Справа № 2-459\ 2009р                     

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

           26 лютого  2009 року Крюківський районний суд  м Кременчука Полтавської області в складі головуючого:  судді  Маханькова О.В.,

при секретарі   Козлової І.В., за участю позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до Комерційного банку «Приватбанк» про дострокове розірвання договору, стягнення суми вкладу, нарахованих процентів, судових витрат, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

           До Крюківського районного суду м. Кременчука  з позовом  звернулася    ОСОБА_1   про  дострокове розірвання договору банківського вкладу, стягнення внесених коштів з нарахованими відсотками, моральної шкоди та судових витрат.

          Свої вимоги мотивувала тим, що 27.06.2008 року уклала з КБ «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії договір банківського вкладу №  SAMDN 47000703800494. Сума вкладу по договору складає 4200 доларів США на термін 12 місяців із процентною ставкою 10,5 % річних. Оскільки п.3 Договору передбачено можливість поповнення коштів на вкладі 25.07.2008 року  внесла   на депозит 1000 доларів США, тому загальна сума вкладу складає 5200 доларів США.   В зв’язку  із сімейними обставинами, хворобою матері, яка потребувала медичної операції та лікування, в жовтні місяці 2008 року звернулася до відповідача повернути кошти. Посилаючись  на заборону Національного банку України щодо дострокової виплати коштів за депозитними договорами, якщо за ними не настав строк виконання зобов’язань, відповідач  відмовився виплатити належні їй кошти та нарахувати за них відсотки. Позивач  вважає, що в даному випадку відповідачем не виконані   умови п.6 договору та прохав достроково розірвати договір  № SAMDN  47000703800494, укладений 27.06.2008 р., стягнути з ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кременчуцької філії КБ «Приватбанк» суму вкладу  в сумі 5200 доларів США, процентів нарахованих з 27.06.2008 року по час виплати вкладу, моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.

         В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 та її адвокат  позов підтримали, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Прохали суд задовольнити позов в повному обсязі.

                                                         - 2 -

        Представник відповідача ОСОБА_3  в судовому засіданні  позовні вимоги  не визнала та пояснила, що  за умовами вказаного договору банк зобов’язується достроково розірвати договір  та повернути вкладнику кошти на першу його вимогу, але відповідно до чинного законодавства.

П.2.5 Постанови Правління НБУ від 11.10.2008 року № 319 передбачено, що банки повинні виконувати свої зобов’язання за всіма  типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті, лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів. Вказаним нормативним актом заборонена дострокова виплата коштів за депозитними договорами, якщо не настав строк виконання  зобов’язань. Тому вважає, що відповідач діє в межах договору та чинного законодавства, прав позивача не порушує. В задоволенні позову прохає відмовити.

         Представник третьої особи Управління Національного Банку України  в Полтавській області в судове засідання не з’явився, направив клопотання  про розгляд справи без їх участі та пояснив, що Національним Банком України, як особливим центральним органом державного управління, здійснюється державне регулювання діяльності банків у формі адміністративного регулювання, в тому числі встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків. Керуючись ст.ст. 7,15,55 Закону України «Про національний Банк України» від 20.05.1999р № 679 –Х1У  правлінням Національного банку України 11.10.2008 року прийнята постанова «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 319.

        З метою  нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків.

        Вказаною постановою було запроваджено додаткові заходи щодо діяльності банків в тому числі, виконання останніми зобов’язань за всіма  типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів. Тобто даною постановою було введено мораторій на задоволення зобов’язань за всіма типами договорів в тому числі і депозитних.

        Заслухавши позивача, адвоката позивача, представника відповідача, дослідивши докази  по справі та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав.

         Як встановлено судом 27.06.2008 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу  «Копілка»  № SAMDN 47000703800494. Сума вкладу по договору складає 4200 доларів США на термін 12  місяців із процентною ставкою 10,5 % річних. Відповідно до п.3 Договору позивачем 25.07.2008 р. поповнено вклад  та внесено додатково 1000 доларів США. Загальна сума вкладу складає 5200 доларів США.

          Відповідно до п.6 договору ,сторони мають право достроково розірвати даний договір відповідно до чинного законодавства, попередивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору.

                                                           - 3 -

          Позивачем ОСОБА_1 внесено на рахунок відповідача відповідно 4200 доларів США (квитанція № 100259559 від 27.06.2008 року) та 1000 доларів США (квитанція № 105117330 від 25.07.2008р).

          20.10.2008 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача, про дострокове розірвання договору  відповідно до п.6 договору № SAMDN  47000703800494. З аналогічними вимогами позивач звертався до відповідача також 18.11.2008 року,09.12.2008р., 12.12.2008 р.

          20.11.2008р. відповідач повідомив позивача, що відповідно до п.2.5 Постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків, банкам України заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами, якщо не настав строк   виконання зобов’язань за договором.

           Суд вважає, що в даному випадку відповідач прийшов  до помилкового висновку про неможливість дострокового розірвання договору та повернення вкладу позивачу. При цьому суд бере до уваги те, що правовідносини між сторонами виникли з договору банківського вкладу та регулюються його умовами. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Виходячи із змісту ст.651 ЦК України зміна або розірвання  договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

         Згідно ч.1 ст.1075  ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.

          Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняв від другої сторони(вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

          Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад, або його частину на першу  вимогу вкладника. Будь-яких обмежень на дострокове  одержання вкладу фізичним особам, чинним законодавством не передбачено.

          Відповідно до п.2.5. Постанови Правління Національного банку України заборонено виплату вкладів строк виконання зобов’язань яких не настав.

           Вказана правова норма суперечить  наведеним нормам ОСОБА_4  кодексу України.

         ОСОБА_4 кодексу України порівняно з Постановою НБУ мають вищу юридичну силу, а тому у випадках колізії норм  підлягають до застосування.

           Тому суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору банківського вкладу.

           При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів суд вважає, що вона не в повній мірі ґрунтується на умовах договору, згідно  якого вклади підлягають поверненню банком ,а не стягнення з нього.

                                                            - 4  -

           Тому  суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача виконати умови договору № SAMDN  47000703800494 та зобов’язати повернути ОСОБА_1 суму вкладу разом з нарахованими за вказаним договором процентами.

          В задоволенні інших  позовних вимог про стягнення  з відповідача коштів  необхідно відмовити враховуючи, що  відповідачем зобов’язання не виконані у зв’язку з виданням НБУ Постанови від 11.10.2008р № 319.

          Керуючись ст.ст. 6,10,60,209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 629,651,1058,1060,1075  ЦК України, суд –

                                                   В И Р І Ш И В:

         Позовну заяву  ОСОБА_1 до КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

         Достроково розірвати договір банківського вкладу № SAMDN 47000703800494  від  27.06.2008р.,який укладений між  Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1.

         Зобов’язати  Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»  виконання пункт 6 договору від 27.06.2008р. № SAMDN  47000703800494 , повернувши ОСОБА_1 суму вкладу разом з нарахованими за вказаним договором процентів.

         В задоволенні інших  позовних вимог позивачу – відмовити.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя: