ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/175/22 Справа № 211/374/20 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/374/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, заяву позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка Сергія Георгійовича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

Позивачка просила суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.11.2019 року, серія та номер 3768, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т.В., згідно якого відповідач ОСОБА_2 продав відповідачці ОСОБА_3 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63.9 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу від 27.11.2019 року, серія та номер 3768, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т.В., згідно якого відповідач ОСОБА_2 продав відповідачці ОСОБА_3 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63.9 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м. - недійсним.

Додатковим рішенням цього ж суду від 16 грудня 2021 року стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 300,00 грн. та судовий збір в розмірі 420,40 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх В.О., просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, та ОСОБА_2 - залишено без задоволення, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2021 року- залишено без змін.

До Дніпровського апеляційного суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка Сергія Георгійовича про ухвалення додаткового рішення, в якій останні просять суд апеляційної інстанції стягнути на користь позивачки 3 750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1 повідомила, що докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідне судове рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, та ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2021 року, ухвалене судом апеляційної інстанції 10 травня 2022 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення в частині компенсації понесених судових витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 13 травня 2022 року, тобто в межах п`ятиденного строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а тому така заява підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із Договором про надання правової допомоги від 18.11.2019 року, сторонами складено Акт погодження вартості правничої допомоги, згідно якого нараховано витрати на професійну правничу допомогу на суму 3 750,00 грн., із яких фактично сплачено замовником 2 000,00 грн.

Разом з тим, до зазначених витрат сторонами віднесено такі послуги, як явка адвоката в судові засідання та очікування судових засідань, що не можна віднести до витрат на професійну правничу допомогу, у розумінні статті 137 ЦПК України.

Крім того, сторонами нараховано витрати на професійну правничу допомогу за вчинення адвокатом дій із підготовки до судових засідань, однак не вказано в чому саме полягають ці дії та які роботи було виконано у якості підготовки до судових засідань, лише зазначено про «повторне вивчення матеріалів та інше», а тому ці витрати теж не підлягають компенсації за рахунок відповідача у справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи залишення апеляційних скарг відповідачів без задоволення, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшла висновку, що вимоги щодо стягнення на користь позивачки ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 3 100,00 грн., а саме по 1 550,00 грн. з кожного із відповідачів.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка Сергія Георгійовича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 1 550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 1 550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.

Головуючий:

Судді: