Суддя першої інстанції - Чернота С.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2009 року справа № 2-а-17/09/0555
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
|
Сухарька М.Г. при секретарі судового засідання |
Безруковій В.М. |
|
|
за участю представників: |
|
|
|
від позивача: |
ОСОБА_1 |
|
|
від відповідача: |
ОСОБА_2- довіреність від 02.02.09р. |
|
|
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради |
|
|
на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області |
|
|
|
від |
20 лютого 2009 року |
|
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-17/09 (суддя Чернота С.В.) |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради |
|
|
про |
стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2001-2008 роки,- |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2009 року по справі № 2-а-17/09 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради був задоволений частково, внаслідок чого визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради при виплаті ОСОБА_1щорічної допомоги на оздоровлення за період 2001-2005, 2007-2008рр.; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачена допомога на оздоровлення за період 2001-2005, 2007-2008рр. в сумі 8392,00грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та постановити нове рішення, яким в задоволенні вимог відмовити.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серіїНОМЕР_1 (арк. справи 5), та йому встановлена 3 група інвалідності з 21.05.01р. безстроково, про що свідчить довідка № 218065 від 21.05.01р.
Відповідачем 26.09.02р., 16.09.03р., 05.03.04р., 05.03.05р., 11.07.06р., 09.02.07р., 27.11.07р., 04.03.08р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2001-2004рр. в сумі 21,50грн., за 2005-2008р. в сумі 90,00грн. за кожен рік, розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 3 групи допомоги у розміри чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2001р. - 165грн, за 2002р. - 185грн., за 2003р. - 205грн., 2004р. - 262грн., за 2005р. - 375грн., за 2007р. - 460грн., за 2008р. - 515грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2001р. - 638,50грн., за 2002р. - 718,5грн., 2003р. - 798,50грн., за 2004р. - 1026,50грн., за 2005р. - 1410грн., за 2007р. - 1750грн., за 2008р. - 1970грн.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2002рік в сумі 798,50грн. помилково було визначено розмір мінімальної заробітної плати в розмірі 205грн. замість 185грн.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно виплати допомоги на оздоровлення у 2006 році в сумі 90грн., оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV від 20.12.2005р. "Про Державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Таким чином, відповідачем правомірно була виплачена позивачеві допомога на оздоровлення в 2006 році в розмірі 90грн. згідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12.07.05р.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2008р., оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на пропуск строку звернення позивача до суду, оскільки відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2009 року по справі № 2-а-17/09 - задовольнити частково.
Змінити постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2009 року по справі № 2-а-17/09 шляхом зміни у абзаці третьому резолютивної частини постанови слів “8392грн.” на “8312грн.”.
В іншому постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2009 року по справі № 2-а-17/09 залишити без змін.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08 травня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г. Сухарьок