Постанова

Іменем України

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 298/1718/17

провадження № 61-13186св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - Ужгородський міський відділ виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» як правонаступник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання Ужгородського міського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» як правонаступник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

за касаційною скарою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В., Куштана Б. Н.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2017 року № 55255456, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, що входить до складу виконавчої групи, утвореної 18 вересня 2017 року при Перечинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Досяк М. Б.

На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2017 року прийнята на підставі виконавчого листа № 2-126/11, виданого 16 вересня 2011 року Великоберезнянським районним судом. Стягувачем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з такими ідентифікаційними даними: м. Київ, вул. Лєскова, 9, хоча у виконавчому листі зазначено, що стягувачем є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Ужгород, пл. Театральна, 19, р/р НОМЕР_1 , МФО 312345, код ЄДРПОУ 22090417.

Отже, із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулася не та особа, щодо якої ухвалене судове рішення і яка зазначена у виконавчому листі від 16 вересня 2011 року № 2-126/11 Великоберезнянським районним судом.

Крім цього, в постанові не вказано, коли подана заява про примусове виконання, не вказано код ЄДРПОУ стягувача, що також має значення у справі.

За таких обставин державний виконавець відкрив виконавче провадження без належного дослідження матеріалів та без достатніх на те підстав.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року Перечинський РВ ДВС замінено на Ужгородський МВ ДВС.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області ухвалою від 23 вересня 2019 року скаргу задовольнив. Скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2017 року ВП № 55255456, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, що входить до складу виконавчої групи, утвореної 18 вересня 2017 року при Перечинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Досяк М. Б.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, адже Ужгородський міський відділ ДВС не подав доказів на підставі яких було відкрито виконавче провадження. Стягувачем за виконавчим провадженням є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Ужгород, пл. Театральна, 19, Закарпатської обл., р/р НОМЕР_1 , МФО 312345, код ЄДРПОУ 22090417, однак у постанові про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Закарпатський апеляційний суд постановою від 29 червня 2021 року ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 вересня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 02 серпня 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2021 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 409/4751/12, від 23 березня 2020 року у справі № 806/2273/17.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що апеляційний суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, адже із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулася не та особа, щодо якої прийнято судове рішення і яка зазначена у виконавчому листі № 2-126/11, виданому 16 вересня 2011 року Великоберезнянським районним судом.

Наявність однієї назви стягувача не є підставою для відкриття виконавчого провадження; як убачається з оскаржуваної постанови, державний виконавець не вказав код ЄДРПОУ стягувача та не зазначив, коли подана заява про примусове виконання, що має значення для справи .

Крім того, державний виконавець не вказав ідентифікатор доступу сторін до виконавчого провадження.

Перечинський РВ ДВС 20 жовтня 2015 року за цим же виконавчим листом вже відкривав виконавче провадження № 49064581. Постанову про відкриття виконавчого провадження заявник оскаржив до суду (справа № 298/1116/15-ц). Під час розгляду справи в суді відділ ДВС Перечинського районного управління юстиції самостійно скасував постанову про відкриття виконавчого провадження, 12 лютого 2016 року прийнявши постанову про скасування процесуального документа, в якій вказав, що заява про відкриття виконавчого провадження подано не такою особою, яка визначена стягувачем за виконавчим листом № 2-126/11 від 16 вересня 2011 року.

У цій справі державний виконавець також відкрив виконавче провадження без належного дослідження матеріалів та без достатніх на те підстав.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

13 жовтня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2022 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» як правонаступника АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, що входить до складу виконавчої групи, утвореної 18 вересня 2017 року при Перечинському РВ ДВС, Досяк М. Б., розглянувши заяву про примусове виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2017 року № 55255456 за виконавчим листом № 2-126/11, виданим 16 вересня 2011 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області.

Повним найменуванням юридичної особи стягувача є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», скороченим AT «Райффайзен Банк Аваль», датою останньої реєстрації є 21 червня 2005 року.

АT «Райффайзен Банк Аваль» м. Ужгород пл. Театральна, 19 Закарпатської обл. р/р 3519318, МФО 312345 код ЄДРПОУ 22090417 є структурним підрозділом (філією) юридичної особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ вул. Лєскова, 9.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією з основних засад судочинства.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суди встановили, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Досяк М. Б., розглянувши заяву про примусове виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2017 року № 55255456 за виконавчим листом № 2-126/11, виданим 16 вересня 2011 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області.

Згідно з довідкою АА № 340340 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Закарпатська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 22090417, площа Театральна, 19, м. Ужгород) є філією (інший відокремлений підрозділ) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) без права юридичної особи.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись до суду з цією скаргою, ОСОБА_1 зазначав про порушення державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження вимог закону, адже із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулася не та особа, щодо якої ухвалене судове рішення і яка зазначена у виконавчому листі № 2-126/11 виданому 16 вересня 2011 року Великоберезнянським районним судом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про виконавче провадження» представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Установлено, що заочним рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2011 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 189 909,71 грн заборгованості за кредитним договром. У рахунок погашення боргу за кредитним договром звернено стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки - нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,8000 га, яка розташована в с. Новоселиця в урочищі Вурбанове Перечинського району Закарпатської області. Вирішено питання про судові витрати у справі. Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення (Єдиний державний реєстр судових рішень)

Ураховуючи наведене та встановивши, що із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-126/11, виданим Великоберезанським районним судом Закарпатської області на виконання заочного рішення Великоберезанського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2011 року, звернулося АТ «Райффайзен Банк Аваль» як юридична особа, на користь якої ухвалено рішення суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Саме по собі зазначення у виконавчому документі ЄДРПОУ та адреси Закарпатської обласної дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка не є юридичною особою, а є її філією та виступає від її імені та в її інтересах, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження і постанова відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2016 року.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 409/4751/12 і від 23 березня 2020 року у справі № 806/2273/17, адже єдиною підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 указував те, що із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулася не та особа, щодо якої ухвалено судове рішення.

Аргументи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, зводяться до тлумачення норм закону на власний розсуд, та переоцінки фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного суду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх встановленні та дослідженні суд апеляційної інстанції дотримав норми матеріального та процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов