Справа № 204/3292/22

Провадження № 3/204/1636/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно – технічною освітою, працюючого електрослюсарем ТЧ-4 «Локомативне ДЕПО», маючого на утриманні неповнолітню дитину, ID картка № НОМЕР_1 видана 10.01.2019 року органом 1444, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

встановив:

07.05.2022 року о 12.10 годині ОСОБА_1 в м. Покровськ, вул. Железняка, буд 67, керував транспортним засобом мопед Лотон, без номеру, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, порушення мови. Від продуття алкотесту «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість не визнав та пояснив, що 07.05.2022 року в м. Покровську, в місті зупинки його працівниками поліції мопедом не керував, за кермом транспортного засобу знаходився його неповнолітній син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого він навчав водінню. Тому вважає, що його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, просив справу відносно нього закрити.

Перевіривши матеріали справи, надавши їм належну оцінку, вважаю, що провина ОСОБА_1 доказана в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №316705 від 07.05.2022 року встановлено, що  ОСОБА_1 , порушуючи вимоги пункту 2.5 ПДР, скоїв правопорушення, передбачене диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП, даний факт також підтверджений актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 07.05.2022 року, відеозаписом події.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, для фіксування факту проходження огляду на стан сп`яніння достатньо зафіксувати проведення огляду за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівників поліції встановлено, що на місці події ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв визнав та факт керування транспортним засобом не заперечував.

На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, що працівниками поліції вірно було кваліфіковано як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

З відеозапису також встановлено, що на місці події окрім ОСОБА_1 та працівників поліції інші особи відсутні, що в не узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.

Таким чином відеозаписом в повній мірі спростовані доводи ОСОБА_1 , що за кермом транспортного засобу знаходився не він, а його неповнолітній син.

Такі доводи ОСОБА_1 суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності і вони не можуть слугувати підставою для визнання ОСОБА_1 невинуватим, оскільки не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, що доведено сукупністю належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з бодікамери поліцейського є належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичні обставини справи.

Оскільки вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені в ході судового засідання, також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно достатті 40-1 КпАП Українисудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 130 ч.1, 280-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р UA948999980313000106000004569), код отримувача (код за ЄДРОПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів УК у Чечелівському р-ні м. Дніпро/Чечел. Р-н/21081100, код класифікації доходів бюджету 21081100) у розмірі однієї тисячі неоподаткованого мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк виконання постанови в частині позбавлення ОСОБА_1  права керування транспортними засобами рахувати з моменту вилучення посвідчення водія.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Транспортний засіб мопед Лотон, без номеру - повренути власнику.

Роз`яснити правопорушнику, що накладений за вчинення адміністративного правопорушення штраф вноситься в установу банку України.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАп, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя Т.В. Безрук