ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р. Справа№ 927/1064/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від прокуратури: Лиховид О.С. - за посвідченням №058217 від 01.12.2020.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі № 927/1064/21 (суддя Белов С.В., повний текст ухвали складено та підписано 14.12.2021)

за заявою Приватного підприємства «Трансвіт»

до Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»

учасник у справі: Національна академія аграрних наук України

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

13.10.2021 Приватне підприємство «Трансвіт» (надалі також кредитор/ ПП «Трансвіт») звернулось до Господарського суду Чернігівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України».

На обгрунтування вищевказаної заяви, з урахуванням поданих уточнень, ПП «Трансвіт» посилається на існування заборгованості боржника перед кредитором у розмірі 7 447 786,50 грн та неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21 (суддя Белов С.В., повний текст ухвали складено та підписано 14.12.2021) відкрито провадження у справі №927/1064/21 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»; залучено до участі у справі №927/1064/21 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» - Національну академію аграрних наук України, як орган уповноважений управляти майном боржника; визнано грошові вимоги Приватного підприємства «Трансвіт» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» у розмірі 7447786,50 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»; призначено розпорядником майна боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» Поду В`ячеслава Володимировича.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 34, 41, 44, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 30, ч. 3 ст. 28, ч. 1-5, 8-9 ст. 39, ч. 7 ст. 96, пункту 2-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що у боржника відсутня можливість виконати грошові зобов`язання і погасити існуючу заборгованість, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21.

Скаржник вважає, що заборгованість перед ініціюючим кредитором ПП «Трансвіт», яка є підставою для відкриття провадження у даній справі вирішувалося раніше в судовому порядку у справі №927/344/21, а відтак, постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі №927/344/21 є преюдиціальним рішенням.

Також, на переконання скаржника, враховуючи наявні обставини справи, а також норми Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заявлені ініціюючим кредитором боргові зобов`язання боржника є забезпеченими гарантією держави.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги та не врахував, що платоспроможність боржника забезпечена державою, а отже, відповідно відсутні ознаки неплатоспроможності боржника.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 927/1064/21 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1064/21 за заявою Приватного підприємства «Трансвіт» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/1064/21.

09.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1064/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 927/1064/21 клопотання Чернігівської обласної прокуратури задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21 призначено на 16.03.2022.

Проте, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку з вищевикладеним, для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу судове засідання з розгляду справи №927/1064/21, призначене на 16.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 у справі № 927/1064/21 розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21 призначено на 25.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 у справі №927/1064/21 розгляд апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 відкладено на 09.06.2022.

Клопотання заявлені учасниками справи

09.06.2022 через управління документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» надійшло клопотання, згідно з яким останній просить суд, відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 09.06.2022 у справі № 927/1064/21. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про його відхилення, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, вказане вище клопотання не містить жодних обґрунтувань та всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості прибути у судове засідання 09.06.2022.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Явка представників сторін

09.06.2022 у судове засідання з`явився прокурор.

У судове засідання 09.06.2022 не з`явилися представники Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» та Приватного підприємства «Трансвіт», про причини нез`явлення суд не повідомив кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду 25.05.2022 у справі № 927/1064/21 була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу учасників справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.

При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю прокурора.

Позиції учасників справи

09.06.2022 у судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі №927/1064/21 - скасувати.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано як юридична особа 12.05.1992, номер запису 10541200000000104, дата запису: 28.01.2005, за адресою: село Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580; код ЄДРПОУ 00729847.

У відповідності до статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» останнє засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

З урахуванням того, що частка державної власності в статутному капіталі Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» становить 100% до боржника мають бути застосовані особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначені у ст.96 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, ініціюючий кредитор у своїй заяві про уточнення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначає, що заявлені грошові вимоги кредитора ПП «Трансвіт» до боржника ДП «ДГ «Івківці» у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство від 05.10.2021 на загальну суму 36 020 483,73 грн виникли по зобов`язанням після 12.03.2020, що в силу частини 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства не може бути підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, у заяві про уточнення заяви ПП «Трансвіт» зазначає, що у ПП «Трансвіт» маються також інші грошові вимоги до ДП «ДГ «Івківці» по зобов`язанням, що виникли до 12.03.2020, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Щодо грошових вимог до ДП «ДГ «Івківці» по зобов`язанням, які виникли до 12.03.2020 ПП «Трансвіт» зазначає таке.

Так, 23.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» та ДП «ДГ «Івківці» укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю №230315.

Слід зазначити, що за вищевказаним договором ДП «ДГ «Івківці» було допущено заборгованість, яка у подальшому була стягнута у судовому порядку та видано відповідні судові накази, а саме: наказ Господарського суду Чернігівської області про примусове виконання рішення суду від 01.11.2016 по справі №927/704/16, яким стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімл-С» 2815000,00 грн попередньої оплати, 3085730,27 грн заборгованості по оплаті вартості товару та 88510,96 грн судового збору; наказ Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2017 у справі №927/253/17, яким стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України», вул. Незалежності, ЗА, с. Івківці, Прилуцького району на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІПМ-С» 586284,71 грн індексу інфляції, 138793,55 грн 3% річних та 10876,17 грн судового збору.

Також, 21.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» та ДП «ДГ «Івківці» укладено договір поставки нафтопродуктів №210314.

Необхідно вказати, що за зазначеним вище договором ДП «ДГ «Івківці» було допущено заборгованість, яка у подальшому була стягнута у судовому порядку та видано відповідний судовий наказ, а саме: наказ Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016 по справі №927/885/16, яким стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С заборгованість у розмірі 720620,23 грн, 358508,56 грн індексу інфляції, 38100,95 грн 3% річних та 16758,47 судового збору.

22.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» та ДП «ДГ «Івківці» укладено договір поставки нафтопродуктів № 220715.

За вказаним договором ДП «ДГ «Івківці» було допущено заборгованість, яка у подальшому була стягнута у судовому порядку та видано відповідний судовий наказ, а саме: наказ Господарського суду Чернігівської області від 02.11.2016 по справі №927/705/16, яким стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С» 595378,00грн заборгованості по оплаті вартості товару, 57623,43грн інфляційних втрат, 19402,37 грн 3% річних, 118341,58грн пені та 11861,20грн судового збору.

Крім того, 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» та ДГІ «ДГ «Івківці» укладено договір поставки нафтопродуктів №030116.

Слід зазначити, що за даним договором ДП «ДГ «Івківці» було допущено заборгованість, яка у подальшому була стягнута у судовому порядку та видано відповідний судовий наказ, а саме: наказ Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2016 по справі №927/886/16, яким стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Національної академії аграрних наук України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» 231058,00 грн заборгованості, 4117,57 грн 3% річних, 8283,83 грн інфляційних, а всього 243459,40 грн, а також 3651,89 грн судового збору.

В подальшому, 19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-С» та Приватним підприємством «Трансвіт» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого (п.1.1) первісний кредитор ТОВ «ОЛІМП-С» передав на новий кредитор ПП «Трансвіт» прийняв право вимоги, що належить Первісному кредиторові у розмірі 11464865,17 грн за вищевказаними зобов`язаннями ДП «ДГ «Івківці». 06.08.2021 між ТОВ «ОЛІМП-С» та ПП «Трансвіт» підписано акт приймання-передачі прав вимоги за вищевказаним договором, що засвідчило факт переходу до ПП «Трансвіт» права вимоги погашення боргу у розмірі 11464865,17 грн у ДП «ДГ «Івківці». До даного часу ДП «ДГ «Івківці» вищевказаний борг не погасило.

Матеріали справи містять, докази виконання договору про відступлення права вимоги від 19 липня 2021 року з боку ПП «Трансвіт», а саме копії платіжних доручень на загальну суму 5647000,00 грн.

Необхідно врахувати також те, що ТОВ «ОЛІМП-С» 10 грудня 2021 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області було подано заяву про повернення виконавчого документа, в якій ТОВ «ОЛІМП-С» просить повернути йому накази, видані Господарським судом Чернігівської області про стягнення з Державного підприємства «ДГ «Івківці» на користь ТОВ «ОЛІМП-С» заборгованості за зазначеними вище наказами.

З урахуванням вищевикладеного, загальний розмір безспірної заборгованості становить 7447786,50 грн.

Крім того, у даному випадку відсутній спір про право, так як є рішення суду, які свідчать про існування основної заборгованості за ДП «ДГ «Івківці» перед ініціюючим кредитором у розмірі 7447786,50 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 96 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачено особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Згідно з ч. 2 ст. 96 КУзПБ Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 КУзПБ органи виконавчої влади приймають рішення щодо доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

За змістом ч. 4 ст. 96 КУзПБ державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, подають на розгляд кредиторів план санації, погоджений з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном.

В силу ч. 6 ст. 96 КУзПБ відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника не є підставою для припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, щодо управління відповідним об`єктом державної власності.

У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства (ч. 7 ст. 96 КУзПБ).

Приписами ч. 8 ст. 96 КУзПБ передбачено, що у разі відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.

Положеннями ч. 13 ст. 96 КУзПБ визначено, що копії судових рішень у провадженнях у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків або на балансі яких перебувають об`єкти державної власності, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшли до статутних капіталів цих підприємств, крім інших учасників, надсилаються органу, уповноваженому управляти державним майном.

Крім того, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.04.21 у справі №910/8901/16 зазначено, що юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном (ч. 2 ст. 96 ЦК України). За загальним правилом, неможливість боржника виконати грошові зобов`язання перед кредиторами після настання встановленого строку виконання, у тому числі за рахунок свого майна, є підставою для застосування механізмів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

У випадках, коли закон встановлює виключення із цього загального правила щодо окремих юридичних осіб і запроваджує заборони примусової реалізації їх майна, то тоді мають бути встановлені й додаткові механізми захисту прав кредиторів таких юридичних осіб-боржників. Одним з них і є Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Слід також зазначити, що встановлення додаткових механізмів захисту державних підприємств не є підставою за Цивільним Кодексом України для припинення зобов`язання. Так, загальним зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України). Цивільним Кодексом України передбачені такі підстави припинення зобов`язань, зокрема: припинення зобов`язання виконанням (ст. 599 ЦК України); припинення зобов`язання передаванням відступного (ст. 600 ЦК України); припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ст. 601 ЦК України); припинення зобов`язання зарахуванням у разі зміни кредитора (ст. 603 ЦК України); припинення зобов`язання за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України); припинення зобов`язання прощенням боргу (ст. 605 ЦК України); припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України); припинення зобов`язання неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК України); припинення зобов`язання смертю фізичної особи (ст. 608 ЦК України); припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК України).

Окрім того, спеціальні норми ст. 96 КУзПБ не містять заборони у застосуванні до державного підприємства процедури банкрутства.

До того ж, принцип обов`язковості судових рішень встановлений у ст. 129-1 Конституції України та ст.ст. 2, 18 ГПК України.

Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

У відповідності до викладеної в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі №910/17317/17 позиції, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Держава є гарантом забезпечення виконання рішення суду, яке набрало законної сили, зокрема, щодо стягнення з державного органу коштів, і вчинення відповідних заходів щодо забезпечення належного фактичного виконання такого рішення покладається на державний орган - Державну виконавчу службу.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до статті 13 Конвенції визначає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Сокур проти України» (пункти 32, 34, 36) ЄСПЛ констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції нагадавши, що принципове питання, яке має бути досліджене, полягає у тому, чи є держава відповідальною за затримку у три роки з виконанням згаданого рішення та чи були обмеження, що перешкоджали виконанню, передбачені законом та покликані на дотримання балансу між інтересами держави і правами фізичних осіб. Суд зазначив, що українське законодавство передбачає дві ситуації, коли виконавче провадження щодо державного підприємства може бути зупинене на невизначений період, без будь-якої можливості для стягувачів оскаржити зупинення чи отримати відшкодування за затримку. По-перше, це провадження у справі про банкрутство. Так, суд може заборонити стягнення усіх боргів з боржника, і останній отримує імунітет від відповідальності за затримки у виконанні своїх зобов`язань за тривалість цих проваджень. По-друге, є заборона на відчуження майна державних підприємств для виплати їх заборгованостей. За цих обставин Суд вирішив, що затримкою близько трьох років з виконанням рішення у справі заявника державні органи позбавили положення пункту 1 статті 6 Конвенції усього практичного ефекту. Суд вирішив, що Уряд не надав достатнього обґрунтування цій затримці.

В силу статті 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 3 ст. 39 КУзПБ передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Необхідно зазначити, що матеріали справи не містять доказів можливості боржника виконати грошові зобов`язання, строк яких настав; підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити існуючу заборгованість.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачених ст.ст. 34, 41, 44 КУзПБ, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.

Стосовно посилання скаржника на преюдиціальне значення постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі №927/344/21, слід вказати таке.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 927/344/21 апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2021 у справі № 927/344/21 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2021 у справі № 927/344/21 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Олімп-с» у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України.

Вказане вище судове рішення мотивоване, зокрема, тим що, у даній справі боржник не може виконати свої грошові зобов`язання, оскільки в силу вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» сплата його заборгованості здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено про те, що виконавчі провадження були зупинені на підставі ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує виконавчу політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС або стягувачу.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що відображено у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що ухвалюючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 927/344/21 судом апеляційної інстанції надано саме правову оцінку обставинам справи, а відтак, вказане судове рішення не має преюдиціального значення під час розгляду справи №927/1064/21.

Крім того, необхідно зазначити, що з моменту ухвалення вищевказаного судового акту (постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі № 927/344/21) пройшло достатньо часу, щоб Державне підприємство «Дослідне господарство «Івківці» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» розрахувалося з наявним боргом перед ПП «Трансвіт».

При цьому, слід зазначити, що частина 6 статті 39 КУзПБ жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження існування рішень, які набрали законної сили. Окрім того, наявність остаточного рішення в спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності боргу та спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №910/1067/19.

Відтак, доводи у зазначеному вище розрізі є необґрунтованими та недоведеними скаржником.

Поміж іншого, приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не містять заборони у застосуванні до державного підприємства процедури банкрутства.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Чернігівської області 14.12.2022 у справі №927/1064/21 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області 14.12.2022 у справі №927/1064/21.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 у справі № 927/1064/21 залишити без змін.

3. Справу № 927/1064/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано - 27.06.2022.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

О.М. Остапенко