ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Справа № 902/538/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Оспанов Р.О.

інші часники справи - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року, у справі №902/538/16 (суддя Тісецький С.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі за заявою ТОВ "Рітон" про визнання банкрутом було визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн - основний борг, 2 721 740,09 грн - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, тощо та зобов`язано арбітражного керуючого Бєлкіна Д.Ю. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рітон".

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що ухвала місцевого господарського суду є такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія", на користь якої постановлено оскаржувану ухвалу не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", а кредитний договір №4761 від 22.09.2011, на підставі якого визнані грошові вимоги, є припиненим у зв`язку із його повним виконанням. Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" від 13.07.2016 назву ПАТ "Український інноваційний банк" змінено на ПАТ "Українська інноваційна компанія", про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (рішення загальних зборів від 13.07.2016). Окрім цього, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції. Скаржник зазначає, що постановивши оскаржувану ухвалу Господарський суд Вінницької області дійшов до висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", однак скаржник вважає, що такий висновок суду першої інстанції, є передчасним. Покликається на те, що як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України. Вказує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків банківської установи - ПАТ "Український інноваційний банк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Вказує, що згідно постанови Верховного Суду від 03.08.2018р. по справі №910/8117/17 об`єднана палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 14.02.2018 у справі №910/7828/17 стосовно того, що виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не дає підстав вважати її правонаступником кредитної установи (банку). Враховуючи вищенаведені обставини та перевагу норм законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, зокрема: Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про акціонерні товариства", можливо зробити висновок, що правонаступництво між ПАТ "Українська інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" - не відбулось, а тому визнання грошових вимог останнього в оскаржуваній ухвалі на думку скаржника, є передчасним. Щодо відсутності заборгованості за кредитним договором №4761 від 22.09.2011, зокрема обґрунтовує, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" набув без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), оскільки додаткових угод про збільшення кредитного ліміту, останній з ПАТ "Укрібанк" не укладав, з майновим поручителем - не погоджував, а тому для захисту порушених прав та повернення майна в натурі, Публічному акціонерному товариству "Укрінбанк" необхідно керуватися главою 83 Цивільного кодексу України, а не умовами кредитного Договору №4761 від 22.09.2011. Зазначає, що 16.08.2013 заборгованість за кредитним Договором №4761 від 22.09.2011 в розмірі 13 725 000,00 грн ТОВ "Рітон" сплачена в повному обсязі за рахунок отриманих від ПАТ "Укрінбанк" грошових коштів в розмірі 1 277 931,15 євро, які були конвертовані в національну валюту України - гривні. Отже, основне зобов`язання ТОВ "Рітон" перед ПАТ "Укрінбанк" за кредитним Договором припинилося шляхом його виконання, а тому похідні зобов`язання ТОВ "Рітон" перед ПАТ "Укрінбанк" у вигляді іпотеки за іпотечними договорами також припинились відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019р. поновлено строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницького від 18.02.2019р. у справі №902/538/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16, зупинено дію ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16 та призначено справу №902/538/16 до розгляду.

14.06.2019 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" надійшов письмовий відзив від 10.06.2019 на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019р. клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" від 07.06.2019 та клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2019 про зупинення провадження у справі №902/538/16 задоволено та апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Юрія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.10.2017 у справі №925/698/16.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. поновлено провадження у справі №902/538/16 та розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2020.

21.09.2020 на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшли письмові пояснення від 17.09.2020 у даній справі.

29.09.2020 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду Вінницького області від 18.02.2019, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн (позачергово)

17.02.2021 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було частково задоволено касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія", скасовано ухвалу і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі, справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

19.05.2021 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16, прийнято нове судове рішення по справі. У визнанні грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТзОВ "Рітон" по справі №902/538/16 у розмірі 38 067 249,22 грн (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн - основний борг, 2 721 740,09 грн - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн - пеня за прострочення сплати процентів - відмовлено.

26.10.2021 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №902/538/16 задоволено частково. Скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №902/538/16. Справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

15.11.2021 справа №902/538/16 надійшла на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 розгляд апеляційної скарги призначений на 06.12.2021.

03.12.2021 на адресу суду від ПАТ "Українська інноваційна компанія" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

06.12.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні скаржника, в якому просить залучити до участі у справі ПАТ "Українська інноваційний банк" в особі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні скаржника.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 зупинене апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16 до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №910/4475/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 поновлене провадження у справі №902/538/16. Розгляд апеляційної скарги призначений на 14.06.2022.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених в ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про місце, час і дату повідомлялися належним чином.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, враховуючи те, що суди у період воєнного стану не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні за відсутності інших учасників у справі.

Щодо клопотання про залучення третьої особи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Колегія суддів зазначає, що приписами КУзПБ не передбачено участі третіх осіб у справі про банкрутство. Крім того, колегія суддів зазначає, що спору щодо прав або обов`язків ПАТ "Українська інноваційний банк" в особі ОСОБА_2 у даній справі не існує, тому іншим учасником справи про банкрутство ПАТ "Українська інноваційний банк" в особі ОСОБА_2 не може бути.

Враховуючи вищевикладене, що слід відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні скаржника ПАТ "Українська інноваційний банк" в особі Караченцева Артема Юрійовича.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/538/16 про банкрутство ТОВ "Рітон".

Як вбачається із матеріалів справи, 22.09.2011 між ПАТ "Український інноваційний банк", як кредитором, і ТОВ "Рітон", як позичальником, було укладено Кредитний договір №4761 про надання кредиту у розмірі 6 325 000,00 грн до 20.09.2012, включно (т.3 а.с.219-226).

06.10.2011 на виконання умов вказаного Кредитний договору, позичальником було отримано 6 325 000,00 грн.

У забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з Кредитного договору №4761, між банком і ТОВ "Рітон" було укладено:

- Договір іпотеки від 16.07.2013 за умовами якого товариством в іпотеку передано комплекс виробничих та складських будівель, який знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 4 762,7 м2, розташованого на земельних ділянках, площею 0,2565 га та 0,4006 га. Вартість цього предмету іпотеки за взаємною згодою сторін склала 7 740 666,67 грн. (з врахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 16.03.2015 до іпотечного договору), (т.4 а.с.5-16);

- Договір застави від 22.09.2011 за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 10 763 233,00 грн;

- Договір застави від 20.07.2012 за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 5 104 894,00 грн;

20.07.2012 між сторонами укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №4761, за умовами якої збільшено розмір кредиту до 9 525 000,00 грн з граничним терміном повернення - 10.04.2013.

20.07.2012 на виконання умов Додаткової угоди №5, позичальником отримано кошти в сумі 2 200 000,00 грн. та 03.08.2012 - ще 1 000 000,00 грн.

Також, у забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з Кредитного договору №4761, 20 липня 2012 року, між ПАТ "Укрінбанк", як іпотекодержателем і ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір (майнова порука), згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку майно, яке належить їй на праві власності вартістю 8 459 800,00 грн.:

- об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельні ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059;

- площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054,

- площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0050;

- земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057;

- площею 0,0502 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060;

- площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063. (т.9 а.с.24-31)

10.01.2013 між сторонами укладено Додаткову угоду №12 до Кредитного договору №4761, про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 9 525 000,00 грн. або еквівалентно в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20.10.2014 включно, з процентами в розмірі 24% річних у грн. та 14% річних у євро (т.3 а.с.238-241).

16.07.2013 між сторонами укладено Додаткову угоду №14 до Кредитного договору №4761, згідно умов якої сторони п.3.1 Кредитного договору кредиту виклали в наступній редакції: "Відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13 725 000,00 грн. або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20 жовтня 2014 року, включно" (т.3 а.с.244-246).

17.07.2013 на виконання умов Кредитного договору, позичальником отримано 4 200 000,00 грн.

30.12.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду №15 до Кредитного договору №4761 від 22.09.2011, пунктом 3 якої сторонами було викладено п.3.1 даного договору в наступній редакції: "Відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 277 931,15 євро на термін до 20.03.2017 включно" (т.3 а.с.247-249).

10.03.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду №16 до Кредитного договору №4761 від 22.09.2011, умовами якої термін повернення кредиту було продовжено до 20.07.2017 року, включно та визначено відсотки за користування кредитом у 14% річних у євро. (т.4 а.с.1-3)

Пунктом 5 Додаткової угоди №16 від 10.03.2015 до Кредитного договору №4761 від 22.09.2011, п.3.7.1 договору кредиту викладено в наступній редакції: "забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором є: застава виробничого обладнання, заставною вартістю 7 476 333,00 гривень; застава товарів в обороті, згідно довідки від 22.09.2011, що належать позичальнику, заставною вартістю 3 286 900,00 грн; застава виробничого обладнання у кількості 7 шт., заставною вартістю 5 104 894,00 грн; іпотека об`єкту незавершеного будівництва готовністю 97%, загальною площею 644,6 кв.м та земельні ділянки площею 3 904,0 кв.м, заставною вартістю 8 459 800,00 грн; іпотека комплексу виробничих та складських будівель, загальною площею 4 762,7 кв.м, заставною вартістю 7 740 666,00 грн; порука ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 як фізичних осіб.".

13.07.2016 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" і 28.03.2017, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Українська Інноваційна компанія", було вирішено перейменувати ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /протокол №1/ (т.4 а.с.108-125).

16.08.2016 ПАТ "Укрінбанк" в односторонньому порядку здійснив операції щодо конвертування гривневого кредиту у валюту кредитування євро та на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" на ім`я ТОВ "Рітон" та:

- об 11:31 платіжним документом №6742322 з призначенням платежу: "видача кредиту за кредитним договором №4761 від 22.09.2011" перерахував товариству 1 277 931,15 євро;

- об 11:43 платіжним документом №6743374 з призначенням платежу: "зарахування ТОВ "Рітон" покриття на продаж валюти" списав з товариства 1 277 931,15 євро;

- об 15:35 платіжним документом №6755317 з призначенням платежу: "зарахування коштів від вільного продажу 1 277 931,15 євро по курсу 10,74. Комісія становить 0,3% (41174,94) без ПДВ" зарахував товариству 13 683 805,61 грн.;

- об 16:50 платіжним документом №72 з призначенням платежу: "погашення заборгованості по кредиту згідно дог. №4761 від 22.09.2011 без ПДВ" погасив заборгованість товариства по Кредитному договору №4761 від 22.09.2011.

09.08.2016 ухвалою Господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рітон"; введено процедуру розпорядження майном боржника.

ПАТ "УКР/ІН/КОМ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з письмовою заявою про визнання вимог до боржника на загальну суму 1 422 649,68 євро, що в еквіваленті станом на 09.08.2016 становило 39 147 810,85 грн., з підстав невиконання ТОВ "Рітон" зобов`язань за укладеним з ПАТ "УКРІНКОМБАНК" Кредитним договором від 22 вересня 2011 року №4761, в забезпечення виконання якого між позичальником та ПАТ "УКРІНКОМБАНК" були укладені договори застави та іпотечний договір, а також Іпотечний договір від 20 липня 2012 року №3905, укладений між ПАТ "УКРІНКОМБАНК" та майновим поручителем - ОСОБА_1 (т. 4 а.с.106-107).

27.12.2016 ТОВ "Рітон" заперечило проти включення до реєстру вимог кредиторів, вимог банку в сумі 23 608 793,67 грн та визнало грошові вимоги банку в сумі 13 725 000,00 грн, які виникли на підставі Договору кредиту (у редакції додаткової угоди №14 від 16.07.2013), зазначаючи, що зараховані банком, платіжним документом №6743374, кошти у розмірі 1 277 931,15 євро не можуть класифікуватися, як такі, що перераховані позичальнику на підставі Кредитного договору №4761 від 22.09.2011, так як станом на 16.08.2013 максимальна сума кредиту за мультивалютною кредитною лінією, становила 13 725 000,00 грн, яка вже була отримана і сторонами, у відповідності до п. 8.4. Кредитного договору, не збільшувалась та позичальник, у відповідності до п.3.3.1 цього договору, заяви про видачу кредиту не писав (т.3 а.с.213-217).

27.06.2017 з метою встановлення фактичних обставин щодо розміру забезпечених вимог кредитора, надання кредиту і наявності заборгованості за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011, ухвалою Господарського суду Вінницької області було призначено судово-економічну комплексну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання:

- В якому розмірі та в якій валюті ТОВ "Рітон" сплачено кредитні кошти (транші) за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до них додаткових угод?;

- Яка сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту, по процентах за користування кредитом та по пені за несвоєчасне виконання зобов`язань станом на 09.08.2016? (т.4 а.с.185-188).

31.05.2022 на адресу суду першої інстанції від експерта надійшов висновок судово-економічної експертизи.

08.10.2018 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рітон", вирішено обрати ОСОБА_1 (одного з засновників (учасників) ТОВ "Рітон" з внеском до статутного фонду у розмірі 2 400 000,00 грн) уповноваженою особою засновників товариства у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу /протокол №17/. (т.11, а.с.143)

18.02.2019 ухвалою Господарського суду Вінницької області було визнано грошові вимоги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн - основний борг, 2 721 740,09 грн - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн - пеня за прострочення сплати процентів, а також зобов`язано розпорядника майна внести зазначені вимоги до реєстру вимог боржника (т.7 а.с.223-227).

24.04.2019, не погодившись з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т. 9 а.с. 4-7).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законами України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ПАТ "Українська Інноваційна компанія" просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 1 422 649, 68 євро, що в еквіваленті станом на 09.08.2016 становить 39 147 810,85 грн, з яких: 1 277 931,15 євро (35 165 513,87 грн) - кредит, 97 968,86 євро (2 695 861,45 грн) - відсотки, 46 749,67 євро (1 286 435,54 грн) - пеня, які виникли на підставі укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Рітон" Кредитного договору про надання кредиту №4761 від 22.09.2011 (з додатковими угодами до даного Кредитного договору).

Справа неодноразово переглядалася в апеляційному та касаційному порядку.

Зокрема, 26.10.2021 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" від 05.07.2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №902/538/16 задоволено частково. Скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №902/538/16. Справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2021 зазначено, що проводячи новий розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують її повноваження як уповноваженої особи засновників ТОВ "Рітон" у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу (протоколом №17 загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" від 08.10.2018) та в силу приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно переліку учасників у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про формалізацію оскаржуваною постановою ОСОБА_1 як особи, якій в силу закону надано право на оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019, якою визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. Зокрема, судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 являється одним із засновників (учасників) ТОВ "Рітон" з внеском до статутного фонду у розмірі 2 400 000,00 грн; рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" проведених 08.10.2018 ОСОБА_1 , визначено уповноваженою особою засновників товариства у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу/протоколом №17 від 08.10.2018.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 є особою, яка має право на оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16.

Також судом касаційної інстанції зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано правових висновків викладених постановах Верховного Суду у справах №925/698/16, №910/8117/17, №910/7828/17, та всупереч приписам статті 86 Господарського процесуального кодексу України не досліджено обставин щодо наявності чи відсутності підстав для переходу права на звернення із відповідною заявою про визнання грошових вимог у розмірі 38 067 249,22 грн від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія". При цьому, суд апеляційної інстанції пославшись на правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/3587/14 виокремив їх із контексту судового рішення, не урахувавши викладеної правової позиції Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у вказаній справі доказів та встановлених фактичних обставин.

Судом апеляційної інстанції при новому розгляді встановлено, що 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/14033/17 від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Окружного адміністративного суду від 14.12.2019 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

В той же час, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "УКРІНБАНК"), оформленим протоколом №3 від 22.11.2016, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком".

Під час нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №910/4475/19 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, яку було передано на розгляд судової палати з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо здійснення провадження у разі ініціювання справи про банкрутство за правилами законодавства про банкрутство щодо юридичної особи, стосовно якої було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора. Таким чином, при розгляді справи №910/4475/19 судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду буде надано висновок щодо застосування постанови Великої Палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, зокрема, питання щодо правового статусу юридичної особи, щодо якої НБУ було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, яке згодом було визнано недійсним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 зупинене апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16 до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №910/4475/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 поновлено провадження у справі №902/538/16 у зв`язку із оприлюдненням повного тексту судового рішення у справі №910/4475/19.

Зокрема, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №910/4475/19 встановила наступне:

"Дійшовши висновків в пунктах 9.20, 9.21, суд зазначає, що встановлені у цій справі обставини (пункти 4.4-4.6): визнання протиправним та скасування рішенням суду, що набрало законної сили, постанови Правління НБУ №105 від 13.02.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних"; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №30 від 13.02.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк"; постанови Правління НБУ №105 від 12.05.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк"; рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №99 від 13.05.2015 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку", рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №100 від 18.05.2015 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.05.2015 №99 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку", рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №391 від 24.03.2016 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на два роки до 13.05.2018 включно";

між тим, не вказують на зміну правового статусу Боржника як банківської установи, а лише свідчать про неможливість здійснення ним банківської діяльності, ураховуючи також, що Боржник в подальшому не звертався, за правилами Закону про банки, з метою отримання банківської ліцензії після визнання протиправними та скасування вказаних рішень та постанов Правління НБУ, зокрема, №310 від 12.05.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" (пункт 4.5)".

Враховуючи вищевикладене, визнання протиправними та скасування Постанови Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", тощо не вказують на зміну правового статусу як банківської установи, а лише свідчать про неможливість здійснення ним банківської діяльності.

Отже, ПАТ "Українська інноваційна компанія" має правовий статус як банківської установи.

При цьому, згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наявні підстави для переходу права на звернення із відповідною заявою про визнання грошових вимог у розмірі 38 067 249,22 грн від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія", оскільки подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог не є банківською діяльністю.

Крім того, касаційний господарський суд зазначив, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови:

- не було обґрунтовано відхилення висновку експерта про те, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро не були повернуті боржником, а також не було зазначено з яких підстав вказаний висновок суд не прийняв до уваги;

- належним чином не обґрунтовано та не встановлено якими саме доказами підтверджується погашення боржником заборгованості по Кредитному договору №4761, а зазначено лише про те, що отримавши кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" повністю погасило заборгованість по Кредитному договору №4761;

- не встановлено яка сума коштів отримана боржником від банку за кредитними угодами, який розмір зобов`язань за цими угодами, яка сума боржником сплачена, яка сума за вказаними угодами залишилася не погашеною та не зазначено якими доказами ці обставини підтверджуються.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Права та обов`язки за кредитним договором виникають з моменту узгодження усіх істотних умов та підписання кредитного договору.

Звертаючись до суду з кредиторськими вимогами, ПАТ "Українська інноваційна компанія" свої вимоги обґрунтовувала тим, що між ТОВ "Рітон" та АТ "Український інноваційний банк" 22.09.2011 було укладено Кредитний договір №4761, відповідно до якого товариству відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 13 725 000,00 грн і в подальшому внаслідок укладання Додаткової угоди 10.03.2015 змінено відновлювану кредиту лінію на мультивалютну кредитну лінію з лімітом в сумі 1 277 931,15 євро.

За Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 кредитні кошти банком надавались позичальникові на умовах відновлювальної кредитної лінії, яка надавала останньому можливість отримувати кредитні кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, гасити всю суму заборгованості або тільки її частину.

Додатковою угодою №14 від 16.07.2013 до Кредитного договору №4761, розмір кредиту, тобто його ліміт, на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, було збільшено до 13 725 000,00 грн або на еквівалент в євро по курсу Нацбанку України та дату повернення кредитних коштів продовжено до 20.10.2014, включно.

17.07.2013 на виконання умов Кредитного договору, позичальником отримано 4 200 000,00 грн.

Після отримання 4 200 000,00 грн, позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн, встановлений згідно з умовами договору, у редакції Додаткової угоди №14 від 16.07.2013.

Таким чином, отримавши 17.07.2013 від банку 4 200 000,00 грн - кредитних коштів, товариство в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту у 13 725 000,00 грн, встановлений умовами Кредитного договору №4761 та Додаткової угоди №14 від 16.07.2013 до нього і подальша видача коштів, що перевищувала зазначений вище ліміт кредитування була неможлива без збільшення за додатковою угодою цього кредитного ліміту.

Судом встановлено, що 16.08.2016 ПАТ "Укрінбанк" в односторонньому порядку платіжним документом №6742322 перерахував на рахунок ТОВ "Рітон" /рахунок №26001001100045/ 1 277 931,15 євро, здійснив операції по конвертуванню даної кількості валюти у 13 683 805,61 грн та платіжним документом №72 погасив заборгованість товариства по Кредитному договору №4761 від 22.09.2011, зокрема:

- 16.08.2013 об 11:31 ПАТ "Укрінбанк" на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" на ім`я ТОВ "Рітон" згідно платіжного документу №6742322 зарахував грошові кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, з призначенням платежу: видача кредиту за кредитним договором №4761 від 22.09.2011;

- 16.08.2013 об 11:43 ПАТ "Укрінбанк" з рахунку № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" на ім`я ТОВ "Рітон" згідно платіжного документу №6743374 списав грошові кошти розмірі 1 277 931,15 євро, з призначенням платежу: зарахування ТОВ "Рітон" покриття на продаж валюти;

- 16.08.2013 об 15:35 ПАТ "Укрінбанк" на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" на ім`я ТОВ "Рітон" згідно платіжного документу №6755317 зарахував грошові кошти в розмірі 13 683 805,61 грн, з призначенням платежу: зарахування коштів від вільного продажу 1277931,15 євро по курсу 10,74. Комісія становить 0,3% (41174,94) без ПДВ;

- 16.08.2013 об 16:50 ТОВ "Рітон" на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" згідно платіжного документу №72 зарахував грошові кошти в розмірі 13686516,23 грн з призначенням платежу: погашення заборгованості по кредиту згідно дог.№4761 від 22.09.2011 без ПДВ.

Дані обставини підтверджуються і висновком судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14.05.2018, згідно якого документально підтверджується фактичне надання кредитних коштів ПАТ "Укрінбанк" на користь товариства отримані кредитні кошти (транші) за Кредитним договором № 4761 у розмірі 13 725 000,00 грн та 1 277 931,15 євро, з яких погашено в розмірі 13 725 000,00 грн, а кошти в розмірі 1 277 931,15 євро не повернуті.

Зокрема, згідно висновку судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14.05.2018:

- підтверджується документально фактичне надання кредитних коштів ПАТ "Укрінбанк" на користь ТОВ "Рітон" за умовами укладеної між вказаними сторонами Кредитної угоди №4761 від 22.09.2011 в розмірі 13 725 000,00 грн та 1 277 931,15 євро;

- ТОВ "Рітон" отримані кредитні кошти (транші) за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та Додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до нього додаткових угод, в розмірі 13 725 000,00 грн та 1 277 931,15 євро;

- ТОВ "Рітон" отримані кредитні кошти (транші) за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до нього додаткових угод, погашено в розмірі 13 725 000,00 грн., а сума кредиту в розмірі 1 277 931,15 євро - залишилась непогашеною;

- долучені ПАТ "Укрінбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Українська інноваційна компанія") до матеріалів справи розрахунки заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, не відповідають розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту станом на 09.08.2016.

Станом на 09.08.2016 сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, становила 1 277 931,15 євро - тіло кредиту, 98 936,39 євро - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн - пеня за прострочення основного боргу, 62 185,49 грн - пеня за прострочення сплати процентів, за наявності на вказану дату суми переплати процентів в розмірі 146 581,28 грн за кредитом, наданим в гривнях.

- станом на початок операційного банківського дня 16.08.2013, сума заборгованості ТОВ "Рітон" за кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту становила 13 724 980,50 грн, по процентах за користування кредитом 224 366,07 грн, по пені за прострочення сплати процентів 12 384,00 грн без урахування фактично сплаченої пені в розмірі 1 865,58 грн;

- станом на кінець операційного банківського дня 16.08.2013, або станом на 17.08.2013 сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту становила 1 277 931,15 євро, по процентах за користування кредитом 0,00 євро, по пені за прострочення сплати процентів 12 451,61 грн без урахування фактично сплаченої пені в розмірі 1 865,58 грн (т.6 а.с.35-200).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ПАТ "Укрінбанк" надало на користь ТОВ "Рітон" кредитних коштів за умовами укладеної між вказаними сторонами Кредитної угоди №4761 від 22.09.2011 в розмірі 13 725 000,00 грн, що підтверджується висновками судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14.05.2018. Крім того, експерт дійшов висновку, що отримані кредитні кошти (транші) за кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та додатковими угодами до нього, погашено ТОВ "Рітон" в розмірі 13 725 000,00 грн. Вказане підтверджується виписками по особовим рахункам ТОВ "Рітон", які наявні в матеріалах справи.

Водночас, у висновках судової експертизи зазначено, що ТОВ "Рітон" отримало кредитні кошти (транші) за Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 та Додатковими угодами до нього в розмірі 1 277 931,15 євро. Вказана сума кредиту залишилась непогашеною.

Колегія суддів зазначає, що іпотечні договори та договори застави рухомого майна забезпечували виконання умов даного Кредитного договору саме в межах ліміту кредитування в розмірі 13 725 000,00 грн.

Отримавши кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" повністю погасило заборгованість по Кредитному договору №4761 від 22.09.2011 і зобов`язання товариства по цьому договору перед АТ "Український інноваційний банк", відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припинились, шляхом його виконання.

Також, виходячи з приписів статті 593 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку", припинились і похідні від Кредитного договору №4761 зобов`язання, які забезпечували виконання умов цього договору ТОВ "Рітон" перед АТ "Український інноваційний банк", а саме за іпотечними договорами та договорами застави рухомого майна.

В той же час, правовідносини між банком та товариством стосовно видачі останньому 1 277 931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22.09.2011 тому, що перевищують встановлений цим Кредитним договором та додатковими умовами до нього ліміт кредитування та не можуть регулюватися умовами цього договору з додатковими угодами до нього, оскільки мають позадоговірний характер.

В судовому засіданні представник скаржника підтвердив, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро були отримані ТОВ "Рітон" на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк". Заперечив, що кошти отримані на підставі Кредитного договору №4761 від 22.09.2011.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Судом встановлено, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро отримані ТОВ "Рітон" на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк", не на підставі кредитного договору Кредитного договору №4761 від 22.09.2011.

Таким чином, висновки експертизи, що грошові кошти в розмірі 1 277 931,15 євро отримані ТОВ "Рітон" на підставі Кредитного договору №4761 від 22.09.2011 спростовуються умовами вказаного Кредитного договору та доказами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що слід визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" у справі №902/538/16 у розмірі 1 277 931,15 євро (евівалент за курсом валют станом на 09.08.2016 становить 35 155 885,94 грн) як безпідставно набуті без достатньої правової підстави. У грошових вимогах Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон": процентів за користування кредитом в розмірі 98 936,90 (евівалент за курсом валют станом на 09.08.2016 становить 2 721 740,09 грн), пені за прострочення основного боргу в розмірі 127 437,70 грн, пені за прострочення сплати процентів в розмірі 62 185,49 грн, слід відмовити.

Згідно ст. 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом при цьому у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Враховуючи, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" у розмірі 1 277 931,15 євро не забезпечені заставою, вони віднесені до четвертої черги.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.02.2019 у справі №902/538/16 та скасування оскаржуваної ухвали в частині задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон", а саме: процентів за користування кредитом в розмірі 2 721 740,09 грн, пені за прострочення основного боргу в розмірі 127 437,70 грн, пені за прострочення сплати процентів в розмірі 62 185,49 грн. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" у справі №902/538/16 у розмірі 35 155 885,94 грн - четверта черга. В іншій частині грошових вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року у справі №902/538/16 задоволити частково .

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року у справі №902/538/16 скасувати в частині задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон", а саме: процентів за користування кредитом в розмірі 2 721 740,09 грн, пені за прострочення основного боргу в розмірі 127 437,70 грн, пені за прострочення сплати процентів в розмірі 62 185,49 грн.

Викласти резолютивну частину ухвали Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року у справі №902/538/16 в такій редакції:

"Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" (код ЄДРПОУ 05839888, вул. Сметаніна, 3А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" (код ЄДРПОУ 31836403, вул. Вінницька, 49-Б, смт. Сутиски, Тиврівський район, Вінницька область, 23320) у справі №902/538/16 у розмірі 35 155 885,94 грн - четверта черга.

В іншій частині в задоволенні грошових вимог відмовити.

Арбітражному керуючому Бєлкіну Д.Ю. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рітон".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанії у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Матеріали справи №902/538/16 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "16" червня 2022 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.