2а-410/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року                                                             місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Мельник І. Г.,

при секретарі – Кутана Т. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що віднесений до категорії дітей війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем з 1 січня 2006 року не у належному розмірі, чим були порушені його права та інтереси. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати його зробити нарахування та виплатити доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року в сумі 3692,70 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та вважає, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом прав.

Суд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи позову, встановив наступне.

Відповідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, 20 вересня 1940 р. н, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Відповідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ч. 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно   України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн. Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 р. був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня  2005 року по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.

Розглядаючи питання щодо строків нарахування та виплат спірних сум суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

Таким чином суд вважає, що доплата до пенсії позивача має бути стягнута з дня звернення до суду  за захистом своїх прав с урахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто з 29 листопада 2007 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльність, зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2008 року – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управляння Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 29 листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 жовтня 2008 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячні доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 29 листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 жовтня 2008 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя