ЄУН 396/47/17

Номер провадження 2/387/7/22

У Х В А Л А

11 травня 2022 року                                                         смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, у складі :

головуючого судді Майстера І. П.

за участю секретаря судового засідання                                        Косюг І.В.

       розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про поділ житлового будинку в натурі між власниками ( виділення частки ),-

В С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі, в якому зазначив, що кожному із них належить по 1/2 частці спірного нерухомого майна. Як випливає з технічного паспорта вказаного житлового будинку, його конструктивні елементи збудовані таким чином, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, оскільки можливо технічно переобладнати житловий будинок в ізольовані квартири. Із запропонованим первісним позивачем варіантом щодо користування житловим будинком ОСОБА_1 не погоджується та вважає, що таким чином порушуються його права, передбачені ч. 3 ст.358 ЦК України. Крім того, рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області шлюб між сторонами розірвано, від спільного проживання спільних дітей не мають. Зазначені у первісному позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають жодних родинних зв`язків із ОСОБА_1 .        

       В судове засідання від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме просить суд: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в АДРЕСА_1 по 1/2 часток з господарсько-побутовими будівлями між власниками; виділити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність 1/2 частину: веранду - І, площею 4,1м?, житлову кімнату 1-2, площею 12,10 м?, житлову кімнату площею 13,40 м?, загальною площею 29,60 м?, господарсько-побутові будівлі: літню кухню "Е", погріб з шийкою "Ж", гараж "Ж-1", вигрібна яма "5 "; виділити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власність 1/2 частину: веранду - ІІ, площею 7,20 м?, веранду ІІІ, площею 3,50 м? , сіни площею 4,30 м?, житлову кімнату 1-4 площею 8,8 м?, кухню 1-5, площею 7,10 м?, загальною площею 30 м? та господарсько-побутові будівлі: гараж "Б"; баня "В", сарай "Г", вигрібна яма "4". Залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : басейн для збору води "к 2"; колодязь інженерних мереж "к-1"; колодязь інженерних мереж "6"; ворота "3"; огорожу "1"; прибудову "а2".

       Сторони в судове засідання не з`явилися про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від ОСОБА_5 надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

       Суд ознайомившись із уточненою позовною заявою зазначає, що за змістом п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

       Частиною 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

       Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.

       Згідно з ч. 4 ст. 49 ЦПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

       Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

       Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що позивач при новому розгляді справи має право змінити предмет або підстави позову лише у виключному випадку - якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання або після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

       З матеріалів справи вбачається, що позивач під час нового розгляду справи подав уточнену позовну заяву, у якій змінив предмет позову, при цьому підстави позову, тобто юридично значимі обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, не змінив.

       Суд зазначає, що підставою для уточнень позовної заяви слугував висновок судової будівельної технічної експертизи № 1477/1478/17-27 від 09.01.2018 року.

       Також зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Причиною для передачі справи на новий розгляд слугувало те, що ст. 364 ЦК України встановлює право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, але у разі виділу на підставі цієї статті право спільної часткової власності автоматично не припиняється. Також якщо суд під час розгляду справи з урахуванням змісту відповідних позовних вимог дійде висновку про виділ частки із спільної часткової власності в натурі, то судове рішення повинно містити вичерпні відповідні висновки про припинення права на частку у спільному майні, про що має бути зазначено як у мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення.

       Крім того суд вважає за можливе прийняти до розгляду змінену редакцію позовних вимог, оскільки дійсно відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи встановлені нові розміри часток співвласників.

       Отже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права необхідне для захисту його прав з врахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладеної у постанові від 17 червня 2020 року.

       Керуючись ст.ст. 49, 258, 260 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

               Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області про припинення права власності та поділ житлового будинку в натурі між власниками ( виділення частки ), подану в порядку ст.49 ЦПК України.

       Відкласти підготовче судове засідання на 08.30 год 17 серпня 2022 року.

       Направити учасникам справи копію ухвали.

       Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 її право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язана надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

       Встановити позивачці ОСОБА_2 п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

       Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

       Визначити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання письмових пояснень. У зазначений строк третя особа має право надіслати суду письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст.181 ЦПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.3 ст.181, ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) письмових пояснень до суду, копію пояснень та доданих до нього документів третя особа зобов`язана надіслати іншим учасникам справи.

       Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

       Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області                                                                Майстер І. П.