Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 646/1324/19

Провадження № 1-кп/553/162/2022

У Х В А Л А

Іменем України

14.06.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221090000133 від 23.06.2017 р., №12019220060000012 від 02.01.2019 р. та №42018221080000306 від 11.10.2018 р., стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2022 року з Червонозаводського районного суду м.Харкова до Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221090000133 від 23.06.2017 р., №12019220060000012 від 02.01.2019 р. та №42018221080000306 від 11.10.2018 р., стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.04.2022 року вказане кримінальне провадження прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022  "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м.Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Згідно Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, просив їх задовольнити та продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засідання заперечували щодо клопотання прокурора.

Згідно наявної в розпорядженні суду інформації захисник обвинуваченого ОСОБА_6 не має можливості взяти участь в підготовчому судовому засіданні 14.06.2022 року.

У зв`язку з цим на підставі ухвали судді від 10.06.2022 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_6 для проведення окремої процесуальної дії, у зв`язку з чим було призначено захисника - адвоката ОСОБА_4 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Зазначала, що справа тривалий час знаходилась на розгляді в Червонозаводському райсуді м. Харкова, ризики про які зазначає прокурор вже відпали, а нових не з`явилось.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.

25.04.2022 року ухвалою Ленінського районного суд м. Полтави запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою було продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, без одночасного визначення розміру застави. Строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рахувати з 25 квітня 2022 року 15 год. 35 хв. по 24 червня 2022 року 15 год. 35 хв. включно. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою було продовжено на строк 60 (шістдесят) днів, без одночасного визначення розміру застави. Строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалено рахувати з 25 квітня 2022 року 15 год. 35 хв. по 24 червня 2022 року 15 год. 35 хв. включно.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 судом встановлено, що він неодружений, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має, тобто, не має міцних соціальних зав`язків; на момент затримання не був офіційно працевлаштований та не мав офіційних джерел доходу. Обставин, що унеможливлюють перебування ОСОБА_6 в умовах тримання під вартою за віком чи станом здоров`я, судом не встановлено.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні двох епізодів умисного тяжкого насильницького корисливого злочину, що у випадку доведеності його вини йому загрожує досить тяжке покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена. Крім того, відносно ОСОБА_6 набрав законної сили вирок суду в іншому кримінальному провадженні, яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 судом встановлено, що він розлучений, має на утриманні сина, на момент затримання не був офіційно працевлаштований та не мав офіційних джерел доходу. Обставин, що унеможливлюють перебування ОСОБА_7 в умовах тримання під вартою за віком чи станом здоров`я, судом не встановлено.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 суд враховує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину, обвинувачується у вчиненні двох епізодів умисного тяжкого насильницького корисливого злочину, що у випадку доведеності його вини йому загрожує достатньо тяжке покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, крім того він обвинувачується у вчиненні 17 епізодів крадіжок з кваліфікуючими ознаками, які також є умисними тяжкими злочинами, а вчинення одного з епізодів інкримінується ОСОБА_7 в період іспитового строку за попереднім вироком.

За вищенаведених обставин, суд вважає доведеними наявність таких ризиків: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення (п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України), незаконного впливу обвинувачених на потерпілих чи свідків, які не зменшилися і продовжують існувати.

Суд враховує, що факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції певний період часу не може безперечно свідчити про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих їм діянь і особи обвинувачених та є приводом до такої істотної зміни обставин, щоб виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховані усі наявні у розпорядженні дані про осіб обвинувачених, та, на переконання суду, в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилення обвинувачених від суду, як і доводів щодо можливості впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні, місце проживання яких їм достовірно відоме, вчинити інші кримінальне правопорушення.

Аналіз наявних у розпорядженні суду даних у їх сукупності дає підстави для висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, й свідчить про доцільність продовження застосування до обвинувачених у даному кримінальному провадженні саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та його продовження і які на теперішній час не зникли, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даного кримінального провадження в розумні строки, з урахуванням репутації обвинувачених, їх попередньої поведінки у сукупності з іншими обставинами, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених, а визначати заставу суд вважає недоцільно, оскільки кримінальні правопорушення, у спільному вчиненні яких обвинувачуються останні, вчинені групою осіб, поєднані з насильством, і визначення застави не зможе запобігти вищевказаних ризикам, а тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів без одночасного визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.  177, 178,  182, 183, 197, 314, 315 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою – продовжити  на строк 60 (шістдесят) днів, без одночасного визначення розміру застави.

Строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 14 червня 2022 року 11 год. 40 хв. по 13 серпня 2022  року 11 год. 40 хв. включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою – продовжити  на строк 60 (шістдесят) днів, без одночасного визначення розміру застави.

Строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувати з 14 червня 2022 року 11 год. 40 хв. по 13 серпня 2022  року 11 год. 40 хв. включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня оголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1