначені операції відповідача щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення витраченої частини кредитного ліміту, що призвело до виникнення заборгованості в оспорюваній сумі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд зазначає таке.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 та ч. ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України. Крім цього, 23.02.2022 ОСОБА_1 особисто отримав судову повістку, ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками (а. с. 160). Тобто, відповідач достеменно знав про судовий позов у цій справі. В подальшому, відповідачу направлялися судові повістки на судові засідання 03.05.2022 та 05.07.2022, проте від нього повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 171, 174). Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило. Крім цього, ОСОБА_2 викликалася до суду шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 175).

За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 02.09.2017. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом, у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви. Із змісту вищевказаної анкети-заяви вбачається, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 14 грудня 2021 року по кредитному договору від 02.09.2017 за відповідачем рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16 619,72 грн (а. с. 6-10). З довідки вбачається, що зазначається про надання відповідачу двох кредитних карток (а. с. 89).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підтвердження виникнення між сторонами кредитних відносин, умов кредитування, Банк надав розрахунок заборгованості за договором (а. с. 6-10), виписку по картковому рахунку (а. с. 146-150), копії довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а. с. 90), довідки про видачу кредитної картки (а. с. 89), анкети-заяви (а. с. 91), витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт (а. с. 92), умов та правил надання банківських послуг при користування кредитною карткою (а. с. 93-140), копії паспорта відповідача (а. с. 64).

Отже, вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту.

У даній справі Банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості та виписку по кредитному договору.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пункт 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, передбачав, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічні положення містить чинний пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.

Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивачем серед інших документів додано до позовної заяви виписку по особовому рахунку відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед Банком станом на 14.12.2021 становить 16 619,72 грн заборгованості за тілом кредиту.

Суд приймає розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку до уваги як належний та допустимий доказ відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним повернуто кредитні кошти.

Оскільки відповідачем фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що підтверджується розрахунком заборгованості та випиской по особовому рахунку, в добровільному порядку відповідачем не повернуті, суд дійшов висновку про те, що Банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом стягнення із відповідача суми непогашеного тіла кредиту в оспорюваному розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача на користь Банку 16 619,72 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 481 грн судових витрат (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 16 619,72 грн заборгованості за тілом кредита.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 2 481 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 11.07.2022.

Суддя                                                                         М. М. Нарольський