Справа № 127/4999/22

Провадження № 22-ц/801/1183/2022

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 рокуСправа № 127/4999/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Сопруна В. В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди,

Ухвалу постановила суддя Ан О. В.

Ухвалу постановлено об 11:40 у м. Вінниці

Дата складання повного тексту ухвали – 06 червня 2022 року,

встановив:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди, у якому, згідно заяв про уточнення позовних вимог, просив стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 11 845 доларів США і 250 000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року зупинено провадження у справі № 127/4999/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди до набрання законної сили рішенням суду у справах № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 пославшись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції в порушення вимог пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги, та можливості застосування норм Цивільного кодексу України, якими врегульовано спірні правовідносини. Представник відповідача у своєму клопотанні не вказав, а суд першої інстанції в ухвалі не зазначив, які саме об`єктивні обставини унеможливлюють розгляд цієї справи до вирішення інших справ: № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача і ухвалу суду залишити в силі.

Згідно положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали оскарження ухвали, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили рішенням суду у справах № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики, пославшись на те, що до набрання судовими рішеннями по вказаних трьох цивільних справах законної сили неможливо прийняти рішення по даній справі, оскільки від вирішення справ № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики від 29 травня 2020 року, 17 червня 2021 року та 11 серпня 2021 року залежить правильність вирішення даної справи.

Апеляційний суд не може погодитись із таким висновком суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд має з`ясувати ключове питання про те, чи є можливість у межах розгляду цієї справи самостійно встановити обставини та зібрати необхідні докази для правильного вирішення спору по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якому, згідно заяв про уточнення позовних вимог, просив стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за договорами позики в розмірі 11 845 доларів США і 250 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ним передана у позику відповідачу, згідно розписок від 29 вересня 2020 року, 17 червня 2021 року, 11 серпня 2021 року сума грошових коштів, яка разом складається із 11 845 доларів США та 250 000,00 грн., які позичальник ОСОБА_2 – відповідач по справі, зобов`язався повернути йому, відповідно до: 31 грудня 2020 року, 25 грудня 2021 року і 11 жовтня 2021 року, проте взятого на себе свого зобов`язання не виконав і грошові кошти у зазначений час і до цього часу не повернув. (а. с. 1-4, 78).

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та стягнення моральної шкоди, відкрито ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2022 року та роз`яснено відповідачу право протягом 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали подати відзив, в якому викласти свої заперечення проти позову (а. с. 30).

Надіслана судом на адресу відповідача ОСОБА_2 копія ухвали суду від 18 березня 2022 року і позовна заява повернулися до суду без вручення адресату по зазначеній поштою причині: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 39-40).

У судовому засіданні 19 квітня 2022 року відповідачу ОСОБА_2 судом вручені документи, які ним не були отримані і надано час для ознайомлення з ними.

У визначений судом термін – 15 днів з дня вручення – до 04 травня 2022 року, відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 не надав.

06 червня 2022 року до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 , подане його представником – адвокатом Суваловим В. О., у якому він просить зупинити провадження у справі № 127/4999/22 до набрання законної сили рішеннями у справах № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики, до якого додав копію ухвали Вінницького міського суду від 30 травня 2022 року у справі № 127/9758/22 (а. с. 125-127,128-130).

Зупинивши провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справах: № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики, суд першої інстанції не навів достатніх мотивів, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішеннями в інших провадженнях по цивільних справах, а також не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно при розгляді цієї справи або чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, постановивши оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не встановив, чи є два інших провадження у цивільних справах, на які посилається відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження: № 127/9858/22 і № 127/9866/22, оскільки в матеріалах справи відсутні копії ухвали по даних справах про відкриття провадження у тих справа, а наявна лише копія ухвали Вінницького міського суду від 30 травня 2022 року про відкриття провадження у справі № 127/9758/22 (а. с. 128-130).

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справах № 127/9858/22, № 127/9866/22, № 127/9758/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики, постановлена без додержання норм процесуального права, а тому на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України така ухвала суду підлягає до скасування, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіІ. В. Міхасішин

В. В. Сопрун