Справа № 991/7682/21

Провадження 1-кп/991/63/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2022 року                                                                        м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів:                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                 ОСОБА_5 ,

обвинуваченого                                           ОСОБА_6 ,

захисників                                                   ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7  про скасування арешту майна у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

14 червня 2022 року захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , що є представником ОСОБА_9 , особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвокат – ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання, захисник зазначив, що арешт було накладено під час зупинення досудового розслідування, і оскільки судом вже досліджені всі речові докази сторони обвинувачення, потреба у подальшому арешті транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_2 відпала.

2.Позиції учасників кримінального провадження

Захисник ОСОБА_7 , який є представником ОСОБА_9 , особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту майна та просили його задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення заявленого клопотання про скасування арешту майна, аргументуючи тим, що зазначений транспортний засіб є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні і відповідно до ст. 100 КПК України долю зазначеного доказу суд повинен вирішувати під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

ОСОБА_10 , як третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Згідно положень ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

3.Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, суд прийшов до таких висновків.

Положеннями ст. 174 КПК України закріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із змісту приписів ч. 5 ст. 170 КПК України, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення. З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із наданих доказів. Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

10 серпня 2016 року старший детектив – заступник керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 постановив приєднати до кримінального провадження № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, як речовий доказ автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року накладено арешт на транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження та користування. Ухвала була обґрунтована значенням автомобіля, як речовий доказ.

Отже транспортний засіб марки Toyota Land Cruiser Prado 150 має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні, при цьому в судовому засіданні 16 червня 2022 року з`ясовано, що сторона обвинувачення й сторона захисту не будуть надавати його для дослідження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають «розумні очікування» на реалізацію свого майнового права (рішення у справі «Броньовський проти Польші» від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (п.п. 21-34)). Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Відтак, за результатами розгляду клопотання не встановлено подальших підстав визначених ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року та наявності достатніх підстав для подальшого застосування найбільш обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту – заборони, володіти, користуватися і розпоряджатися автомобілем марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а отже потреби судового розгляду не виправдовують такий ступінь втручання у право власності ОСОБА_10 , як арешт майна, а тому в подальшому існуванні арешту відпала необхідність, а тому клопотання підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою суду від 03 липня 2017 року підлягає скасування у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-174, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя:                                                         ОСОБА_1

Судді:                                                                                             ОСОБА_2  

                                                                                                                    ОСОБА_3