Справа №1-18/09

В И Р О К

іменем      України

18 лютого 2009 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого-судді Колоса Ю.А., при  секретарі  Кирда Н.М., за  участю прокурора Ілляшевича Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, не працюючого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2008 року близько 14 години в с.Римиги Шишацького району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи з непрямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи можливість їх настання, в ході сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин здійснив два постріли з мисливської рушниці ТОЗ-63 в область ніг своєму брату ОСОБА_2, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді скалкового перелому верхньої треті правої малогомілкової кістки, вогнепального поранення правої та лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як спричинивші довгостроковий розлад здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 26 листопада 2008 року він перебував в домогосподарстві жительки села Римиги ОСОБА_3, де, на її прохання, різав свиню. Там вживав спиртні напої. Приблизно о 13 годині до нього прийшов його брат – ОСОБА_2, який взяв ключі від будинку і пішов поратись по господарству. Близько 14 години він також пішов додому. Прийшовши у своє домогосподарство він побачив, що брат порається по господарству і став до нього чіплятись, що він не так порається. Брат просив не чіплятись до нього, казав, щоб він ішов у хату. Він все одно не слухав брата і продовжував повчати брата як слід поратись. При цьому він хотів допомогти брату, який у сараї натирав буряк. ОСОБА_2 розсердивя і виштовхав його з сараю, сказавши при цьому щоб він не заважав йому поратись. Тоді він розсердився на свого брата, зайшов у будинок, взяв свою мисливську рушницю і вирішив полякати брата, вистріливши поряд з ним. Зарядивши рушницю, він вийшов на подвір’я, де побачив ОСОБА_2, який стояв біля колодязя боком до нього і нахилився за відрами. В цей момент Ремига провів постріл з рушниці в землю поряд з ОСОБА_2. Оскільки в той час він був дуже п’яний, сказати куди саме прийшовся постріл він не може. Другий постріл стався неумисно, так як у нього пошкоджене сухожилля на правій руці. Стрілляти у брата він не хотів, а хотів тільки його полякати, вистріливши в землю поряд з ним. Після пострілів брат упав і потім піднявся і зайшов у будинок. Він також зайшов у будинок і побачив, що у брата з ніг бігла кров. Він взяв рушник і хотів допомогти брату але той сказав щоб він його не чіпав. Після цього він пішов до сусідки ОСОБА_4, якій розповів про те, що сталося і попросив викликати швидку допомогу та міліцію.

Аналогічні показання ОСОБА_1 давав і в ході досудового слідства.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 26.11.2008 року о 13 годині він приїхав в с.Римиги Шишацького району до свого брата ОСОБА_1 щоб допомогти йому по господарству. Брат проживає сам, зловживає спиртиними напоями і з цього приводу між ними виникають сварки. Приїхавши в с.Ремиги, він брата вдома не застав. Від сусідів дізнався, що він ріже свиню у ОСОБА_3. Прийшовши в домогосподарство ОСОБА_3, він узяв у брата ключі від будинку і пішов поратися по господарству. Хвилин через 30 додому прийшов і ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп’яніння. В цей час ОСОБА_2 знаходився у сараї, де різав буряк. ОСОБА_1 став чіплятись до нього, намагався допомогти, але ОСОБА_2 боявся, що Ремига може поранитись і попросив його не заважати поратись. ОСОБА_1 розсердився і пішов у будинок. Хвилин через 15 ОСОБА_2 підійшов до колодяза щоб взяти відра. Нахилившись за відрами, почув постріл з рушниці. При цьому йому рикошетом пробило гумовий чобіт і поранило нижню частину лівої ноги. Відразу після цього почувся другий постріл, яким його поранило в нижню частину правої ноги. ОСОБА_2 випрямився і побачив на порозі будинку ОСОБА_1 з рушницею у руках. Зайшовши у будинок, ОСОБА_2 зателефонував своєму племіннику ОСОБА_5 і повідомив про те, що трапилося. Через деякий час приїхала швидка допомога і йому надали медичну допомогу. Претензій до свого брата він не має, так як той повністю оплатив йому лікування.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є її рідними братами. Час від часу між ними виникають конфлікти через те, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями. 26.11.2008 року близько 16 години до неї на роботу прийшов її син – ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_1 поранив з рушниці ОСОБА_2 і треба їхати в с.Ремиги щоб надати допомогу пораненому брату. Разом з сином на його автомобілі вона поїхала в Яреськівську лікарню, де взяли з собою фельдшера – ОСОБА_7, після чого поїхали в с.Римиги. Приїхавши в с.Римиги в домогосподарство ОСОБА_1, у будинку вона побачила ОСОБА_2, який лежав на ліжку. Ноги у нього були у крові. Поруч стояв ОСОБА_1 На запитання що сталося ОСОБА_2 сказав, що коли він порався на подвір’ї у нього вистрілив з рушниці ОСОБА_1 і поранив обидві ноги. Після цього вони відвезли ОСОБА_2 в Шишацьку ЦРЛ, де йому надали медичну допомогу.

Крім визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, показань потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 вина ОСОБА_1 підтверджується також наступними доказами:

-протоколом огляду місця пригоди зі змісту якого вбачається, що обстановка на місці вчинення злочину відповідає показанням підсудного та потерпілого (а.с.3-16);

-висновком судово-медичної експертизи №657 від 17.12.2008 року згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені такі тілесні ушкодження: скалковий перелом верхньої треті правої малогомілкової кістки, рани по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, по задньо-внутрішній поверхні, на межі верхньої середньої третини, в ділянці лівої гомілки по передній поверхні, на рівні середньої нижньої третини, які утворилися внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, по давності утворення можуть відповідати  вказаній у постанові про призначення експертизи даті, та у своїй сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довгострокового розладу здоров’я (а.с.35);

-висновком додаткової судово-медичної експертизи  №17 від 13.01.2009 року (а.с.39);

-протоколом відтворення обстановки та обставин вчинення злочину (а.с.64-70);

-іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Дії ОСОБА_1, що виразились в умисному нанесенні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, органами досудового слідства правильно кваліфіковані по ст. 122 ч.1 КК України.

Така кваліфікація дій підсудного знайшла своє підтвердження і в судовому засіданні.

Органами досудового слідства у обвинувальному висновку зазначено, що ОСОБА_1 злочин вчинив з прямим умислом, направленим на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Суд вважає необхідним вилучити з обвинувачення підсудного вказівку на вчинення злочину з прямим умислом, оскільки, як пояснював в ході досудового слідства та у судовому засіданні підсудний, умислу на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 він не мав, а хотів тільки полякати його, вистріливши в землю перед ним. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що після першого пострілу він отримав поранення внаслідок рикошету. Зазначені пояснення не спростовані жодними доказами, тому суд вважає, що при вчиненні злочину ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав можливість їх настання. За таких обставин суд визнає, що злочин вчинено підсудним з непрямим умислом.

При визначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обставини, що обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_1 є людиною похилого віку, до кримінальної відповідальності притягається вперше, інкримінований йому злочин, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середної тяжкості, за місцем проживання характеризуються посередньо, визнав себе винним, покаявся у вчиненому.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

 Згідно медичного висновку Шишацької ЦРЛ  ОСОБА_1 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, посттравматичний правобічний бронхіоплексит, обмежено працездатний, потребує примусовго протиалкогольного лікування. (а.с.54)

Згідно висновку амбулаторної судової психіатричної експертизи №984 від 18.12.2008 року ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає в даний час, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с.28-31)

Дослідивши в судовому засіданні зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що для виправлення підсудного ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідним і достатнім буде призначення покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає також необхідним конфіскувати у ОСОБА_1 належну йому мисливську рушницю як знаряддя злочину.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання або роботи та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

-мисливську рушницю ТОЗ-63 №35590 1970 року випуску 16 калібру – конфіскувати;

-решту речових доказів – знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з наступного дня після його проголошення.

                 Головуючий:                      підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Шишацького районного суду                                Колос Ю.А.