ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1623/22 Справа № 212/2329/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача                         ОСОБА_2

суддів:                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря                                                 ОСОБА_5 ,

прокурора                                                 ОСОБА_6 ,

адвоката                                                 ОСОБА_7 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8  на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області від 12 травня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

       обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12022041730000258 від 24.02.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Зазначеною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 ..

Відмовлено у задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Продовжено захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до 10 липня 2022 року включно.

Визначено ОСОБА_8 в якості альтернативи запобіжний захід у виді застави, в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 496 200 (чотириста дев`яносто шість тисяч двісті) гривень.

У випадку внесення застави ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прийняте рішення, суд мотивував тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який, так як на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання під вартою. Відсутні передумови для застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Судом було зазначено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, але в даному випадку злочин не спричинив загибель людини, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Враховано, що обвинувачений є пенсіонером, одружений, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий, згідно наданої стороною захисту характеристики, виданої ГС Екологічна рада Криворіжжя, характеризується позитивно. Також суд зазначив, що згідно наданих стороною захисту документів обвинувачений неодноразово за власні кошти надавав благодійну допомогу в якості закупівлі продуктів харчування, інструментів, різної побутової хімії та засобів гігієни для військових частин ЗСУ, ТРО та внутрішньо переміщеним особам.

Також, суд зазначив, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , особу обвинуваченого та наведені вище обставини, суд вважав, що в даному кримінальному провадженні можливо встановити заставу, в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, встановленому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу суду та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження даної ухвали, остільки повний текст ухвали ним було отримано 17 травня 2022 року.

На його думку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та при розгляді справи судом не було прийнято до уваги те, що в підготовчому судовому засіданні стороною захисту було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 та про повернення обвинувального акту прокурору, яке залишилось не розглянутим. Зазначає, що Обвинувальний акт, затверджений прокурором Криворізької північної окружної прокуратури не містить підсумки досудового слідства, не мається обґрунтування доказами висновків слідчого, прокурором грубо ігноруються фактичні обставини нападу на ОСОБА_8 та наявних у нього стан фізіологічного афекту. Зі змісту обвинувального акту вбачаються наявні сумніви з приводу правової кваліфікації. Прокурором вказано, що ОСОБА_8 мав намір на вчинення вбивства ОСОБА_9 і саме тому двічі вдарив потерпілого ножем. При цьому в обвинувальному акті прокурор залишає припущення, що різана рана лівого передплічча могла утворитися як одночасно з ударом в грудну клітину, так і в в різні часи. Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Суд, на думку адвоката, також не повинен усувати недоліки досудового розслідування.

На думку адвоката, в підготовчому судовому засіданні сторона захисту просила суд звільнити ОСОБА_8 з під варти, у зв`язку з тим, що досудове розслідування закінчено, докази зібрані, свідки допитані, а таким чином ризики повністю відпали.

Вважає, що перебування обвинуваченого на свободі не лише не нашкодить потерпілому ОСОБА_9 , це жодним чином не вплине на перебіг розгляду справи в суді, також перебування на волі Митрофанова дозволить йому передати на потреби ЗСУ та територіальної оборони ще більше коштів, ніж ті 500 000,00 гривень які вже були передані ним за рахунок коштів належного йому підприємства ТОВ "Промремонт".

Також, на думку адвоката, судом першої інстанцїї під час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не надав жодної оцінки наданим суду письмовим доказам, а саме клопотанню начальника штабу окремої БТгр 17 отбр майора ОСОБА_10 - про особисте зобов`язання та інформації з Військової адміністрації міста Кривого Рогу - про необхідність залучення ОСОБА_8 до зміцнення боєздатності ЗСУ.

Позиція учасників апеляційного перегляду.

В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_8 та його адвокат  ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката та просив ухвалу суду залишити без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Насамперед, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_7 та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, остільки строк апеляційного оскарження слід враховувати з дати отримання копії судового рішення, тобто з 17 травня 2022 року, та апеляційна скарга була подана 20 травня 2022 року. Тобто строк на апеляційне оскарження адвокатом було пропущено з поважних причин.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції належним чином дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою.

Суд першої інстанції врахував наявність об`єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд з ухваленням вироку до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, а також існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме він може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому особливо тяжкий злочин, та можливість впливу на свідків та потерпілого.

З таким висновком погоджується апеляційний суд, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на позбавлення життя іншої людини, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

При цьому, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції вірно враховано, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката стосовно того, що перебуваючи на волі обвинувачений не зашкодить потерпілому та не буле впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, то вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, виходячи з того, що оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Допит потерпілого також проводиться в судовому засіданні під час судового розгляду справи.

Таким чином ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Окрім того, в апеляційному суді прокурором було зазначено, що на потерпілого зі сторони обвинуваченого були погрози.

Колегія суддів вважає, що ризик є доведеним та реальним, та існують підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи, як на це вказує адвокат в апеляційній скарзі, не забезпечать належної його процесуальної поведінки.

Отже, продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

Доводи адвоката, що ризики та обставини, які були встановлені на стадії досудового розслідування та судового розгляду, під час введення воєнного стану, з урахуванням особи ОСОБА_8 , на переконання колегії суддів, у даному кримінальному провадженні не можуть бути достатньою підставою для зміни йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, є такими, що задоволенню не підлягають, остільки при розгляді судом першої інстанції клопотань обвинуваченого та захисника встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_8 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стороною захисту та обвинуваченим не наведено.

Також, апеляційний суд вважає, що посилання захисника на те, що не в повній мірі враховано відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_8 , який є пенсіонером, одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий та позитивно характеризується, не можуть бути підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та в даному конкретному випадку не можуть недостатньо свідчити про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних прав та обов`язків, в разі обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Що стосується посилання адвоката про неврахування судом першої інстанції, що обвинувачений неодноразово за власні кошти надавав благодійну допомогу в якості закупівлі продуктів харчування, інструментів, різної побутової хімії та засобів гігієни для військових частин ЗСУ, ТРО та внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними, остільки як вбачається з мотивувальної частини ухвали судом дані обставини були належно проаналізовані та було визначено в якості альтернативи запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних громадян, встановленому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з метою гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого, не свідчать про прийняття суддею районного суду необґрунтованого рішення.

Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

З урахуванням викладеного та фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність продовження застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, що є виправданим на даному етапі судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, вмотивованою, законною. Підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Клопотання адвоката ОСОБА_7 задовольнити та поновити йому стро на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області від 12 травня 2022 року.

       Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 ,-залишити без задоволення.

       Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області від 12 травня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12022041730000258 від 24.02.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

       Судді:

               _____________                ____________                _____________

                ОСОБА_2                 ОСОБА_3                 ОСОБА_4