Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1564/18

Номер провадження: 1-кс/511/555/22

30.06.2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

судді - доповідача - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області заяву  ОСОБА_3 про відвід головуючого по справі судді  ОСОБА_4  по кримінальному провадженню №12015160390000289 від 14.03.2015 року відносно  ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області на розгляді знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчинені злочину,  передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України  по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015160390000289 від 14.03.2015 року.

28.06.2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід головуючого по справі судді ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року вказана заява про відвід надійшла в провадження судді ОСОБА_1 .

Заява про відвід мотивована тим, що головуюча по справі суддя ОСОБА_4  13.06.2022р. протиправно наклала на обвинувачену грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 1240,50 грн., чим вчинила протиправні дії та недобросовісну процесуальну поведінку, яка була спрямована на неприховане посягання на встановлений ст.ст 19, 129 Конституції України правовий порядок в Україні шляхом умисного протиправного порушення конституційного принципу верховенства права і загальних засад кримінального провадження як рівність перед законом і судом учасників судового процесу. Окрім того, на думку заявника, вказаними діями суддя свідомо вдалась власноручного створення та виготовлення штучних доказів щодо інформації про стан розгляду справи з сайту «Судова влада України», чим порушила ст.ст. 19, 129 Конституції України, п.п.1,3 ч.1 ст.7, ч.1 ст.10, ч.1 ст.8, ч.ч.1,2 ст.84, ч.ч.1,2 ст.86, ч.2 ст.89, ч.2 ст.91, ч.1 ст.93 , ст. 138 КПК України, що утворює підґрунтя для виникнення об`єктивних сумнівів у обвинуваченої та сторонніх спостерігачів стосовно неупередженості судді ОСОБА_4 в цій справі та є у відповідності п. 4 ч.1 ст. 75 та ч.1 ст. 80 КПК України є підставою для відводу.

Всі учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду заяви, в судове засідання не з`явилися.

Прокурор до суду не з`явився, надав заяву з проханням слухати заяву без його участі у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі.

Представник потерпілої особи – адвокат ОСОБА_5 ніяких заяв або клопотань на адресу суду не надсилала.

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливості його участі в даному судовому засіданні.

Не зважаючи на наявність заяви від адвоката ОСОБА_6 , від ініціатора відводу ОСОБА_3 надійшла письмова заява, згідно якої остання просила проводити розгляд заяви про відвід без її участі та участі її захисника, вказувала, що заяву підтримає та просить її задовольнити.

Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_4 для дачі пояснень в судове засідання не з`явились.

З урахуванням думки ОСОБА_3 та вважаючи, що остання просила проводити розгляд заяви без її участі та участі її захисника, приймаючи до уваги, що неявка будь-яких осіб для розгляду вказаного питання не є перешкодою для розгляду справи по суті та обов`язкової участі захисника не передбачає, враховуючи скорочені терміни для розгляду вказаної категорії справ, розгляд проводився без участі сторін та без фіксації процесу.

Суд, дослідивши заяву про відвід та підстави для заявленого відводу, матеріали кримінального провадження, давши оцінку його законності та обґрунтованості, прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

На підставі ст.81 ч.1 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Згідно із нормами ст.75 КПК визначено підстави для відводу судді по кримінальному провадженню і відповідно до їх вимог  суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад кримінального судочинства України.

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 38).

Так підстави для відводу судді регламентовані ст.75 КПК України, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, однією з обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Судом встановлено, що з 23.07.2018 року в провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області на розгляді перебуває вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , спочатку справа перебувала в провадженні судді ОСОБА_7 .

З 27.10.2020р. вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді в провадженні судді ОСОБА_4 та знаходиться на стадії судового розгляду.

Дійсно 13.06.2022р. Роздільнянським районним судом в складі судді ОСОБА_4 була винесена ухвала, у відповідності до якої за неявку до суду 13.06.2022р. на обвинувачену було накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1240,50 грн.

Аналізуючи процесуальні дії судді при розгляді клопотань, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Так у справі «Лада проти України» і ЄСПЛ наголосив , що пункт 2 статті 6 Конвенції забороняє передчасне висловлення судом думки про те, що той, «кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення», є винним або винною до того, як це буде доведено відповідно до закону. Послідовний підхід Суду полягає у тому, що право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як таку вину буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною.

Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку. ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості добору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень.

Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювана заява була зроблена (див. рішення від 28 червня 2005 року у справі «Каракас і Єсілірмак проти Туреччини» (Karakas and Yesilirmak v. Turkey), заява № 43925/985, п. 51).

Частиною 7 статті 42 КПК України передбачено обов`язок обвинуваченого прибувати за викликом до суду.

Процесуальний порядок за наслідками неприбуття на виклик обвинуваченого встановлений статтею 139 КПК України.

Так, частиною 1 статті 139 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, який був у встановленому порядку викликаний в судове засідання, не з`явився без поважних причин та не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, клопотання про що розглядається судом негайно після його ініціювання.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 належним чином була повідомленою про день та час розгляду кримінального провадження відносно неї саме 13.06.2022р., що підтверджується навіть її клопотанням (т.4 а.с.19).

Того ж дня, а саме 13.06.2022р. ОСОБА_3 на адресу Роздільнянського районного суду надсилається клопотання про перенесення розгляду справи відносно неї на іншу дату у зв`язку з її участю у судовому засіданні, яке відбудеться у Одеському апеляційному суді 13.06.2022р. (головуючий суддя ОСОБА_8 ), при цьому будь-яких підтверджуючих документів поважності неприбуття на адресу Роздільнянського районного суду ОСОБА_9 направлено не було.

Перевіряючи чергову неявку обвинуваченої в судове засідання та з`ясовуючи вказані обставини, судом з офіційного сайту «Судова влада України» було перевірено, що жодного провадження за участю ОСОБА_3  13.06.2022р. в Одеському апеляційному суді призначено не було. Надалі, за результатом розгляду клопотання прокурора, судом було винесена ухвала про накладення грошового стягнення на обвинувачену. Суд, за результатом розгляду клопотання прокурора, визнав, що обвинувачена не прибула на виклики суду без поважних причин, а тому остання не виконала покладені на неї процесуальні обов`язки та наклав на обвинувачену грошове стягнення.

Тому, посилання ОСОБА_3 на самостійне збирання суддею доказів її неявки до суду, суд до уваги не приймає та відхиляє їх як неспроможні, оскільки дії головуючої по справі судді ОСОБА_4 не суперечать нормам діючого процесуального законодавства та в розумінні положень статей 84, 86, 89, 91, 93 КПК України не відносяться до збору доказів по справі, а є організацією судових засідань та має на меті дотримання розумних строків розгляду справи.

Що стосується інших доводів, зазначених в заяві про відвід, суд зазначає, що будь яких правомірних сумнівів в безсторонності судді при вирішенні питань та недобросовісної процесуальної поведінки судді, судом не виявлено.

Суд вважає, що процесуальні дії судді щодо розв`язання клопотання, а також вчинення інших процесуальних дій в тому числі і організація судового процесу, незгода учасників справи з процесуальними рішеннями суду - ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.06.2022 року, не можуть розглядатися як порушення прав учасників процесу або як невиконання судом одного із важливих принципів судочинства - безсторонності та незалежності суду і є захистом надуманими.

Наведені заявницею ОСОБА_3 мотиви, які ставлять під сумнів неупередженість головуючого судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження не доведені. Інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні не встановлені.

Тому на думку суду, в даних діях судді вочевидь відсутній будь-який прояв неупередженості та безсторонності та намаганні судді сприяти обвинуваченню в подачі доказів винуватості ОСОБА_3 .

Окрім того, суд вважає, що твердження ОСОБА_3 на передчасне накладення на неї грошового стягнення жодним чином не порушує її права, оскільки підлягає перевірці в порядку статей 138 та 147 КПК України судом, який розглядає справу по суті, при цьому відповідне клопотання останньої про скасування ухвали про накладення грошового стягнення наявне в матеріалах кримінального провадження та по суті ще не розглянуте.

Відтак, суд повно та всебічно проаналізувавши всі доводи заявника, прийшов до висновку , що належних та допустимих доказів щодо суб`єктивної упередженості судді ОСОБА_4 або правомірного сумніву у безсторонності та її незалежності з об`єктивної точки зору захисником та обвинуваченим не надано.

Оскільки відсутні підстави для відводу судді, що містяться в національному законі, а також відсутні будь - які прояви упередженості судді або її особистих переконань з суб`єктивної точки зору та будь - які правомірні сумніви  в безсторонності і незалежності судді з об`єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань,  заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

На підставі ст.81 ч.1 КПК України у разі заявлення відводу (самовідводу) слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Керуючись ст.ст.75, 76, 81, 82, 344, 369 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого по справі судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12015160390000289 від 14.03.2015 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                  ОСОБА_1