2-а-145
2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року Кіровський міський суд Луганскої області
в складі: головуючого судді – Нестеренко Н.В.,
при секретарі – Курупка Л.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіровського МВ УМВС України в Луганській області до ОСОБА_1 про примусове видворення з України, -
в с т а н о в и в :
16.01.2009р.. Кіровський МВ УМВС України в Луганській області, як позивач звернувся з даним позовом до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на те, що остання 25.06.2008р. приїхала з ОСОБА_2 до свого співмешканця, громадянина України, ОСОБА_3, який мешкає по вул.. Чапаєва, 45, м. Кіровська. Імміграційна картка у громадянки ОСОБА_2 ОСОБА_1 була відсутня. За час свого перебування на території України громадянка ОСОБА_1 до позивача не зверталася, жодних заходів щодо легалізації свого перебування в Україні не вжила, крім цього, її було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..ст. 173 та 203 КУпАП, однак остання, належних висновків не зробила, за що позивачем був зібраний матеріал на видворення ОСОБА_1 25.10.2008р було винесено рішення щодо видворення з України громадянки ОСОБА_1 на 2 роки. 01.11.2008р. вона отримала рішення на руки і була повідомлена, що має до 25.11.2008р залишити територію України, але проігнорувавши вимоги чинного законодавства України, ОСОБА_1 не виїхала за межі України. В теперішній час громадянка ОСОБА_1 на території України проживає незаконно, ніде не працює, живе тільки тимчасовими заробітками, коштів для існування не має.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, просив суд видворити відповідача за межі України, надав аналогічні пояснення тим, що містяться у позовній заяві.
Відповідачка у судовому засіданні позов визнала.
Суд, заслухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо відповідача, вважає позов обґрунтованим з наступних підстав, встановлених у судовому засіданні:
- із пояснень представника позивача виходить, що відповідач проживає на території України без відповідних документів на право проживання в Україні з 25 червня 2008 року;
- у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою ОСОБА_2, не має документів на право проживання в Україні, їй відомо про прийняття рішення органом внутрішніх справ про її видворення за межі України, однак вона територію України не покинула, оскільки не має достатніх коштів на виїзд. Має бажання виїхати до ОСОБА_2;
- відповідно до ст.. 30, ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особам без громадянства встановленого в порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення, може бути видворенний за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду в Україну строком до п’яти років. Строки заборони подальшого в’їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в’їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства може бути витворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України. (ч.2 ст. 32 із змінами, внесеними згідно із Законами № 506- IV (506-15) від 06.02.2003, N 662-IV (662-15)від 03.04.2003 – набирає чинності з 01.08.2003 року).
Іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. (ч.3 ст. 32 в редакції Закону N 506-IV (506-16) від 06.02.2003).
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення. (ст.. 32 доповнено ч.4, згідно із Законом N 506-IV (506-15) від 06.02.2003).
Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. (ст.. 32 доповнено с.5, згідно із Законом N 506-IV (506-15) від 06.02.2003; в редакції Кодексу N 2747-IV (2747-15) від 06.07.2005).
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в]їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців. (ст.. 32 доповнено ч.6, згідно із Законом N 1277-IV (1277-15) від 18.11.2003).
Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України. (ст.. 32 доповнити ч.7, згідно із Законом N 1277-IV (1277-15) від 18.11.2003).
Рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку. (частина статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV (506-15) від 06.02.2003).
Видворення іноземців та осіб без громадянства, які затриманні у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках – органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв. (частина ст.. 32 в редакції 32 Закону N 506-IV (506-15) від 06.02.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV (662-15) від 03.04.2003 – набуває чинності з 01.08.2003 року).
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов’язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов’язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в»їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення терміну перебування, в порядку, встановленому законом, відшкодовують витрати, завдані державі видворенням зазначених іноземців та осіб без громадянства. (ст.. 32 в редакції Закону N 2247-IІІ (2247-14) від 18.01.2001)
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач є іноземцем, порушив правила перебування в Україні і ухиляється від виїзду з України, тому позов є обґрунтованим і має бути задоволеним частково, а відповідач примусово витворений з України.
На підставі викладеного, ст..ст. 30, 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст..ст. 7-11, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Кіровського МВ УМВС України в Луганській області задовольнити.
Видворити у примусовому порядку з території України громадянку ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та заборонити їй в’їзд на територію України на п’ять років..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції (Кіровський міський суд Луганської області) шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
С у д д я :