Справа № 22-ц-490/09р. Головуючий 1-ї інстанції - Єрмоленко В.Б.
Категорія : договірне. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Бобровського В.В.
суддів - Шевченко Н.Ф., Івах А.П.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 3-тя особа - четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним у частині покупця, недійсним свідоцтва про право на частку в майні подружжя, свідоцтва про право на спадщину, заповіту, договору дарування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 3-тя особа - четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1посвідченого четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 10.01.1996 року за №2-45, зареєстрований КП «ХМБТІ» 12.01.1996 року у частині, що стосується покупця ОСОБА_8, удаваною угодою і у цій частині недійсним, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_5 від 07.05.1999 року, дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2002 року, заповіту від 30.10.2002 року, договору дарування ј частини спірної квартири на ім'я ОСОБА_4
В обґрунтування свого позову ОСОБА_2. посилалась на те, що дійсним позивач просила визнати її дійсним покупцем спірної квартири та визнати за нею право власності на цю квартиру, посилаючись на те, що вказана квартира придбана для неї за її власні кошти її сином ОСОБА_6. коли вона, як біженець, переїхала на постійне місце проживання з Азербайджану до м. Харкова, але була оформлена на ім'я сина. Після смерті сина - ОСОБА_6 з'ясувалось, що вона не може прийняти спадщину, оскільки дружина сина ОСОБА_5 отримала право власності на ѕ частини спірної квартири, після смерті якої у 2001 році її частина вказаної квартири перейшла на праві власності ОСОБА_1. в порядку спадкування за заповітом.
Представник позивача ОСОБА_7. позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 засуджений за скоєння злочину і відбуває покарання в місцях позбавлення волі, але відповідно до його письмової заяви, він проти позову заперечує.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від04 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 посвідчений четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 10.01.1996 року у частині покупця ОСОБА_6недійсним та визнати дійсним покупцем зазначеної квартири ОСОБА_2
Визнано недійсними свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на Ѕ частку в спільному майні та свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частину АДРЕСА_1 які видані дев'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 07.05.199 року, а також дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частину зазначеної квартири, видане четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 26.07.2002р.
Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 на користьОСОБА_1. , посвідчений 20.11.1999 року дев'ятою Харківською державною нотаріальною конторою та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ѕ частини спірної квартири на ім'яОСОБА_1., видане четвертою Харківською держаною нотаріальною конторою 30.10.2002р.
Визнано недійсним договір дарування ј частини квартири АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_2. на користьОСОБА_4., посвідчений 12 липня 2006 року четвертою Харківською держаною нотаріальною конторою.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на квартиру АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі представника відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2відмовити.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, правильно дійшов висновку про те, що оскільки спірна квартира була куплена за гроші позивачки, які вона отримала від продажі своєї квартири у м.Баку, суд відповідно до ст.58 ЦК України правильно визнав, що цей договір стосовно покупця є удаваною угодою, а дійсним покупцем є ОСОБА_2., за кошти якої куплена квартири, а тому вона є її власником.
Спірний договір купівлі-продажу був укладений в період чинності ЦК УРСР, а тому в розумінні змісту Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цих правовідносин суд правильно застосував норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Судом першої інстанції ухвалене правильне по суті та справедливе рішення.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2. на праві приватної власності належала 3-и кімнатна квартира у м.Баку, яку вона 25 червня 1995 року була вимушена продати та переїхати до Харкова як біженка у зв'язку з подіями у Азербайджані (а.с.45). На той період їй виповнилось 70 років.
На кошти від продажу бакинської квартири 10 січня 1996 року була куплена у м.Харкові однокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 Продаж було вчинено на ім'я сина позивачки ОСОБА_6(а.с.12-13). Проте в спірну квартиру поселилась тільки позивачка, яка вважала себе одноосібною власницею квартири та як власник повністю виконувала всі обов'язки по утриманню квартири, що підтверджується оглянутими судом першої інстанції квитанціями про сплату комунальних послуг (86).
Факт придбання спірної квартири на особисті кошти ОСОБА_2підтвердив її син - свідок по справі ОСОБА_9(а.с.54).
Суд також встановив, що син позивачки ОСОБА_10. та його дружина ОСОБА_5 ніколи у спірній квартирі не проживали, на неї реально не заявляли свої права. ОСОБА_5 після смерті чоловіка ОСОБА_6свої спадкові права оформила, проте в квартиру не вселялась та виїхала до Росії де і померла в 2001 році (а.с.24).
Оскільки ОСОБА_2. доведено, що за угодою про купівлю-продаж спірна квартира в дійсності куплена не зазначеним в договорі покупцем ОСОБА_6., а позивачкою за її кошти і нею використовувалась і використовується та утримується як єдине житло, суд відповідно ст. 58 ЦК в редакції 1963 року правильно визнав, що цей договір стосовно покупця є удаваною угодою, а дійсним покупцем є ОСОБА_2. за кошти якої куплена квартира, і тому вона є її власником.
Судом постановлено правильне по суті та справедливе рішення тому підстав для його скасування немає.
Вирішуючи питання про поновлення строку позовної давності суд правильно виходив з того, що до 2007 року право ОСОБА_2на володіння та користування спірною квартирою ніхто не порушував, а тому обґрунтовано визнав пропуск для звернення до суду поважним.
Доводи апеляційної скарги відносно недоведеності факту купівлі квартири за кошти позивачки спростовуються матеріалами справи. Посилання апелянта на відсутність митної декларації при перевезенні коштів через кордон само по собі не може бути підставою для ухвалення протилежного рішення, оскільки представником відповідача вказані доводи у суді першої інстанції не заявлялись та предметом дослідження не були.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки не ґрунтуються на законі та не містять посилань на такі факти чи докази, які б давали підстави для перегляду судового рішення.
За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді