Придніпровський районний суд м.Черкаси

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18001, (0472) 37-30-76

Справа № 2а-1327/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.

при секретарі Юрченко В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона народилася в 1937 році і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни. Згідно ст. 6 даного Закону з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110, Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили чинність з дня їх ухвалення.

Проте відповідач, як орган владних повноважень, не здійснював доплату та не проводив перерахунок пенсії. Про це їй стало відомо в листопаді 2010 р., і вона звернулася до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної соціальної державної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2008-2010 р.р. та забезпечити її виплату. Вважає, що вона не пропустила термін звернення, а якщо й пропустила, то з поважної причини: вона тяжко хворіла.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати причини пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду за захистом її права на 30 % надбавку до пенсії за період з 01.01.2008 р. по даний час. Визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною. Зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 01.01.2008 р. по даний час, а також зобов»язати відповідача нараховувати та виплачувати цю допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задоволити.

Представник Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси в судове засідання не з»явився, надіслав клопотання, в якому просить суд справу слухати без участі представника управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси, адміністративний позов не визнають в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України з 01.01.2006 року позивачеві повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи щомісячна державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29,36 ,ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін та інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,3 ч.2, ст. 6 ч.2, ст.8, ч.2 ст. 19, ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). Відповідно до п.п.5,6,7 результативної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р.:п.5. Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнані неконституційними.Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» П 07-17), визнаних неконституційними.Згідно п.7. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

При визначенні терміну, з якого слід провести перерахунок суд виходить з наступного. Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.Позивач звернулася до суду з позовом 27.01.2011 року. Тому суд вважає, що позивач за період з 01.01.2008 р. до 26.07.2010 р. включно, пропустила встановлений законом шестимісячний термін звернення до суду, зазначену в позовній заяві причину його пропуску, суд вважає не поважною, а тому відмовляє позивачу в його поновленні. На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, починаючи з 27.07.2010 року по 10.03.2011 року включно.

Що ж стосується розміру допомоги, то її слід проводити за мінусом 10 %, що були виплачені позивачу в 2010, 2011 роках. Дану обставину в судовому засіданні визнав позивач, а тому вона не підлягає доказуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести виплату позивачеві соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то в цій частині слід відмовити, оскільки при задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тим самим охоплюються позовні вимоги позивача в повному обсязі в тому числі про зобов’язання забезпечити виплату даної допомоги.

Також не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача нараховувати та виплачувати соціальну допомогу в розмірі 30 % в подальшому, оскільки суд не вправі виносити рішення суду на майбутнє, не знаючи про те, чи будуть порушені права позивача в подальшому.

Керуючись ст.ст. 3,8, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, та від 22.05.2008 року, ст.ст. 12,17, 19, 99, 100, 159- 162 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково. Визнати відмову управління Пенсійного фонду України Придніпровського району м. Черкаси щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, протиправною.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України Придніпровського району м. Черкаси нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 27 липня 2010 року по 10 березня 2011 року включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених за вищевказаний період, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Л.Д. Колода