ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2009 року Справа № 2а-3140/08
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мишенка В.В.,
при секретарі - Дубовій Ю.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1., особисто,
представникОСОБА_2 -ОСОБА_1, за довіреністю,
представника відповідача - ОСОБА_3., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до контрольно-ревізійного управління в Черкаській області про визнання довідки від 28 лютого 2003 року нікчемною,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду позивач просить визнати дії відповідача незаконними, визнати довідку від 28 лютого 2003 року нікчемною та такою що втратила юридичну силу. Стягнути з відповідача понесені судові витрати. В письмовому пояснені до позовних вимог від 21 січня 2009 року, позивачі просять визнати дії відповідача незаконними в частині неналежної перевірки нарахування та виплати заробітної плати, розрахунків майнових паїв та уточнення вартості майнового пайового фонду членів КСП. 16 лютого 2008 року позивачі подали письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій просять позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 215,70 грн., матеріальну шкоду в сумі 2800,00 грн. та моральну шкоду в сумі 2550,00 грн.
Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що довідка від 28 лютого 2003 року «Про результати вивчення питання розрахунків по оплаті праці громадянам ОСОБА_2. та ОСОБА_1., розподіл майнового паю та видача майна під майновий пай у СВК «Росішки» є незаконною.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позовних вимог, представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити в їх задоволені.
Вислухавши доводи сторін та ознайомившись з матеріалами справи судом було встановлено наступне.
Позивачами оскарджуються висновки, викладені провідним спеціалістом контролером-ревізором контрольно-ревізійного управління у Христинівському районі Черкаської області ОСОБА_4. в довідці від 28.02.2003 року про результати вивчення питання розрахунків по оплаті праці ОСОБА_2. та ОСОБА_1.Г. про розподіл майнового паю та видачі майна під майновий пай у СВК «Росішки».
Листом за № 43 вх-03 від 28.02.2003 р. прокуратура Христинівського району залучила працівника контрольно-ревізійного відділу у Христинівському районі в якості спеціаліста для дослідження питання розрахунків по оплаті праці позивачів, розподілу майнового паю та видачі майна за період з 01.01.1997 р. по 01.03.2003 р. в СВК «Росішки». Перевірка проведена за участю службової особи контрольно-ревізійного відділу на підставі бухгалтерських, фінансових та інших документів, наданих посадовими особами СВК «Росішки». Результати дослідження оформлені відповідною довідкою від 28.03.2003 р. та передано ініціатору перевірки - Христинівській районній прокуратурі. Вказана довідка є службовим документом, який стверджує факт проведення контрольних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявленні обставини в ході участі посадової особи контрольно-ревізійної служби в перевірці, що проводиться правоохоронним органом.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики рішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки і спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, відповідно, «не можуть оспорюватися в суді акти ревізії, документи перевірок , дії службових осіб вчинених у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру» (роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35). У разі надходження таких заяв суд повинен відмовити у їх прийнятті, а у разі помилкового прийняття - припинити провадження у справі. Таким чином, такі позови не підлягають розгляду ще й за відсутністю предмету спору, оскільки акт ревізії, який оскарджується позивачем, виходячи з вище викладеного, носить інформаційний характер. Дане визначення є загально прийнятим і додатковому тлумаченню не підлягає. Скарги ж на дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, як зазначено і ст. 6 Ухвали Конституційного Суду України від 11.07.1997 р. № 34-з, відповідно ст. 13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» розглядаються та вирішаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Крім того, позивачем відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України пропущений річний строк, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, позивачам по справі про наявність довідки від 28.03.2003 р. стало відомо ще 24.02.2007 р. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, в даному випадку представник відповідача наполягав на застосуванні судом ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.2, ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 99, 100, 159 - 163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2про визнання дій контрольно-ревізійного управління в Черкаській області незаконними та визнання довідки від 28 лютого 2003 року нікчемною, такою, що втратила юридичну силу стягнення з відповідача понесені судові витрати в сумі 215,70 грн., матеріальну шкоду в сумі 2800,00 грн. та моральну шкоду в сумі 2550,00 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мишенко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 16 березня 2009 року.