Справа № 603/377/17

Провадження №2/603/1/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2022 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головоючого - судді Галіяна І. М.

за участі:

секретаря судового засідання Батога І. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті котрої залишилося спадкове майно, до якого входить, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , котрий спадщину прийняв, оскільки подав до нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений законом строк, однак не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, що підлягає спадкуванню.

З огляду на те, що брат позивача - ОСОБА_4 успадкував 1/6 частину вказаного житлового будинку, оскільки йому належало право на обов`язкову частку у спадщині, ОСОБА_1 згідно уточнених вимог просить визнати за ним право власності на 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять: одноповерховий житловий будинок загальною площею 103,2 кв. м., житловою площею 64,3 кв. м. під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

Рух цивільної справи в суді

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 року для розгляду справи № 603/377/17 визначено головуючого суддю Галіяна І. М.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.11.2021 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання, ухвалою від 10.02.2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 15.06.2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності в порядку спадкування залишено без розгляду.

Аргументи відповідача

У змагальних документах ОСОБА_2 заперечила проти позову, мотивуючи це тим, що її чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у силу вимог ст. 1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку у спадщині. З огляду на те, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли лише ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , обов`язкова частка у спадщині останнього становила ј частину від усього спадкового майна.

Згодом відповідач змінила свою позицію, зазначивши, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому її чоловік ОСОБА_4 успадкував усе майно після смерті ОСОБА_3 .

Щодо розгляду справи

Як убачається з матеріалів справи, суд неодноразово йшов на зустріч учасникам справи та відкладав судові засідання з тією метою, щоб кожен мав можливість відстояти свою позицію перед судом.

Судом двічі відкладалося судове засідання за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 , у зв`язку з неявкою сторін - 5 разів. Правом на участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, перебуваючи за межами приміщення суду, відповідач та її представник також не скористалися.

Позивач та його представник - адвокат Андрусенко І. Я. в судове засідання 15.06.2022 року не з`явилися, проте представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач та її представник - адвокат Семенців В. Д. в судове засідання 15.06.2022 року повторно не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причину своєї неявки суду не повідомили.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Стаття 44 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як убачається зі ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, судом ухвалено провести розгляд справи за відсутності позивача й відповідача, оскільки під час підготовчого судового засідання сторони скористалися своїм правом і надали усі необхідні докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, у тому числі заявили необхідні клопотання.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Мотивувальна частина

Встановлені судом обставини

Згідно з інформацією із погосподарської книги Задарівської сільської ради за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначений як голова господарства. Разом із ним проживала його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06.02.2015 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 6.

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , до моменту смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини разом із ОСОБА_5 проживала (була зареєстрована) його дружина ОСОБА_3 , 1933 року народження, що підтверджується довідками № 67 та № 69, виданими виконкомом Задарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (т. 1 а.с. 15, 16).

Згідно фотокопії свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, реєстровий № 134 у реєстровій книзі № 2 від 29.06.2004 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з належними до нього будівлями, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

09.03.2018 року КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вказана характеристика будинку, господарських будівель і споруд.

Як убачається із довідки № 129 від 04.05.2018 року, виданої КП «Монастириське бюро технічної інвентаризації», в АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок загальною площею 103,2 кв.м., житловою площею 64,3 кв.м., літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 18.07.2014 року, актовий запис № 24, батьками ОСОБА_4 вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого повторно 10.10.2014 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 10. За життя ОСОБА_3 складено заповіт посвідчений 23.11.2011 року секретарем виконкому Задарівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 27, згідно з яким усе своє майно ОСОБА_3 заповіла сину ОСОБА_1 .

Як убачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори № 64/01-16 від 04.02.2020 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою її сина ОСОБА_4 про прийняття спадщини від 18.07.2014 року заведено спадкову справу № 197 за 2014 рік. ОСОБА_1 24.10.2014 року подав до Монастириської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Згідно копії безтермінового посвідчення серії НОМЕР_5 від 16.05.2011 року, що міститься у матеріалах спадкової справи № 197/2014, ОСОБА_4 був інвалідом першої групи.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 20.01.2015 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 1473.

Як убачається із матеріалів спадкової справи № 907/2014, заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 його дружина ОСОБА_2 звернулася із заявою до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Син спадкодавця - ОСОБА_6 (племінник позивача) від прийняття спадщини відмовився, що підтверджується копією заяви № 2828 від 28.11.2014 року.

Нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори Войташеком В. І. відмовлено ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний будинок (інформаційна відповідь від 26.05.2017 року).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Як убачається з п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Підтвердженням належності житлового будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим.

Згідно фотокопії свідоцтва про право власності, реєстровий № 134 у реєстровій книзі № 2 від 29.06.2004 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з належними до нього будівлями, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 згідно даних погосподарської книги за 1991-1995 роки були членами колгоспного двору, і станом на 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні колгоспного двору (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР.

У силу ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_3 , оскільки на момент відкриття спадини постійно проживала із спадкодавцем та фактично вступила в управління спадковим майном (т. 1 а.с. 16).

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно положень ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» та абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до непрацездатних належать, зокрема, особи, які визнані інвалідами в установленому законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 1235 ЦК України чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 були сини ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також донька ОСОБА_7 .

За життя ОСОБА_3 складено заповіт, яким усе своє майно вона заповіла ОСОБА_1 , котрий спадщину прийняв (т. 1 а.с. 13, т. 1 а.с. 37, 40).

Разом з тим ОСОБА_4 також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк. Згідно копії безтермінового посвідчення серії НОМЕР_5 від 16.05.2011 року, що міститься в спадковій справі № 197/2014, ОСОБА_4 був інвалідом першої групи (т. 1 а.с. 37-38, 40, 46) та у силу вимог ст. 1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку у спадщині, розмір котрої становив 1/6 частину спадкового майна (1/3:2, де 1/3 - частка кожного із спадкоємців ОСОБА_3 першої черги, яка б належала кожному із них у разі спадкування за законом).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач, котрий є спадкоємцем за заповітом, має право на 5/6 частин спадкового майна, що залишилось після смерті його матері ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як убачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відхилення доводів відповідача

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину у встановлений законом строк, оскільки на підтвердження вказаної обставини ОСОБА_2 та її представником суду не наданого жодних доказів.

Позиція суду

Враховуючи вищенаведені обставини, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що ОСОБА_3 належало право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 належне їй майно успадкували ОСОБА_1 , котрий є спадкоємцем за заповітом, а також ОСОБА_4 , котрому належало право на обов`язкову частку у спадщині. Дані про інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині - відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на 5/6 частин вищевказаного житлового будинку.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1233, 1235, 1241, 1268-1270, 1296 ЦК України, ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входять: одноповерховий житловий будинок загальною площею 103,2 кв. м., житловою площею 64,3 кв. м. під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», сарай під літерою «Д», сарай під літерою «Е», ворота № 1, огорожа № 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_7 .

Представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 701 від 27.04.2012 року, доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги серії № 814 від 13.10.2021 року), адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник відповідача: Семенців Василь Дмитрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 550 від 24.02.2006 року, ордер на надання правової допомоги серії ІФ № 042139), адреса місцезнаходження АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення складено 23.06.2022 року.

Суддя І. М. Галіян