ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/3271/19 Номер провадження 11-кп/814/1482/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді              ОСОБА_2  

суддів                                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем 

судового засідання                    ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6                        

захисника                                 ОСОБА_7

обвинуваченого                         ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу судді Ленінського районного суду м.Полтави від 09 червня 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів- до 08 серпня 2022 року включно без визначення розміру застави обвинуваченому:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Казахської ССР, Гур`ївської області, м.Шевченко, с.Ново-Узень, без постійного місця мешкання, без громадянства, не працюючого, раніше судимого на території РФ за п.17 ч.1 ст.144,п.п.а,б,г,д,е ч.2 ст.146, ч.1 ст.222 КК РФ,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187, ч.4 ст.358 КК України.

Приймаючи рішення місцевий суд урахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, впливати свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, тяжкість злочину, дані про особу останнього, а також неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022 та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги захисник ОСОБА_7 мотивує тим, що кримінальне провадження, в зв`язку із введеним на території України воєнного стану, було передане з Комінтернівського районного суду м.Харкова до Ленінського районного суду м.Полтави та суд мав почати новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання під час якого повинне бути розглянуте клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але суд розглядав тільки клопотання прокурора, що не передбачено жодною нормою КПК України.

Зазначає, що районному суду не було надано повноважень прокурора, а тому клопотання про продовження строку запобіжного заходу було подане неповноважним прокурором, а оскільки ОСОБА_8 є громадянином Казахської ССР, то для участі в судовому засіданні мав бути залучений перекладач.

Звертає увагу, що всі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 з 23 серпня 2018 року є ідентичними і змінюється лише дата клопотання, а також прокурором не було надано суду доказів, що ризики, які були підставою обрання запобіжного заходу обвинуваченому не зменшилися або з`явилися нові.

Вказує, що ОСОБА_9 перебуває під вартою з 06.02.2018.

Перевіривши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_6 , обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів прийшла до наступного.

У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.

Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Зважаючи на те, що захисник-адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, розгляд апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Враховуючи все вищеперераховане суд встановив, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені  п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_7 на те, що наведені прокурором ризики є недоведеними, не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування ухвали Ленінського районного суду м.Полтави від 09.06.2022.

Колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з достатньою повнотою та об`єктивністю дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, дані про його особу та навів мотиви, з яких прийняв оскаржуване судове рішення.

Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України – розбій , спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою , або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за який передбачена відповідальність, у разі доведення вини, позбавлення волі на строк від 8 років до 15 років з конфіскацією майна та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України-використання завідомо підробленого документа, за який передбачена відповідальність, в разі доведення вини- штраф до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.

Отже, доводи апеляційної скарги про недоведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ст.177 КПК , колегія суддів вважає непереконливими.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).

Також колегія суддів вважає непереконливими доводи викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 , щодо тривалого перебування обвинуваченого під вартою, оскільки тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_8 та дані про особу обвинуваченого є такими, що дають всі підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою.

       Судом першої інстанції у повній мірі досліджені обставини, за яких до обвинуваченого неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід.

З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення: обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину; дані про його особу: відсутнє громадянство, не має постійного місця проживання, реєстрації, не має офіційного місця роботи та доходу, раніше вчиняв злочини на теритоії інших держав, у тому числі втечу з-під варти, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України , та  прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв`язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави 09 червня 2022 року щодо ОСОБА_8 ,– без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

ОСОБА_2                   ОСОБА_3 ОСОБА_4