Справа № 274/1450/21

Провадження №  2/0274/943/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" червня 2022 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

з участі секретаря Дерманської О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

1. Описова частина

01.03.2021 АТ "Альфа-Банк" звернулось з вказаним позовом, у якому просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 149 010, 38 грн, з яких: 128 545, 16 грн - заборгованість за кредитом, 15 943, 12 грн -заборгованість за відсотками, 1 852, 31 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 191, 39 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 897,00 грн - інфляційні витрати за кредитом, 581, 39 грн - інфляційні витрати за відсотками.

Короткий виклад позиції позивача, заперечень відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.07.2008 АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 286/25-636.

Внаслідок реорганізації, шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору від 16.07.2008 № 286/25-636 позивач зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит у сумі 32 000 доларів США.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , що випливають із кредитного договору від 16.07.2008 АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали Договір Поруки № 286/25-638.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , що випливають із кредитного договору від 16.07.2008 АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 уклали Договір Поруки № 286/25-639.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши позичальнику грошові кошти у сумі 32000 доларів США.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 03.02.2021 виникла заборгованість в розмірі 149 010, 38 грн, із якої: 128 545,16 грн - сума заборгованості за кредитом; 15 943, 12 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 852,31 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1191,39 грн - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків; 897 грн - розмір інфляційних витрат за кредитом; 581,39 грн - розмір інфляційних витрат за відсотками.

У відзиві на позовну заяву відповідачі просять відмовити в задоволенні позову, оскільки останній платіж за тілом кредиту було здійснено у 2011 році, відповідно до п. 4.4. Кредитного договору строк користування кредитом сплив на 91 день після порушення строків сплати боргу за тілом кредиту та відсотками. Тому після зміни строку виконання зобов`язання, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів не мають правового значення, оскільки позичальниця зобов`язана була погасити кредит у повному обсязі, сплативши проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції на 92 день після прострочення боргу. Крім того, в порушення п. 3.3.14 статт3 Кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом 30 календарних днів, з дати одержання письмового повідомлення Кредитора, достроково повернути в повному обсязі Кредит, нараховані проценти, комісії, а також можливі штрафні санкції. Кредитор на адресу позичальниці не направляв жодного повідомлення про підстави та необхідність дострокового повернення кредиту. Просять відмовити у позові. До відзиву долучено заяву про застосування строків позовної давності (а.с.67-74).

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.04.2021 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 63).

Ухвалою суду від 25.05.2021 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів залучено ОСОБА_4 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача, адвокат Михніцький Г.Ю. до суду спрямував заяву, з проханням справу слухати за його відсутності, підтримав позов.

Від представника відповідачів та третьої особи, адвоката Гуменюка О.В. надійшла заява з проханням справу слухати за його відсутності, проти задоволення позову заперечив.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, оцінка доказів

Судом встановлено, що 16.07.2008 між АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 286/25-636 (а.с.8-13), за умовами якого позичальнця отримала кредит у розмірі 32 000,00 доларів США зі сплатою 14,% річних за користування кредитом, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього Договору. Пунктом 1.1.1 визначено порядок погашення суми основної заборгованості. Позичальник щомісячно, до 10 числа вносить 177, 78 Доларів США на погашення боргу за кредитом (далі договір № 286/25-636).

Згідно п.1.2 договору № 286/25-636, кредит надається на споживчі потреби.

Згідно п.1.3 договору № 286/25-636, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат на здійснення зобов`язань за цим договором, кредитор укладає в день укладення цього договору:

- з ОСОБА_4 іпотечний договір, за умовами якого позичальник та майновий поручитель передають кредитору нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 заставною вартістю 222644,60 грн, що за офіційним курсом НБУ становить 46 000 доларів США;

- з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договори поруки (а.с.31-32, 33-35).

Пунктами 3.3.7 та 3.3.8 Кредитного договору передбачено, що позичальник має сплачувати проценти та комісію за використання кредиту в порядку визначеному п.п. 1.1., 2.4, 2.10 цього договору, а також своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п. 1.1, 2.4 цього договору.

Пунктом 4.4 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, передбачених пунктами 3.3.7 та 3.3.8 цього договору протягом більше ніж на 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та позичальник зобов`язується протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактично використаний час та штрафні санкції.

Додатковою угодою №1 від 26.03.2012, укладеною між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , внесені зміни до Договору кредиту №286/25-636, та сторони домовились у зв`язку із зміною страхової компанії, викласти п.1.2 в наступній редакції:

"1.2 кредит надається позичальнику на здійснення страхових платежів за договором страхування майна, відповідно до умов якого кредитор виступає вигодонабувачем.

1.2.1 для забезпечення сплати чергових платежів згідно із п.1.2 ст.1 Договору позичальник доручає кредитору здійснювати перерахування траншів кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок страховика в розмірі та строки, що передбачені договором страхування" (а.с.14).

14.09.2012 між ПАТ “Укрсоцбанк”, правонаступником якого є АТ “Альфа-Банк” укладено договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 286/25-636. Згідно п.п.1,1, 1.4, 1.5 цього договору сторони дійшли до взаємної згоди змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту у розмірі 28 018, 10 доларів США в гривню за курсом 8,16 гривень за 1 долар США, яка станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 265 588, 50 грн. Погашення заборгованості за кредитом, яка станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 265 588,50 грн здійснюватиметься за графіком. Починаючи з дати укладання договору по 30.08.2022 включно процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 9.9% річних. Починаючи з 01.09.2022 процентна ставка є плавоючою та її загальний розмір визначається як сума базової процентної ставки кредитування в розмірі 1 процентів річних. Пунктом 2 договору про внесення змін №1 передбачено, що інші умови Договору кредиту залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даному договору про внесення змін (а.с.15-17).

Додатком № 1 від 14.09.2012 до договору про внесення змін №1 до договору кредиту № 286/25-636 між сторонами погоджено графік погашення кредиту з січня 2012 року до жовтня 2022 року (а.с.18, 19).

Згідно п.1.1 договорів поруки № 286/25-638, 286/25-639 від 16.07.2008, поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зобов`язалися у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій в порядку, визначеному договором кредиту.

14.09.2012 між кредитором та поручителями ОСОБА_4 ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін №1 до договору поруки № 286/25-636, згідно умов якого у зв`язку із зміною валюти кредитування, сторони дійшли до взаємної згоди про погашення суми кредиту у розмірі 265 588, 50 грн до 13.07.2026 (а.с.33, 36, 37).

Як вбачається із розрахунку заборгованості (а.с.38-39, 142-143, 165-168 ) банк нарахував ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, починаючи з 18.09.2012. Сума боргу за станом на 03.02.2021 складає 149 010, 38 грн, з яких: 128 545, 16 грн - заборгованість за кредитом, 15 943, 12 грн -заборгованість за відсотками, 1 852, 31 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 191, 39 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 897,00 грн - інфляційні витрати за кредитом, 581, 39 грн - інфляційні витрати за відсотками.

Відповідно до розрахунку боргу ОСОБА_1 у лютому 2009 року внесла 175, 37 доларів США на погашення кредиту. Наступний платіж за кредитом у розмірі 499, 97 доларів США ОСОБА_1 внесено лише 20 квітня 2011 року (а.с. 142-143).

Релевантні норми права, практика Верховного Суду

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором. Заборгованість по кредиту повинна погашатися у строки і порядку, які передбачені умовами договору.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України

У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Тлумачення статей 638, 651, 653, 654 ЦК України дозволяє стверджувати, що зміна договору за згодою сторін є правочином, спрямованим на зміну цивільних прав та обов`язків. Під формою зміни договору розуміється форма правочину, на підставі якого відбувається зміна договору. Зміна договору призводить до зміни зобов`язання в частині, зокрема, предмета, місця, строків виконання. У разі зміни договору за взаємною згодою сторін зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору і втіленні такої зміни в належну форму.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суді від 15 червня 2020 року у справа № 138/240/16-ц (провадження № 61-14987св19) вказано, що «у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань відбувається автоматична зміна строку виконання основного зобов`язання та така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, якщо сторони договору визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. За викладених обставин Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі 756/11460/15-ц (провадження № 61-18170св18) та від 05 лютого 2020 року у справі № 534/711/16-ц (провадження № 61-11080св19) про те, що обумовлена в пункті 9.2 кредитного договору зміна строку виконання основного зобов`язання можлива лише за наявності одночасно двох умов: виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості та письмове повідомлення його банком про припинення строку користування кредитом».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справі № 210/2042/14 (провадження № 61-8873св21) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Висновки суду

У пункті 4.4 Договору кредиту №286/25-636 визначено, що у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визначених підпунктами 33.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше дев`яноста днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно позичальник зобов`язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичне використання кредиту та нараховані штрафні санкції протягом одного дня.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що починаючи із 10 березня 2009 року та до 20.04.2011 ОСОБА_1 не виконувала умови п. 1.1.1, 3.3.8 договору Кредиту щодо своєчасного та в повному обсязі погашення кредиту, тобто внесення грошових коштів на погашення боргу за кредитом щомісячно до 10 числа по 177,78 доларів США.

Отже, з урахування п. 4.4. Договору кредиту №286/25-636 строк повернення кредиту у повному обсязі настав на 90 день після прострочення, тобто 07 червня 2009 року.

Додатковою угодою від 14.09.2012, якою змінено валюту кредиту на гривню, та погоджено новий графік повернення боргу, вбачається, що в пункт 4.4. Договору кредиту №286/25-636 змін не було внесено.

Таким чином, оскільки строк повернення кредиту сплив 07.06.2009, починаючи із 08 червня 2009 року банк не мав права нараховувати ОСОБА_1 , проценти за користування кредитом.

Проте нарахування процентів банком проводилися та внесені ОСОБА_1 грошові кошти зараховувалися на погашення процентів.

Так, за період із червня 2009 до 01.09.2012 ОСОБА_1 внесено на погашення заборгованості за процентами 10 304, 69 доларів США.

За період із 01.09.2012 до 12.01.2022 ОСОБА_1 внесено 141 678, 2 гривні на погашення процентів.

Суд вважає, що вказані вище грошові кошті, сплачені ОСОБА_1 , які банком зараховані на погашення процентів, підлягають зарахуванню у суму боргу за кредитом.

Банк просив стягнути борг за тілом кредиту в розмірі 128 545, 16 грн.

Вбачається, що сплачені ОСОБА_1 проценти після червня 2009 року перевищують суму боргу.

За таких обставин, суд відмовляє повністю у задоволенні позову, оскільки проценти нараховані протиправно, а борг за кредитом ОСОБА_1 погашено у повному обсязі.

Також, оскільки борг погашено, відсутні підстави для стягнення із відповідачки пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів та інфляційних витрат, що нараховані банком за період із лютого 2020 року до січня 2021 року.

Суд не наводить аналізу заяві відповідачів про застосування строків позовної давності, оскільки у позові відмовлено за безпідставності позовних вимог.

Суд не аналізує інші доводи представників сторін, що викладені у їх письмових заявах та поясненнях, оскільки їх доводи не впливають на висновки суду про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Враховуючи, що у задоволені позову відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача не компенсуються, а іншими учасниками клопотань про компенсацію їх судових витрат не заявлено.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексу рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідачі: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.Ю. Хуторна