Справа № 2-а-156
2008 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2008 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі : головуючого - судді Ванчака Л.А.,
суддів : Гарасимків Л.І., Качмара В.Я.,
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу за позовом
ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради, ОСОБА_2 праці і соціальної політики України, ОСОБА_2 фінансів України, Державного казначейства про стягнення несплаченої суми щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради на його користь недоплачену грошову допомогу за 2007 рік в сумі 1750 грн. 00 коп.
В підтвердження позовних вимог покликається на те, що являється учасником бойових дій. На підставі ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій має виплачуватися разова грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.
Однак в 2007 році йому виплатили лише 280 грн., замість 2050,30 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій в розмірі 280 грн.
28 липня 2008 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просить постановити рішення, яким стягнути з управління праці та соціального захисту населення Дрогобицького міської ради недоплачену разову грошову допомогу за 2007 - 2008 роки.
В доповнення до первинної позовної заяви покликається на те, що в 2008 році йому виплачено одноразову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 310 грн., при чому розмір мінімальної пенсії за віком на 01 квітня 2008 року становив 476 грн. Йому мали виплатити 2380 грн., недоплачено 2070 грн. За 2007-2008 роки недоплачена сума становить 3820 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, написав суду заяву щоби справу заслухали у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради проти заявленого позову та суду пояснила, що позивач являється учасником бойових дій і має право на грошову допомогу в розмірі 5-и мінімальних пенсій за віком однак йому було виплачено в 2007 році 280 грн. та 310 грн. в 2008 році, які були закладені в Державних бюджетах на ці роки.
Представник відповідача-Міністерства праці і соціальної політики України, в судове засідання не з’явився в третє і про причину неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений, а тому суд вважає за можливе справу розглянути по суті у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач, ОСОБА_2 фінансів України направило в суд заперечення на позовну заяву в якій просять позивачу відмовити у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_2 фінансів України в повному обсязі, а також просять справу заслухати у відсутності їхнього представника.
В запереченні на позовну заяву позивача ОСОБА_2 фінансів України покликається на те, що виплата грошової допомоги учасникам бойових дій потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Бюджетним кодексом України (ч.2 ст. 4) встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням ОСОБА_4 України, цього кодексу та закону про Державний бюджет України.
Законом про державний бюджет України щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів.
Частиною другою ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до ч. 4 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України.
Виділення коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування органами Державного казначейства на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядником бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.
Головним розпорядником бюджетних коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є ОСОБА_2 праці та соціальної політики.
Державним бюджетом України на 2008 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення такої допомоги понад розміри, встановлені законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
ОСОБА_2 фінансів України не здійснює виплат щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому вважають, що позовні вимоги до Мінфіну не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають.
Ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлені абсолютні розміри виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В запереченні покликаються і на те, що рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6 рп/2007 не має зворотної дії в часі. Тому, у 2007 році на момент виплати позивачу разової грошової допомоги ветеранам війни були чинними стаття 29 та пункт 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Вважає також, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Представник відповідача Державного казначейства України в запереченні на позовну заяву позивача покликається на те, що відповідно до ст. 95 ОСОБА_4 України, що є нормою прямої дії, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються законом про Державний бюджет України.
Фінансування витрат, пов’язаних із введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Виплати разової щорічної грошової допомоги з Державного бюджету проводились відповідно до закону про Державний бюджет України в повному обсязі, у розмірах встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Однак, питання щодо визначення мінімальної пенсії за віком для призначення такої допомоги чинним законодавством не врегульовано.
Так, мінімальний розмір пенсії за віком, який визначений відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом у даному випадку застосовуватися не може, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 вказаного закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій. Призначених згідно цього Закону.
Державне казначейство України не має права встановлювати чи змінювати видатки Державного бюджету, до того ж в жодному разі не розпоряджається коштами, які призначені для виплати одноразової щорічної грошової допомоги ветеранам війни.
Покликається і на те, що позивач пропусти строк позовної давності для звернення до суду.
Заслухавши пояснення представника управління праці та соціального захисту населення, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов позивача підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено і це підтверджується ксерокопією посвідчення серія АА номер 544097 від 26.12.2002 року, виданого Тернопільським МВК, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Відповідно до п.5. ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5-и мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій в розмірі 280 грн.
Рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року теж визнані неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», за якою виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 310 грн.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, тому суд вважає, що соціальні гарантії учасникам бойових дій не можуть бути обмежені або скасовані іншими правовими актами.
Відповідно до ст. 22 ОСОБА_4 України конституційна права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із ст. 64 ОСОБА_4 України конституційна права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_4 України.
Статею 8 ОСОБА_4 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року № 749-У (749-16) встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч.1 цієї статті (406 грн.), збільшений на 1 відсоток (4.06 грн.), тобто він становить 410 грн. 06 коп.
Таким чином, сума виплати в 2007 році повинна була складати 2050 грн. 30 коп. Позивачу було виплачено 280 грн. Недоплачена сума становить 1770 грн. 30 коп. ( 410.06 х 5)-280.
Мінімальний розмір пенсії з 01 квітня 2008 року становив 481 грн. ( ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік).
Вимоги позивача про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги за 2008 рік є підставними оскільки управління праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради відмовляється виплатити йому недоплачену суму допомоги. Стягненню підлягає сума 2095 грн. (481 х 5) -310=2095 грн.
Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача управління праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради, відповідачів ОСОБА_2 фінансів України та Державного казначейства України викладених в запереченні щодо безпідставності позовних вимог позивача з вище наведених підстав.
Постановами Кабінету Міністрів України за № 486 від 11.04.2002 року, № 425 від 31.03.2003 року, № 177 від 18.01.2004 року на ОСОБА_2 фінансів України та Державне казначейство України покладено обов’язок перераховувати кошти для виплати разової щорічної допомоги згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та таку виплату проводять органи праці і соціального захисту населення.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 зазначеного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Тобто, як передбачено вищевказаним Законом, виплата щорічної разової допомоги в розмірі 5-и мінімальних пенсій за віком учасникам бойових дій здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення.
Отже недоплачену разову грошову допомогу в користь позивача за 2007-2008 роки слід стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчих органів Дрогобицької міської ради.
Відповідно до частини другої статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мав право звернутися за допомогою про виплату допомоги до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради до 30 вересня відповідного року. Позивачем строк звернення до суду не пропущений.
Керуючись ч. ч.2 і 3 ст. 2, ч. ч.1 і 2 ст. 9, ст. 24, ч.4 ст. 128, ч.1 ст. 158, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 161,162 КАС України, ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № в010р710-08 від 22.05.2008 року, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у відмові провести донарахування та виплатити недовиплачену разову грошову допомогу за 2007-2008 роки неправомірними. Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради провести ОСОБА_1 донарахування недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік в сумі 1770 грн. 30 коп. та за 2008 рік 2095 грн., а разом 3865 грн. 30 коп. та виплати її йому.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Львівської області на протязі 10 днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження з послідуючим поданням апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ
СУДДІ