Справа № 161/14219/18

Провадження № 1-кп/161/341/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       м. Луцьк                                                         20 червня 2022 року        Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі суду:

під головуванням судді -                         ОСОБА_1

суддів -         ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю секретаря -         ОСОБА_4

прокурора -                 ОСОБА_5

захисника -                                         ОСОБА_6

потерпілого -                                         ОСОБА_7

представника потерпілого -                 ОСОБА_8        

обвинуваченого -                                 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження №12018030010000729 від 23.02.2018 про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з сердньою освітою, неодруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК України не судимого, -

-за ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008), -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_9 , 22.02.2018, близько 18:00 год., діючи з прямим умислом, керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за кермом автомобіля «Land Rover», моделі «Range Rover Sport», 2007 року випуску, сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 » (Республіки Болгарія), номер шасі « НОМЕР_2 », вартість якого, згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 76 від 29.08.2018 становить 368 384,34 грн., який знаходився на перехресті вулиці Рівненська та проспекту Відродження в м. Луцьк Волинської області, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_10 неправдивої інформації про намір придбати вказаний автомобіль, під приводом перевірки його технічної справності, отримав добровільну згоду потерпілого на тимчасове керування автомобілем, після чого, скориставшись моментом, коли ОСОБА_10 покинув салон автомобіля, здійснив рух вказаним автомобілем у напрямку м. Рівне Рівненської області, таким чином незаконно заволодів та завдав великої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_10 на суму 368 384,34 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 відмовився надати будь які показання на підставі ст.63 Конституції України.

Незважаючи на відмову від дачі показів на підставі ст.63 Конституції України щодо винуватості самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_7 , який показав, що 21.02.2018 року у вечірню пору доби до нього зателефонував ОСОБА_9 і запитав чи ще продається автомобіль «Рейндж Ровер», на що потерпілий сказав, що продається, після чого ОСОБА_9 запитав чи можна приїхати і оглянути автомобіль, на що потерпілий також погодився. В подальшому ОСОБА_9 сказав, що він на наступний день буде виїжджати з м. Києва і заїде огляне автомобіль, після чого вони домовились про зустріч на дорожному кільці в напрямку м. Рівне. Потерпілий прибувше в обумовлений час на місце зустрічі, однак обвинуваченого не було, однак останній в телефонній розмові повідомив потерпілого про те, щоб останній приїхав на автостанцію в м. Луцьк та забрав його, на що потерпілий погодився. Прибувши на автостанцію, до нього знову зателефонував обвинувачений та сказав, що він вже переходить дорогу та рухається в сторону потерпілого. В цей час ОСОБА_7 побачив ОСОБА_9 , який перходив дорогу із двома дівчатами. Вони підійшли до потерпілого, познайомились, ОСОБА_9 оглянув автомобіль і в ході розмови сказав, що йому ще треба оглянути автомобіль на СТО. Також, ОСОБА_9 хотів здійснити обмін валюти, після чого вони пішли в ТЦ «Варшавський», однак там був обмінник закритий, після чого вони поїхали на вул. Шопена, однак чи обміняв валюту ОСОБА_9 , потерпілому не відомо. Дівчата, що були разом з ОСОБА_9 вони залишили біля ТЦ «Варшавський». В подальшому потерпілий та ОСОБА_9 поїхали в с. Милуші Луцького району до майстрів-дизелістів, після чого на АЗС «ЮПІДЖІ», що на вул. Ковельскій в м. Луцьк, після чого поїхали в с. Княгининок на роботу до потерпілого, де посиділи та випили каву, і цей весь час ОСОБА_9 дуже часто розмовляв по мобільному телефоні, ніби зі своїм братом та казав, що буде купляти автомобіль потерпілого. В подальшому поїхали на СТО, що по вул. Мамсурова в м. Луцьк, де оглядав автомобіль (діагностика), а коли вони виїжджали з вищевказаного СТО, ОСОБА_9 запитав чи можливо йому сісти за кермо автомобіля, на що потерпілий відразу не погодився, однак в подальшому дав можливість ОСОБА_9 проїхатись за кермом, а саме потерпілий сів на пасажирське сидання попереду. Так вони проїхали повз «Старого ринку» і виїхали на вул. Рівненська, оскільки ОСОБА_9 попросив заїхати до вокзалу до його дружини щоб взяти в неї гроші та розрахуватись за автомобіль. Коли вони проїхали міст, що поблизу «Автозавода», обвинувачений почав «дурачитись» за кермом, тобто швидко газувати та гальмувати, на що потерпілий попередив ОСОБА_9 щоб він цього не робив. Коли вони проїжджали біля церкви по вул. Рівненській в м. Луцьк, потерпілий помітив, що ОСОБА_9 постійно дивиться в бокове дзеркало заднього виду і в подальшому, коли останній порушив ПДР, а саме проїзд світлофору, потерпілий сказав ОСОБА_9 щоб він зупинився на узбіччі і вони помінялись місцями, після чого обвинувачений знову ж почав різко газувати і різко гальмувати і на перехресті, що по пр. Відродження почув легкий удар позаду автомобіля, після чого ОСОБА_9 сказав, що сталась ДТП і в їх автомобіль в`їхав інший автомобіль, що рухався позаду. Вони зупинились і обвинувачений сказав, що потрібно вийти й подивитись, що сталось. ОСОБА_9 вийшов з автомобіля зі сторони водія, оскільки він був за кремом, а також потерпілий вийшов з автомобіля і вони направились до автомобіля, що стояв позаду них. Коли потерпілий йшов до автомобіля, то помітив, що водій автомобіля, який стояв позаду – дивився в сторону ОСОБА_9 та кивнув головою, однак потерпілий відразу не зрозумів, що сталось і коли ОСОБА_7 почав розмовляти з водієм автомобіля, що стояв позаду – побачив, що ОСОБА_9 поблизу них немає, оскільки він сів в автомобіль «Рейндж Ровер» та втік. Потерпілий відразу зрозумів, що ОСОБА_9 та водій автомобіля, що рухався по заду них працювали в парі, тобто вони були знайомі між собою і це все було заплановано заздалегідь. Разом з тим, потерпілий зазначив, що усі його документи та мобільні телефони залишились в автомобілі «Рейндж Ровер». В подальшому потерпілий взяв мобільний телефон водія автомобіля «Фольксваген» та зателефонував в поліцію і повідомив про факт крадіжки його автомобіля, а в цей час водій автомобіля «Фольксваген» постійно наголошував, що він не причетний до викрадення автомобіля потерпілого. В подальшому приїхали працівники поліції, потерпілий все детально розповів, після чого вони їздили по усіх місцях, куди вони заїжджали, після чого потерпілий написав заяву про вчинення злочину. Крім того, потерпілий звернув увагу суду на те, що він телефонував до ОСОБА_9 після вчинення останнім злочину та просив повернути автомобіль, однак ОСОБА_9 вислухавши потерпілого, після чого поклав слухавку. Разом з тим, потерпілий, за допомогою свого телефону, що знаходився в автомобілі вичислив подальший рух ОСОБА_9 на автомобілі, однак коли рухався по слідах, то в с. Дерно, поблизу магазину «Транзит» знайшов задню частину свого мобільного телефону. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги підтримав повністю та просив задовольнити, а також просив суд суворо покарати ОСОБА_9 ;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , яка показала, що вона була залучена працівниками поліції в якості понятої. Орієнтовно в лютому 2018 року вона була присутня в кабінеті слідчого в Луцькому відділі поліції під час слідчої дії, зокрема, вилучення в особи чоловічої статі (прізвище в кого вилучалось не пам`ятає) мобільного телефону, грошових коштів, а потім поблизу відділу поліції також було вилучено автомобіль марки «Фольксваген», після чого слідчим надавались відповідні протоколи для читання та завіренням власним підписом, що вона й зробила;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_12 , який показав, що він працював в охоронцем ТЦ «Варшавський» в м. Луцьк. До них прийшли працівники поліції та вилучили записи з камер відеоспостереження, і надали йому документи для підпису в яких він поставив свій підпис, однак які саме він підписував документи свідок не пам`ятає. Відеозаписи працівники поліції записали на носії, однак він не був оператором відеонагляду, а тому які саме вилучались відеозаписи ОСОБА_12 не відомо. Також чи надавалась працівниками поліції будь які ухвали суду, свідок зазначив, що йому особисто не надавались;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_13 , який показав, що в зимку 2018 року він був залучений працівниками поліції в якості понятого в двох слідчих діях, зокрема, огляд та опечатування автомобіля марки «Фольксваген Пассат» на польській реєстрації разом з мобільним телефоном, документами до автомобіля, а по другій слідчій дії був присутній в Луцькому відділі поліції під час вилучення мобільного телефону та інших речей, які саме в даний час свідок не пам`ятає. Після завершення всіх слідчих дій, особисто в документах засвідчував своїм власним підписом про правильність та послідовність проведених слідчих дій працівниками поліції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_14 , який показав, що він залучався працівниками поліції під час проведення слідчих дій в якості понятого, зокрема, слідчих дій при впізнанні особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом по фотознімках потерпілим та братом останнього. Під час проведення даної слідчої дії потерпілий та його брат вказали на ОСОБА_9 як на особу, що викрала транспортний засіб, після чого він засвідчив у відповідних документах своїм підписом правильність та послідовність проведеної слідчої дії. Дані слідчі дії проводились у Луцькому відділі поліції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_15 , який показав, що він був залучений працівниками поліції в якості понятого. Слідча дія проводилась на території автосервісу «Автоцентр Плюс» по вул. Мамсурова в м. Луцьк Волинської області, під час якої переглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження. В даний час свідок не пам`ятає що саме було на переглянутих відеозаписах, і в подальшому слідчим були вилучені відеозаписи, однак які саме вже не пам`ятає. Після проведення слідчої дії свідок ОСОБА_15 засвідчив своїм підписом у відповідних документах правильність проведеної слідчої дії;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_16 , який показав, що він працює менеджером на автосервісі «Автоцентр Плюс» по вул. Мамсурова в м. Луцьк Волинської області. Чи залучався він працівниками поліції під час проведення слідчих дій свідок не пам`ятає, однак в ствердній формі зазначив, що в протоколах огляду місця події наявні його підписи;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_17 , який показав, що в лютому 2018 року він приїхав на своєму автомобілі «Фолькваген» в м. Луцьк по справах. Поблизу готелю «Лучеськ» стояв на світлофорі, оскільки був заборонений сигнал світлофора (червоний) і мав намір рухатись в напрямку м. Рівне. Перед ним стояв автомобіль, яка марка та номерні знаки не пам`ятає, однак це був позашляховик. Коли колона автомобілів почала рухатись, і відповідно  ОСОБА_17  розпочав рух, однак враховуючи, що останній розмовляв по телефону, а автомобіль, який рухався попереду зупинився, тому ОСОБА_17  подумав, що він скоїв ДТП, після чого вони від`їхали в сторону та зупинились. Після чого  ОСОБА_17  вийшов зі свого автомобіля, а також вийшов потерпілий з правої сторони автомобіля, що рухався попереду щоб подивитись що ж сталось. Вони почали розмовляти і в цей час автомобіль потерпілого втік з місця ДТП, а потерпілий в цей час сказав, що його автомобіль викрали і в даному автомобілі були всі його речі. В подальшому  ОСОБА_17  дав потерпілому свій телефон і спробували наздогнати його автомобіль, однак це не вдалося. В подальшому потерпілий повідомив про даний факт працівникам поліції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_18 , який показав, що він знаходився в барі «Агдаш», що в с. Княгининок Луцького району Волинської області, однак точної дати та часу не пам`ятає, хоча це було в 2018 році. В даний заклад приїхали обвинувачений та потерпілий. В ході розмови з потерпілим, який є його братом, свідок дізнався, що обвинувачений має намір купити в потерпілого автомобіль марки «Рейндж Ровер». Також, свідок казав ОСОБА_9 про те, що даний автомобіль в дуже хорошому стані. Разом з тим, свідок зазначив, що які саме були домовленості щодо продажу автомобіля між обвинуваченим та потерпілим, йому не відомо;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.02.2018 потерпілого ОСОБА_7 ;

- протоколами огляду місця події від 22.02.2018 та 26.06.2018;

- протоколами огляду предмету від 26.02.2018, згідно якого на відеозаписах зафіксовано обставини вчинення злочину ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.02.2018, в ході якого свідок ОСОБА_18 вказав на фото № 2, на якому зображений ОСОБА_9 , як на особу, що незаконно заволоділа транспортним засобом;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.02.2018, в ході якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на фото № 3, на якому зображений ОСОБА_9 , як на особу, що незаконно заволоділа транспортним засобом;

- висновком експерта № 35 від 19.03.2018, згідно якого встановлена ринкова вартість транспортного засобу, яким незаконно заволодів ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду місця події від 19.06.2018, в ході якого ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції свій мобільний телефон;

- висновком експерта № 76 від 29.08.2018, згідно якого встановлена ринкова вартість транспортного засобу, яким незаконно заволодів ОСОБА_9 ;

- дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, що були надані стороною обвинувачення.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 , своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, які завдали великої матеріальної шкоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008).

Покази дані в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , судом не приймається до уваги, оскільки її покази не підтверджують, а також не спростовують винуватість ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині, при цьому вони спільно проживали.

Посилання захисника щодо висновків судової автотоварознавчих експертиз, які різняться між собою, судом до уваги не приймається, оскільки у висновку експерта №76 від 29.08.2018, експертом чітко досліджено та обгрунтовано (за допомогою документальних даних, що надані слідчим) середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу, що свідчить про надумані та безпідставні посилання сторони захисту на вищезазначені документи, таким чином на думку суду, наданий розрахунок фактичної вартості транспортного засобу є вірним.

Також, твердження сторони захисту та самого обвинуваченого щодо неправомірності визнання потерпілим ОСОБА_7 , оскільки останній не надав документи щодо власності та користування транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки такі твердження повністю спростовуються показами самого потерпілого, так як останній повідомив, що документи щодо користування зазначеним транспортним засобом знаходились в салоні автомобіля на момент його викрадення.

Крім того, посилання захисника щодо відсутності доручення слідчого або прокурора на затримання ОСОБА_9 та відсутність оперативно-розшукової справи, судом не приймається до уваги, оскільки таке посилання повністю спростовуються ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.03.2018, відповідно до якої ОСОБА_9 в розшук не оголошувався.

Також, судом не приймається до уваги посилання захисника щодо не залучення захисника під час затримання ОСОБА_9 , оскільки зазначене повністю спростовується самим протоколом про затримання ОСОБА_9 від 19.06.2018, так як в протоколі зазначено дата та час повідомлення Центру безоплатної правової допомоги, що свідчить про законність затримання ОСОБА_9 , який засвідчив своїм підписом, що останній згідний з протоколом про його затриманням. Разом з тим, чинне Кримінально-процесуальне законодавство України дозволяє проводити огляд затриманої особи, в даному конкретному випадку, такий огляд був проведений в присутності захисника, що підтверджується самим протоколом затримання ОСОБА_9 ..

Крім того, посилання сторони захисту щодо групи слідчих, які проводили досудове розслідування даного кримінального провадження являються неуповноваженими особами на виконання слідчих дій в даному кримінальному провадженні, судом до уваги не приймаються, оскільки такі посилання повністю спростовуються постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 23.02.2018, де зазначено, що група слідчих є ОСОБА_20 (дівоче прізвище – ОСОБА_21 ), а також дорученням про проведення досудового розслідування від 08.08.2018, яким було доручено проводити досудове розслідування слідчому ОСОБА_22 .. Разом з тим, посилання захисника про те, що слідчий ОСОБА_23 не розпочинав досудове розслідування в даному кримінальному провадженні і не був уповноваженим слідчим на внесення відомостей до ЄРДР, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах судового провадження наявна постанови начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_24 , який визначив слідчого ОСОБА_23 старшим групи слідчих в даному кримінальному провадженні.

Твердження захисника щодо проведення слідчою ОСОБА_20 огляду місця події за правилами обшуку, не заслуговують на увагу, оскільки, на думку суду, будь якими об`єктивними даними не підтверджуються, а така слідча дія як огляд місця події дозволяє вилучати речі та визнавати їх речовими доказами в даному кримінальному провадженні, відповідно чинного КПК України.

Посилання сторони захисту на покази свідка ОСОБА_25 про те, що він не залучався працівниками поліції в якості понятого, судом до уваги не приймається, оскільки такі посилання повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_12 , а також судом не покладаються в основу вироку покази свідка ОСОБА_25 , оскільки останній заперечував в своїх показах щодо залучення його в якості понятого, однак підтвердив, що в протоколі огляду місця події наявний його особистий підпис.

Крім того, посилання захисника на покази свідка ОСОБА_16 , який ніби-то не залучався до участі в слідчих діях в якості понятого, не приймаються судом до уваги, оскільки останній в судовому засіданні зазначив, що він не пам`ятає чи залучався він до слідчої дії в якості понятого, разом з тим, в ствердній формі зазначив, що підписи в протоколі огляду місця події належать саме йому.

Отже, судом покладається в основу доведення винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зокрема, покази потерпілого ОСОБА_7 , який дав чіткі покази щодо обставин викрадення транспортного засобу ОСОБА_9 , покази свідка ОСОБА_17 , який зазначив, що саме після ніби-то ДТП на місці залишився лише потерпілий та ОСОБА_17 , а також покази свідка ОСОБА_18 .О, який зазначив, що саме ОСОБА_9 мав придбати транспортний засіб в потерпілого.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжуть покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , судом враховується те, що останній в порядку ст.89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, а також має на утриманні двох малолітніх дітей, однак під час судового слідства відмовився надати будь які покази, з приводу обставин, потерпілий наполягав в судовому засіданні на призначенні виключно суворого покарання, свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, а також судом враховується поведінка ОСОБА_9 в ході судового слідства, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_9 , слід призначити в межах санкції ст.289 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, слід задовольнити повністю у звязку з тим, що такі понесені збитки потерпілим підтверджено документально.

       Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008) та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити попередній – тримання під вартою на строк не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 18 серпня 2022 року включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати, з моменту фактичного затримання, тобто з 19 червня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави судові витрати в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцтять) гривень за проведення товарознавчих експертиз.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_9 в користь потерпілого ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 368 384,34 (триста шістдесят вісім гривень триста вісімдесят чотири гривні тридцять чотири копійки) гривень та витрати, пов`язані із наданням правової допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Речові докази – дві купюри номіналом 500 гривень (серії №ВЗ3440111 та YЗ4669006); відеореєстратор невстановленої марки; Karta Pojazdu «ААВ1361071», з додатком «BAN 3585223», мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Майкрософт», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , що передано на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Луцького відділу поліції – повернути ОСОБА_17 ..

Речові докази – автомобіль марки «Фольксваген Пассат 1.8 Т», номер кузова НОМЕР_5 та ключі для запалювання від вищезазначеного автомобіля, що знаходиться на території Луцького відділу поліції за адресою: м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 2 Волинської області – повернути ОСОБА_17 ..

Речові докази – три диски CD-R марки «Арена», на яких наявні відеозаписи з камер відеоспостереження, 7 фотознімків, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_9 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: