Справа № 2-7
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2009 року Петрівський районний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Жушман О.М.
при секретарі - Комишовій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петрове справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння та поділ спільно нажитого майна,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом , мотивуючи це тим, що з 11 липня 2006 року по 30 грудня 2007 року з відповідачкою він знаходився у зареєстрованому шлюбі. Від сумісного проживання мають неповнолітню дитину – доньку Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Підчас шлюбу вони спільно придбали наступне майно:
- автомобіль НОМЕР_1, вартістю 29000 гривень;
- електросепаратор вартістю 850 гривень;
- корови чорної та червоної масті – 2 (дві), вартістю 4000 гривень за одну на суму 8000 гривень;
- сіно кормове із суданки два причепи вартістю 1200 гривень за один на суму 2400 гривень.
Вказане майно без його відома було вивезено відповідачкою та знаходиться у неї. Відповідачка також забрала гроші в сумі 400 гривень, 160 доларів США, що еквівалентне 808 гривень, а також без його відома скористалась його кредитною карткою № 4149530021286737 в Райффайзен банк «Аваль» , де зняла 21.10.2007 року 1000 гривень.
03 грудня 2007 року шлюб між ними розірвано.
Згоди про поділ майна між ними не досягнуто, а тому він просить розділити спільне майно і виділити відповідачу слідуюче майно:
- автомобіль НОМЕР_1, вартістю 29000 гривень;
- електросепаратор вартістю 850 гривень;
- корови чорної та червоної масті – 2 (дві), вартістю 4000 гривень за одну на суму 8000 гривень;
- два причепи кормового сіна із суданки вартістю 2400 гривень;
- грошові кошти в сумі 2208 гривень.
Стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію в сумі 22674 гривні.
Позивачка ОСОБА_2, звернулася з позовом мотивуючи це тим , що з 1991 року по 2006 рік з відповідачем вони проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу , вели спільне господарство , виховували неповнолітню доньку – Анастасію , ІНФОРМАЦІЯ_2.
У 1990 році колгоспом «Україна», ОСОБА_1, був виділений для проживання разом із сім’єю житловий будинок № 6 по вулиці Дружби у селі Зелене, без надання статусу приватного домоволодіння.
17 грудня 1993 року, між представником колгоспу «Україна » та ОСОБА_1, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку № 6 по вулиці Дружби у селі Зелене, Петрівського району. Вартість придбаного будинку становила 30000 карбованців.
Даний будинок був придбаний нею та відповідачем за спільні кошти , які вони частково набули за рахунок ведення підсобного господарства, а частково за зароблені кошти в колгоспі «України» та за власні накопичення.
11 червня 2006 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем, а 9 грудня 2007 року шлюб було розірвано. Згоди про поділ майна між ними не досягнуто, а тому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння № 6 , розташованого в селі Зелене, Петрівського району, Кіровоградської області, по вулиці Дружби.
Виділити ОСОБА_1 домоволодіння № 6 розташоване по вулиці Дружби в селі Зелене, Петрівського району, Кіровоградської області , на суму 33336 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, на її користь кошти у розмірі 16668 гривень.
В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги , мотивуючи це тим , що з нею проживає неповнолітня дитина , а тому просить визнати за нею право власності на 14/25 частини домоволодіння № 6 по вулиці Дружби в с. зелене, Петрівського району, Кіровоградської області. Надати їй у користування та володіння кімнату площею 16,9 м. кв; прихожу площею 8,4 м.кв.; кімнату площею 10,8 м.кв; 3/5 частини кімнати площею 4,32 м.кв., а відповідачеві виділити підсобку площею 2,6 м.кв.; кухню площею 8,4 м. кв.; кладову площею 5,3 м. кв. ; кімнату площею 12,6 м. кв. та 2/3 частини кімнати площею 2,58 м. кв.
Крім того до шлюбу ще було придбано слідуюче майно:
- тумба кухонна вартістю 30 гривень;
- диван вартістю 300 гривень ;
- стіл розкладний вартістю 100 гривень;
- килим настільний розміром 1.5х2 м. вартістю 30 гривень;
- покриття на підлогу вартістю 40 гривень ;
- холодильник «Апшерон» вартістю 100 гривень;
- стільці дерев’яні 4 шт. х 20 гривень на суму 80 гривень.
Вищевказані речі відповідач їй не повертає , а тому вона просить виділити їй зазначені речі.
У період шлюбу вони також придбали наступне майно:
- автомобіль ВАЗ – 2102 вартістю 5950 гривень;
- бензопила «Партнер» вартістю 1000 гривень;
- бензопила «Дружба» вартістю 1000 гривень;
- кормодробілка вартістю 500 гривень;
- електроплита з духовкою вартістю 350 гривень;
- газова плита вартістю 800 гривень;
- шкаф для одежі вартістю 300 гривень;
- набір меблів для спальні вартістю 3000 гривень;
- холодильник «Рейнфорд» вартістю 1770 гривень;
- телевізор «Рейнфорд» вартістю 800 гривень ;
- килим розміром 2,5х3 м. вартістю 400 гривень;
- болгарка вартістю 200 гривень;
- електродрель вартістю 200 гривень;
- шлакоблок б/в 250 шт. по 2 гривні кожен на суму 500 гривень;
- цегла (біла) 500 шт. по 1 грн. 50 коп. кожна на суму 750 гривень;
- ячмінь 300 кг. по 0,6 грн за 1 кг на суму 180 гривень;
- пшениця 500 кг по 0,6 грн за 1 кг на суму 300 гривень;
- диван-ліжко вартістю 500 гривень.
Так як згоду про поділ майна між ними не досягнуто , а тому вона просить виділити їй слідуючі речі:
- електроплиту з духовкою вартістю 350 гривень;
- набір меблів для спальні вартістю 3000 гривень;
- холодильник «Рейнфорд» вартістю 1770 гривень;
- телевізор «Рейнфорд» вартістю 800 гривень ;
- килим розміром 2,5х3 м. вартістю 400 гривень;
- шлакоблок 250 шт. на суму 500 гривень;
- цеглу 250 шт. на суму 375 гривень;
- ячмінь 150 кг. на суму 90 гривень;
- пшеницю 250 кг. на суму 150 гривень;
- диван-ліжко вартістю 500 гривень.
Всього виділити їй майно на загальну суму 7685 гривень.
Відповідачу виділити решту майна на суму 11715 гривень та стягнути з нього 2015 гривень компенсації.
Заслухавши пояснення сторін, свідків дослідивши матеріали справи суд вважає, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони в період з 1991 року по 11 липня 2006 року проживали без реєстрації шлюбу. З 11 липня 2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. 3 грудня 2007 року шлюб між сторонами розірвано.
За період шлюбу вони придбали наступне майно:
- автомобіль НОМЕР_1, вартістю 29000 гривень, згідно кредитного договору № 014/087432/3148/73 від 25.04.2006 року;
- комп’ютер вартістю 2550 гривень;
- електросепаратор вартістю 400 гривень;
- корови чорної та червоної масті , вартість однієї 3500 гривень на загальну суму 7000 гривень;
- два причепи кормового сіна із суданки вартість одного 900 на загальну суму 1800 гривень;
- бензопилу «Партнер» вартістю 100 гривень;
- бензопилу «Дружба» вартістю 100 гривень;
- кормодробілку вартістю 150 гривень;
- електроплиту з духовкою вартістю 350 гривень;
- газову плиту вартістю 800 гривень;
- шкаф для одежі вартістю 300 гривень;
- набір меблів для спальні вартістю 2000 гривень;
- холодильник «Рейнфорд» вартістю 1770 гривень;
- телевізор «Рейнфорд» вартістю 800 гривень ;
- килим розміром 2,5х3 м. вартістю 100 гривень;
- болгарка вартістю 100 гривень;
- електродрель вартістю 100 гривень;
- диван-ліжко вартістю 500 гривень;
-шлакоблок б/в 250 шт. по 2 гривні кожен на суму 500 гривень;
- цегла (біла) 500 шт. по 1 грн. 50 коп. кожна на суму 750 гривень;
- ячмінь 300 кг. х 0,6 грн., вартістю 180 гривень .
В судовому засіданні сторонами досягнуто згоди щодо вартості вищевказаного майна та перебування його в наявності, а також досягнуто часткової згоди про поділ спільного майна, а саме:
ОСОБА_2. виділити в натурі наступне майно:
- автомобіль НОМЕР_2, вартістю 29000 гривень;
- комп’ютер вартістю 2550 гривень;
- електросепаратор вартістю 400 гривень;
- корову чорної масті вартістю 3500 гривень;
- сіно кормове із судунки один причіп вартістю 900 гривень;
- електроплиту з духовкою вартістю 350 гривень;
- набір меблів для спальні вартістю 2000 гривень;
- холодильник «Рейнфорд» вартістю 1770 гривень;
- телевізор «Рейнфорд» вартістю 800 гривень;
- диван-ліжко вартістю 500 гривень
- килим розміром 2,5х3 м. вартістю 100 гривень;
- шлакоблок 125 шт. вартістю 250 гривень;
- цеглу (білу) 250 шт. вартістю 375 гривень;
- ячмінь 150 кг. вартістю 90 гривень.
Також виділити ОСОБА_2, майно яке було придбано нею до шлюбу, а саме:
- тумбу кухонну вартістю 30 гривень;
- диван вартістю 300 гривень;
- стіл розкладний вартістю 100 гривень;
- килим настінний розміром 1,5х 2 м. вартістю 30 гривень;
- покриття на підлогу вартістю 40 гривень ;
- холодильник «Апшерон» вартістю 100 гривень;
- чотири дерев’яних стільці вартістю 80 гривень.
ОСОБА_1 виділити слідуюче майно:
- бензопилу «Партнер» вартістю 100 гривень;
- бензопилу «Дружба» вартістю 100 гривень;
- кормодробілку вартістю 150 гривень;
- болгарка вартістю 100 гривень;
- електродрель вартістю 100 гривень;
- шлакоблок вартістю 250 гривень;
- цеглу(білу) вартістю 375 гривень;
- газову плиту вартістю 800 гривень ;
- причеп сіна кормового із суданки вартістю 900 гривень;
- ячмінь 150 кг. вартістю 90 гривень.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виділення ОСОБА_2 корови червоної масті, причепу сіна із суданки та грошей в сумі 2208 гривень не підлягають задоволенню з слідуючих підстав.
Як вбачається з розписки (а.с.29) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди на обмін корови на кабана, а також отримав гроші в розмірі 250 гривень. Зазначений обмін позивач ОСОБА_1 не заперечував у судовому засіданні.
Що стосується сіна то воно розділене між сторонами порівну .
Вказані факти підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Позивачем також не доведено, що гроші в сумі 400 гривень та 160 доларів США є спільною власністю подружжя. ОСОБА_1, також не доведено , що гроші в сумі 1000 гривень знято саме з його кредитної карти, так як з квитанції (а.с.80) незрозуміло кому саме належить кредитна карта.
Виходячи з наведеного суд вважає , що в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1, необхідно відмовити .
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання права власності на 14/25 частини домоволодіння № 6 по вулиці Дружби в с. зелене, Петрівського району, Кіровоградської області, визнати за ОСОБА_1, право власності на автомобіль ВАЗ 2102 та стягнути на її користь половину вартості вказаного автомобіля, а також виділення їй 250 кг. зерна пшениці не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи і не заперечує сама позивачка, що у 1990 році ОСОБА_1, колгоспом «Україна» був виділений для проживання із сім’єю житловий будинок № 6 по вулиці Дружби в селі Зелене , Петрівського району Кіровоградської області.
Згідно договору купівлі продажу житлового будинку від 17 грудня 1993 року (а.с.38) ОСОБА_1 придбав вказаний житловий будинок у свою власність за 3000 карбованців.
Як вбачається з квитанцій (а.с.39) ОСОБА_1, було сплачено колгоспу «Україна» 3000 карбованців за вищевказаний житловий будинок.
Як установлено в судовому засіданні житловий будинок відповідачем було придбано в 1993 році, то при вирішенні спору застосуванню підлягають норми матеріального права, що діяли на момент придбання, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про власність» майно придбане в наслідок спільної праці членів сім’ї ,є їх спільною власністю , якщо інше не встановлено спільною угодою між ними.
Будь-яка угода про створення сумісної власності між сторонами відсутня, а сам лише факт перебування у фактичних сімейних відносинах без встановлення участі сторін спільною працею в набутті майна не є підставою для визнання за ними права спільної сумісної власності на нього.
Позивачка поклала в основу своїх позовних вимог те, що вони проживали разом з відповідачем, вели спільне господарство, мали спільний будинок і майно, але не предоставила суду належних доказів своїх вимог, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1. право власності на автомобіль ВАЗ 2102 не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, не являється власником вищевказаного автомобіля, договір купівлі продажу автомобіля ВАЗ 2102 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не укладено. ОСОБА_1, керував вищевказаним автомобілем за дорученням.
Вказані факти підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5, який пояснив, що між ним та ОСОБА_1. договір купівлі продажу не укладався. У 2002 році він надав ОСОБА_1, генеральне доручення на користування та управління вказаним автомобілем строком на три роки. В даний час строк дії доручення скінчився.
Виходячи з наведеного суд вважає, що вказаний автомобіль не є спільною сумісною власністю сторін і не підлягає розподілу.
Позовні вимоги в частині виділення позивачці 250 кг. зерна пшениці також не підлягають задоволенню, так як самим позивачем підтверджено, що при описі їх майна депутатами сільської ради зважування зерна пшениці не проводилося, а тому неможна точно сказати скільки зерна пшениці було в наявності. Відповідач в судовому засіданні заявив, що зерно пшениці на даний час взагалі відсутнє і позивачка йому не заперечувала , а також не надано суду доказів, що зазначене зерно є в наявності, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
ОСОБА_2, виділено майно на суму 43365 гривень , а ОСОБА_1 на суму 2962 гривень. Так при поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частини дружини та чоловіка є рівними. Але при стягненні різниці вартості спільного майна суд враховує інтереси неповнолітньої дитини, яка проживає з ОСОБА_2. та навчається в даний час у школі. Для навчання їй потрібен комп’ютер.
Автомобіль ВАЗ 21070 державний номер НОМЕР_3, було придбано відповідачкою ОСОБА_2 в кредит під час сумісного проживання з ОСОБА_6
Згідно довідки (а.с.19) в період з 26.04.2006 року по 01.07.2007 року ОСОБА_2, було погашено кредит в сумі 10854 гривні 74 копійки, а решту вартості автомобіля вона сплачує сама, то поділу підлягає лише та сума яка була погашена під час сумісного проживання.
Також судом не береться до уваги майно, що було придбане ОСОБА_2, до укладення шлюбу.
Виходячи з наведеного з ОСОБА_2, необхідно стягнути на користь ОСОБА_1, 8029 гривень 87 копійок, що складає різницю вартості спільного майна.
Також з ОСОБА_2. необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 149 гривень 85 копійок.
Вказані правововідносини регулюються ст.17 Закону України «Про власність», ст.ст. 60.69,70, 74 п.2 СК України.
Керуючись ст.10.11.60.209.212,214.215,218 ЦПК України,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково .
Виділити ОСОБА_2 в натурі слідуюче майно:
- автомобіль НОМЕР_1, вартістю 29000 гривень;
- комп’ютер вартістю 2550 гривень;
- електросепаратор вартістю 400 гривень;
- корову чорної масті вартістю 3500 гривень;
- сіно кормове із судунки один причіп вартістю 900 гривень;
- електроплиту з духовкою вартістю 350 гривень;
- набір меблів для спальні вартістю 2000 гривень;
- холодильник «Рейнфорд» вартістю 1770 гривень;
- телевізор «Рейнфорд» вартістю 800 гривень;
- диван-ліжко вартістю 500 гривень
- килим розміром 2,5х3 м. вартістю 100 гривень;
- шлакоблок 125 шт. вартістю 250 гривень;
- цеглу (білу) 250 шт. вартістю 375 гривень;
- ячмінь 150 кг. вартістю 90 гривень.
- тумбу кухонну вартістю 30 гривень;
- диван вартістю 300 гривень;
- стіл розкладний вартістю 100 гривень;
- килим настінний розміром 1,5х 2 м. вартістю 30 гривень;
- покриття на підлогу вартістю 40 гривень ;
- холодильник «Апшерон» вартістю 100 гривень;
- чотири дерев’яних стільці вартістю 80 гривень.
ОСОБА_1 виділити в натурі слідуюче майно:
- бензопилу «Партнер» вартістю 100 гривень;
- бензопилу «Дружба» вартістю 100 гривень;
- кормодробілку вартістю 150 гривень;
- болгарка вартістю 100 гривень;
- електродрель вартістю 100 гривень;
- шлакоблок 125 шт. вартістю 250 гривень;
- цеглу(білу) 250 шт. вартістю 375 гривень;
- газову плиту вартістю 800 гривень ;
- причеп сіна кормового із суданки вартістю 900 гривень;
- ячмінь 150 кг. вартістю 90 гривень.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1, 8029 гривень 87 копійок різницю вартості спільного майна.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 149 гривень
85 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя