Справа № 569/24341/21

1-кп/569/864/22

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 червня 2022 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12018180010002520 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 12018180010002520 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні подала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що з урахуванням обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася. В матеріалах кримінального провадження наявна її заява, в якій просила суд проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд за її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора, просив суд відмовити у його задоволенні та обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, то, на думку суду, це є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Також судом враховується той факт, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 217, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бєлогорськ, Амурської області, Російської Федерації, українцю, громадянину України, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимому, зареєстрованому за адресою:  АДРЕСА_1 ,проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , строк тримання під вартою на 60 днів– з 29 червня 2022 року до 27 серпня 2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_5 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1