ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-4/433 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"19" лютого 2007 р. 11:10 м. Севастополь
|
Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Остапової К.А., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 7476,30 грн. |
при секретарі Соловей Ю.В.
за участю представників:
позивач -Ліннік О.В., довіреність № 7202/10-0 від 15.12.2006;
відповідач -не з'явився;
с у т ь с п о р у:
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 7476,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997, а саме: занижений податок на додану вартість у 2003 році, внаслідок чого йому було донараховано податок на додану вартість в на сумі 4984,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2492,00 грн. податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1.
Ухвалою суду від 18.12.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 30.01.2007.
Ухвалою суду від 30.01.2007 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду 19.02.2007.
У попереднє і судове засідання відповідач не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.19991 № 1771), статті 10 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002, статті 18 Закону УРСР «Про мови в УРСР»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача, він давав пояснення по справі російською мовою.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В с т а н о в и в :
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Податкові органи при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості перед бюджетом діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень, а тому справи за участю податкових органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому КАС України.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя як платник податків і зборів з 01.07.1994, була зареєстрована як платник податку на додану вартість 24.06.2003 (свідоцтво НОМЕР_2), яке анульовано 26.01.2004.
Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства України суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.01.2001 по 31.01.2004, за результатами якої складено акт НОМЕР_3.
За результатами перевірки встановлені порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997, які виразились у тому, що у 2003 році суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 включено у податковий кредит сума витрат по сплаті податку у розмірі 4984,19 грн. на підставі податкових накладних, які були виписані фірмою “Арктика-трейдинг”. Встановлено, що згідно з листом Головного міжрегіонального управління статистики України від 29.04.2003 фірма “Арктика-трейдинг” виключна з Єдиного Державного реєстру підприємств, організацій та установ НОМЕР_4.
Таким чином, в ході перевірки встановлено заниження суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 податку на додану вартість за 2003 рік в сумі 4984,00 грн.
Другий примирник вказаного акту отриманий відповідачем 30.07.2004, що підтверджує особистий підпис підприємця на акті.
На підставі акта документальної перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким відповідачу донарахована сума податку на додану вартість у розмірі 4984,00 грн. і застосовані штрафні санкції у розмірі 2492,00 грн.
Згідно з п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Вказане повідомлення-рішення було отримано відповідачем 02.08.2004.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовилась узгодити визначене йому податкове зобов'язання, оскарживши податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку.
Рішенням виконуючого обов'язки начальника Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя НОМЕР_5 податкове повідомлення-рішення НОМЕР_6 залишено без змін, скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -без задоволення.
Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополя НОМЕР_7податкове повідомлення-рішення НОМЕР_6 залишено без змін, повторна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -без задоволення.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про скасування (визнання недійсним) податкового повідомлення-рішення НОМЕР_6.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.01.2005 по справі № 20-5/405 у задоволені позову відмовлено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2005 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернута апеляційна скарга без розгляду.
Рішення господарського суду у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Постанова апеляційної інстанції згідно зі статтею 105 вказаного Кодексу набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, рішення господарського суду від 13.01.2005 по справі № 20-5/405 набрало законної сили.
З викладеного випливає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя НОМЕР_6. недійсним у встановленому порядку не визнано.
До цього часу відповідач заборгованість перед бюджетом не погасив.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з пунктом 11 статті 10 вказаного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про наявність рахунків в установах банків відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_8) на користь Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,74, код ЄДРПОУ 24035606) заборгованість перед бюджетом в сумі 7476,00 грн. на р/р № 31114029600008 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, код платежу 14010100.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис К.А. Остапова
З оригіналом згідно
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
27.02.2007