ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 902/1722/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ТОВ "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик": не з`явився,

ПАТ "Південьзахідшляхбуд": не з`явився,

Арбітражного керуючого Голубенко О.В.: Голубенко О.В.,

АТ "Укрексімбанк": Пасацька В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючий, Миханюк М.В., Крейбух О.Г.)

у справі № 902/1722/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик"

до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (далі - Боржник) та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ретьмана О.А.

2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.12.2015 визнано вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника.

3. Постановою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2015 визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ретьмана О.А.

4. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.03.2018 ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Василика В.В.

5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019 відсторонено арбітражного керуючого Василика В.В. від виконання повноважень ліквідатора Боржника, призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.

6. Постановою Північно-Західного апеляційного суду від 12.05.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2019 в частині призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.

7. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.06.2020 призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.

8. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.02.2021 прийнято до відома звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. №02-09/20 від 22.02.2021 року про діяльність у справі №902/1722/14, продовжено строк ліквідаційної процедури Боржника і повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. у справі №902/1722/14 до 06.04.2021.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021:

- задоволено заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про заміну кредитора у справі, замінено кредитора у справі про банкрутство Боржника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДР 43142957) на Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДР ВП 44070171);

- задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. про долучення до матеріалів справи банківської виписки, долучено до матеріалів справи банківську виписку з ліквідаційного рахунку банкрута, відкритого в АТ "КРИСТАЛБАНК" (період з 17.01.2019 до 28.12.2020);

- задоволено заяву ПрАТ "Закарпаттяенерго" про відмову від кредиторських вимог, закрито провадження у справі в частині кредиторських вимог ПрАТ "Закарпаттяенерго" (код 00131529) до Боржника (код 03449841) у сумі 9054,22 грн, виключено з реєстру вимог кредиторів Боржника вимоги ПрАТ "Закарпаттяобленерго", зобов`язано ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Боржника;

- затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. №02-09/34 від 30.03.2021 про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури Боржника та ліквідаційний баланс у справі;

- задоволено клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. №02-09/33 від 30.03.2021, з урахуванням уточнення до клопотання №02-09/38 від 06.04.2021, про затвердження звіту ліквідатора Боржника Голубенко О.В. за період виконання повноважень з 03.12.2019 до 28.02.2021 на загальну суму 224511,45 грн та стягнення з кредиторів на її користь винагороди ліквідатора за період з 16.06.2020 до 28.02.2021 в розмірі 128098,50 грн та витрат у розмірі 5455,10 грн;

- затверджено звіт арбітражного керуючого (ліквідатора) Голубенко О.В. за період виконання повноважень з 03.12.2019 до 28.02.2021 на загальну суму 224511,45 грн, з них: 201970,59 грн грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора майна та 22540,86 грн витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство;

- стягнуто із кредиторів (пропорційно визнаних їх кредиторських вимог) грошові кошти на користь арбітражного керуючого Голубенко О.В. як винагороди за виконання повноважень ліквідатора, а також витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у справі про банкрутство;

- Боржника як юридичну особу постановлено ліквідувати;

- встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню;

- припинено повноваження арбітражного керуючого Голубенко О.В., як ліквідатора у справі про банкрутство Боржника;

- припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.12.2014;

- скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, введені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.12.2014;

- закрито провадження у справі про банкрутство Боржника.

10. Ухвала мотивована, зокрема, тим, що ліквідатор у повній мірі виконав обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявлення майна (активів) банкрута; наведені у звіті ліквідатора обставини підтверджені відповідними письмовими доказами; подані ліквідатором на розгляд суду звіт і ліквідаційний баланс свідчать про відсутність у банкрута майна, необхідного для задоволення вимог кредиторів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатор вжив усіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника та дотримався вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) під час проведення ліквідаційної процедури у справі.

11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 ухвала Господарського суду Вінницької області від 06.04.2021 скасована, справа направлена для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури.

12. Постанова мотивована тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не дослідив усіх обставин, що стосуються банкрутства Боржника, тому дійшов передчасного висновку про припинення юридичної особи із наступними процесуальними наслідками та закрив провадження у справі.

13. Зокрема, за висновком суду апеляційної інстанції, постановивши процесуальне рішення про ліквідацію юридичної особи Боржника, місцевий господарський суд не врахував, що після внесення запису про припинення юридичної особи подальші дії щодо зняття із реєстрації відповідних автомобілів здійснювати не буде кому, а реєстраційні документи на такі транспортні засоби можуть бути використані третіми особами.

14. Також апеляційний господарський суд зазначив, що матеріали справи не містять детального аналізу правовідносин, які призвели Боржника до доведення до стану неплатоспроможності, а в подальшому до банкрутства. Водночас без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, господарський суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт та ліквідаційний баланс.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

15. Арбітражний керуючий Голубенко Олена Василівна (далі - Касатор) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

16. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків) мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статті 61 КУзПБ (в частині права ліквідатора заявити вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства), викладених у постановах від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20), від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16.

17. Касатор не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ліквідатор не провів належний та достатній аналіз обставин щодо доведення до банкрутства для подальшого притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб Боржника. Висновок суду з цього питання є формальним і звівся виключно до того, що матеріали справи не містять детального аналізу правовідносин між ініціюючим кредитором і Боржником. Водночас суд не прийняв до уваги пояснення ліквідатора, які спростовують факт того, що доведення до банкрутства взагалі мало місце і що це якось пов`язано з вимогою ініціюючого кредитора чи підставою її виникнення.

18. При цьому Касатор наголошує, що згідно з наведеним у постановах у справах №906/904/16, №923/1494/15, №902/1129/15(902/579/20), №911/3513/16 висновком Верховного Суду виключно ліквідатор на підставі аналізу фінансового становища банкрута в поєднанні з дослідженням підстав виникнення у нього заборгованості перед кредиторами самостійно виявляє наявність чи відсутність дій осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Тобто якщо ліквідатор встановив відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства (навмисного банкрутства), приховуваного банкрутства, то підстави субсидіарної відповідальності відсутні.

19. Також Касатор посилається на неврахування викладених у постановах Верховного Суду висновків про те, що при вирішенні питання про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатору слід перевірити прийняття керівництвом необхідних управлінських та організаційних рішень для запобігання банкрутству (справа №923/590/18); притягнення до субсидіарної відповідальності можливе лише за умови причинно-наслідкового зв`язку між винними діями чи бездіяльністю керівника та/або учасника, які б стали реальною причиною банкрутства боржника, тобто ті, без яких об`єктивно банкрутство не настало б (справа №906/904/16); про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, можна говорити лише, якщо були відсутніми з`ясування обставин ліквідатором можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (справа №914/3812/15); оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (справа №910/21232/16).

20. Крім того, Касатор зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив обставини невжиття ним заходів із розшуку відповідних транспортних засобів та техніки. Висновок суду з цього питання є формальним і зводиться виключно до того, що окремі транспортні засоби, права власності на які перейшло до третіх осіб, не були зняті з обліку на час затвердження звіту ліквідатора, тоді як цей факт жодним чином не впливає на розмір і склад ліквідаційної маси, не порушує права чи інтереси кредиторів. Касатор заперечує проти висновку про неоскарження ним рішень судів про повернення об`єктів нерухомості.

21. На думку Касатора, суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційного оскарження дій/бездіяльності ліквідатора щодо виключення записів із реєстрів, які веде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також дійшов висновку з цього питання без дослідження обставин скасування емісії акцій банкрута.

22. Касатор звертає увагу на те, що досліджені судом апеляційної інстанції обставини стосуються виключно затвердження звіту про виконану роботу та ліквідаційного балансу, але не стосуються затвердження звітів про нараховану винагороду та понесені витрати, інших питань, вирішених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

23. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення.

24. Банк зазначає, що ліквідатор не вжив достатніх заходів щодо розшуку, виявлення та повернення майна Боржника у його власність та розпорядження, зокрема транспортних засобів та техніки, що перебувають у заставі Банку; не оскаржив постанову слідчого про закриття кримінального провадження за фактом крадіжки майна Боржника. Водночас Банк наголошує, що відповідно до інформації з відкритих джерел у власності Боржника перебуває низка об`єктів власності. Крім того, на думку Банку, в матеріалах справи відсутній належний та достатній аналіз обставин щодо доведення юридичної особи до стану неплатоспроможності.

25. Інші учасники справи у встановлений Судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

26. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик" та Боржником було укладено договір поставки №18/08-с від 18.08.2010 на поставку геосітки ССНП 50/50-25 (425) ХАЙВЕЙ (7019909900). За отриманий товар на загальну суму у 4361687,50 грн Боржник здійснив оплату частково у сумі 950000,00 грн.

27. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.03.2014 у справі №902/166/14 стягнуто із Боржника на користь ТОВ "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик" 3411687,50 грн заборгованості, 14884,29 грн пені за невиконання грошового зобов`язання по оплаті товару, 153028, 48 грн 3% річних, 30415,10 грн інфляційних втрат та судових витрат на судовий збір в сумі 68004,13 грн.

28. Апеляційна скарга на зазначене судове рішення повернута скаржнику без розгляду ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі та порядку, який визначався на 2014 рік.

29. Наказ Господарського суду Вінницької області на виконання рішення від 20.03.2014 у справі № 902/166/14 виданий 07.04.2014. А 02.07.2014 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №43867615 з примусового виконання вказаного наказу.

30. Невиконання Боржником зазначеного рішення у справі №902/166/14 стало підставою для звернення ТОВ "Торгівельний дім Сєвєродонецького Об`єднання Склопластик" із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника.

31. На момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції за Боржником обліковувалися транспортні засоби, які не були зняті із відповідної реєстрації, зокрема: вантажні автомобілі (самоскиди) MERCEDES-BENZ ACTROS 4140K, 2007-2008 років випуску у кількості 40 одиниць; легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.07.2012, номерний знак НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль КРАЗ 256 Б1 14860, 1990 року випуску, жовтий, номер шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 дата реєстрації 23.02.2012. Детального переліку усіх транспортних засобів, спеціальної техніки, машин, механізмів, які обліковувалися за Боржником, учасники справи, зокрема ліквідатор, не надали.

32. Регіональний сервісний центр МВС у місті Києві на запит ліквідатора відповів, що визначені транспортні засоби (в тому числі перелічені в додаткових письмових поясненнях апелянта), зареєстровані та зняті з обліку.

33. Водночас РСЦ МВС у Вінницькій області листом за вихідним номером 31/2-418 від 20.02.2020 повідомив, що за Боржником зареєстровані транспортні засоби VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, 2007 року випуску; КРАЗ 256 Б1 14860, 1990 року випуску. Зазначені транспортні засоби оголошені в розшук.

34. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2015 у справі №907/656/15 за ТОВ "Шляхово-будівельне управління-58" визнано право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.07.2012, номерний знак НОМЕР_3 .

35. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2019 у справі №907/656/15 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Василика В.В. на зазначене рішення. Постановою Верховного Суду від 01.11.2019 ухвала суду апеляційної інстанції скасована, а справа направлена до Західного апеляційного господарського суду для розгляду матеріалів апеляційної скарги.

36. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі №907/656/15, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 21.09.2020, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

37. Після 21.09.2020 арбітражний керуючий Голубенко О.В. не вчинив дій, направлених на зняття автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.07.2012, номерний знак НОМЕР_3 із розшуку та подальшого зняття із реєстрації в органах РЦС.

38. Будь-яка інформація про реєстрацію права на вантажний автомобіль КРАЗ 256 Б1 14860, 1990 року випуску, жовтий, номер шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 дата реєстрації 23.02.2012 у матеріалах справи відсутня, автомобіль оголошений в розшук, докази зняття його з розшуку та реєстрації не надані.

39. Докази про винесення питання про списання зазначених транспортних засобів на комітет кредиторів відсутні.

40. 40 одиниць транспортних засобів вантажних автомобілів MERCEDES-BENZ ACTROS 4140K (наведених у відзиві та письмових поясненнях арбітражного керуючого) були передані в заставу ПАТ "ВТБ-Банк" згідно з договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/74к-08 від 25.03.2008 та договорами застави, право вимоги за якими відступлено ТОВ "Лідер Будсервіс".

41. ТОВ "Лідер Будсервіс" стало власником зазначених автомобілів на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.06.2015 у справі №902/1731/13 про затвердження мирової угоди на стадії виконання. Однак на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.12.2019 у справі №908/1033/18 юридичну особу ТОВ "Лідер Будсервіс" припинено у зв`язку з ліквідацією банкрута.

42. Асфальтно-змішувальна установка ДС-1683 (інвентарний номер 1-20349) була реалізована арбітражним керуючим Ретьманом О.А. як будівельне обладнання за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Гранітна, 48, за ціною 2674868,84 грн, кошти від реалізації спрямовані на задоволення вимог заставного кредитора АТ "Ощадбанк" згідно з договором застави №649/31/1-9 від 26.12.2012.

43. Підставою для переходу права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Льва Толстого, 5, стали договір купівлі-продажу частки в ТОВ "Моє комфортне житло" від 11.04.2014 та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Виробниче управління Поділля" від 05.05.2014. Арбітражний керуючий Ретьман О.А. вивчав питання можливості повернення зазначеного майна до ліквідаційної маси, про що звітував суду та комітету кредиторів.

44. Будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Урожайна, 38, стали предметом господарської справи №902/114/20 (902/1722/14), в якій рішенням від 10.11.2020 відмовлено в задоволенні позову арбітражного керуючого (ліквідатора) Боржника Голубенко О.В. про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна. Зазначене питання розглядалось комітетом кредиторів, рішення про подальше оскарження не приймалось.

45. Об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: вул. Академіка Герасимчука, 190 В та 190 Ж, м. Полонне, Хмельницька область, витребовувалися в межах справи №902/1722/14 за позовною заявою Боржника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський спецкар`єр" про визнання недійсним правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, але 09.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

46. Гуртожиток, розташований за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Ржевська, буд. 5/1, є об`єктом житлового фонду та відповідно до затвердженого рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради акту приймання-передачі від 21.10.2021 переданий на баланс органу місцевого самоврядування.

47. Щодо вчинення/невчинення арбітражним керуючим Голубенко О.В. дій, направлених на виключення із реєстрів, які веде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у матеріалах справи відсутні письмові докази.

48. 05.08.2020 незалежний аудитор склав звіт з питань виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо Боржника. Аналізом встановлено те, що відсутні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій щодо Боржника.

Позиція Верховного Суду

49. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

50. При цьому Суд не приймає до уваги аргументи Касатора, які зводяться виключно до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не стосуються неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема пунктом 1 наведеної норми, на який посилається Касатор при зверненні з касаційною скаргою.

51. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

52. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

53. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

54. Проаналізувавши зміст судових рішень, на які посилається Касатор, Суд вважає безпідставними його доводи про те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права (статтю 61 КУзПБ) без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20), від 10.06.2020 у справі №911/3513/16, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 17.06.2020 у справі №923/590/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16 з огляду на таке.

55. Так, постановою від 30.10.2019 у справі №906/904/16 Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на особу, яка не мала можливості провести розрахунки з кредиторами ще до вступу її на посаду керівника, а в іншій частині залишив судові рішення попередніх інстанцій без змін, погодившись з висновками судів про наявність правових підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідних осіб.

56. Постановами від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20) та від 17.06.2020 у справі №923/590/18 Верховний Суд залишив без змін постанови судів апеляційної інстанції та ухвали судів першої інстанції, якими задоволено заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржників, відповідно, на їх керівників та засновників через доведення ними боржників до банкрутства.

57. Постановою від 10.06.2020 у справі №911/3513/16 Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, якими відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на колишніх керівників та учасників, направивши справу в скасованій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.

58. Постановою від 16.06.2020 у справі №910/21232/16 Верховного Суду залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення на попередніх учасників і керівника та теперішнього учасника і директора боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

59. За змістом наведених постанов Верховного Суду, викладені в них висновки щодо застосування відповідних норм права стосуються вирішення питань про наявність чи відсутність підстав покладення на керівників та засновників боржників у справах про банкрутство субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями таких боржників, зокрема, з огляду конкретні обставини справи, які свідчать про вчинення відповідними особами дій, спрямованих на доведення відповідних боржників до банкрутства тощо. Відповідно, наведені в касаційній скарзі цитати із вказаних постанов по суті є викладенням висновків судів, які стосуються встановлених під час розгляду відповідних справ фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх оцінки в межах дискреційних повноважень судів.

60. Водночас зазначені постанови не містять висновків щодо питань правозастосування, помилковість суду апеляційної інстанції щодо яких доводить Касатор, у правовідносинах подібних до справи, що розглядається, зокрема, щодо наявності чи відсутності підстав для висновку про повноту вжитих ліквідатором у ліквідаційній процедурі заходів з урахуванням обсягу з`ясування ним обставин можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на відповідних осіб.

61. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 і від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, зокрема, викладені висновки з наведених питань правозастосування, які мають бути враховані під час розгляду цієї справи. Однак доводи Касатора про неврахування цих висновків та, як наслідок, неправильне застосування норм права при ухваленні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

62. Зважаючи на те, що з 18.12.2015 справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з дня введення його в дію (21.10.2019) подальший розгляд справи здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.

63. Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника (ст. 6 КУзПБ). За своєю суттю ліквідація є припиненням існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Прядок проведення цієї процедури врегульований у розділі IV КУзПБ.

64. Зокрема, положеннями статті 62 та частини 1, 2 статті 65 КУзПБ передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним у ході ліквідаційної процедури дій. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому, ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнівів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

65. Розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

66. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, надати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

67. Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

68. Подібний за змістом висновок Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема в постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15.

69. Зазначаючи про принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №910/23011/16 також звертає увагу на критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

70. Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

71. Повноваження ліквідатора визначені статтею 61 КУзПБ, зокрема, згідно з частиною 2 якої під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

72. Виходячи з аналізу приписів Закону про банкрутство (які передбачали подібне до КУзПБ регулювання щодо обов`язків ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури банкрута та судового контролю за їх здійсненням), Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 зазначив про передчасність завершення ліквідаційної процедури затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу за обставин ненадання ліквідатором господарському суду належних та достатніх доказів на підтвердження вжиття всіх можливих заходів щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута та нез`ясування ліквідатором можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників (учасників, акціонерів).

73. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у справі, яка розглядається, слушно зазначив про те, що без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб винних у доведенні до банкрутства, господарський суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт та ліквідаційний баланс.

74. Зі змісту оскаржуваної постанови Суд вбачає, що апеляційний господарський суд на підставі наявних у справі доказів з`ясував, що арбітражний керуючий Голубенко О.В. вчиняла дії щодо дослідження наявності чи відсутності вини керівника (керівників) банкрута у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Однак суд апеляційної інстанції встановив відсутність належного та достатнього аналізу обставин щодо доведення юридичної особи до стану неплатоспроможності, зокрема, з огляду на недослідження наявності чи відсутності вини керівника банкрута (чи його засновників) у невиконанні зобов`язань перед ТОВ "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик" за договором від 18.08.2010.

75. Крім того, суд встановив, що за Боржником обліковується майно, яке не було знято з реєстрації чи списано у встановленому законодавством порядку (зокрема, легкового автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG 2967, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , дата реєстрації 26.07.2012, номерний знак НОМЕР_3 та вантажного автомобіля КРАЗ 256 Б1 14860, 1990 року випуску, жовтий, номер шасі НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 дата реєстрації 23.02.2012, 40 одиниць вантажних автомобілів MERCEDES-BENZ ACTROS 4140K).

76. У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасне припинення місцевим господарським судом юридичної особи Боржника із наступними процесуальними наслідками та закриття провадження у справі без урахування та дослідження усіх обставин, що стосуються банкрутства Боржника.

77. Заперечуючи проти наведеного висновку та вважаючи його формальним, Касатор не наводить конкретних посилань на наявні у справі докази, які не отримали належної правової оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, але спростовують наведений факт незняття з реєстрації Боржника низки об`єктів, зареєстрованих за ним на праві власності, а також доводять наявність детального та обґрунтованого аналізу обставин, що призвели до неплатоспроможності Боржника (зокрема невиконання зобов`язань перед ТОВ "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об`єднання Склопластик" за договором від 18.08.2010), та причин їх виникнення.

78. Посилаючись при цьому на звіт незалежного аудитора з питань виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо Боржника від 05.08.2020, який врахований судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, Касатор також не наводить посилань на наявний у змісті цього звіту аналіз вказаних обставин та причин їх виявлення, який залишений поза увагою суду.

79. З викладеного Суд вбачає, що висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, щодо застосування принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та передчасності завершення ліквідаційної процедури, зокрема, за відсутності належного з`ясування ліквідатором можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновників (учасників, акціонерів).

80. Водночас відсутні підстави для твердження про невідповідність викладених у оскаржуваній постанові висновків правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, яка за своїм змістом ґрунтується саме на підтвердженні матеріалами справи обставин використання ліквідатором у повному обсязі засобів для виявлення майна банкрута, відсутності майнових активів у банкрута, відсутності ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрута та дій з приховування банкрута, що є неподібними до справи, яка розглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, Касатор не спростував висновки суду апеляційної інстанції, не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права до встановлених судами обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваного судового рішення.

82. Отже, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.

Розподіл судових витрат

83. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №902/1722/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков