Ухвала

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 489/8183/21

провадження № 61-2476св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 грудня 2021 року у складі судді Коваленка І. В.та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Лівінського І. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов`язання за договором оренди, зобов`язання повернути квартирута виселення.

Позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що банк є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є орендарем цієї квартири на підставі договору оренди від 01 вересня 2017 року, строк дії якого сплив 31 липня 2021 року. Передача майна була призначена на цей день, але представника банку не було допущено орендарем до спірної квартири, акт приймання передачі майна не складено, квартиру не звільнено.

Посилаючись на зазначені обставини, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 5 760,00 грн неустойки за час прострочення виконання зобов`язання за договором оренди, зобов`язати ОСОБА_1 підписати акт приймання-передачі квартири та виселити її з цього приміщення.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання договору оренди дійсним.

ОСОБА_1 зазначала, що 25 серпня 2016 року, за результатами аукціону, вона набула право на вчинення правочину як лізингоодержувач на умовах публічного договору. Квартиру було передано у її фактичне користування у жовтні 2016 року, а її право на спірне майно попередньо оформлене договором оренди. Проте у подальшому банк став заперечувати факт організації і проведення аукціону, не визнає придбане з аукціону її право на викуп квартири, ухиляється від оформлення результатів аукціону договором купівлі-продажу, за яким право здійснення правочину у якості покупця набуте ОСОБА_1 .

Посилаючись на набуття права на спірне майно, що заперечується позивачем, ОСОБА_1 просила визнати АТ КБ «Приватбанк» продавцем лоту «об`єкт продажу, право на здійснення правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 », аукціон за яким відбувся 25 серпня 2016 року; визнати за нею право власності на цей лот; визнати договір оренди житла з викупом квартири дійсним на умовах публічного договору, розміщеного на офіційному веб-сайті в порядку проведення аукціону 25 серпня 2016 року.

Разом із зустрічним позовом ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на проведення будь-яких дій, у тому числі реєстраційних, з відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що спірна квартира представляє для банку виключно комерційний інтерес з великою ймовірністю повторного продажу спірного майна третім особам. Таке може призвести не тільки до значного ускладнення розгляду справи та порушення розумних строків, але у разі задоволення зустрічного позову судове рішення не забезпечить ефективний захист її прав, бо предметом спору стануть і правовідносини відповідача з новими власниками спірної квартири.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Заборонено АТ КБ «ПриватБанк», державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що між сторонами існує спір щодо реалізації права власності на квартиру, а тому дії по розпорядженню об`єктом нерухомості можуть утруднити або унеможливити як виконання судового рішення, так і ефективне поновлення прав відповідача, у разі задоволення зустрічного позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалу місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку АТ КБ «ПриватБанк».

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

При вирішенні питання про забезпечення позову місцевий суд, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вмотивовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Підстави для забезпечення позову, на які посилається заявник, є надуманими, необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженні жодними доказами.

Судові рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц.

Провадження у суді касаційної інстанції

31 березня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення неустойки, зобов`язання вчинити певні дії, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» на ухвалу Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська