копія
С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2011 р. Справа № 2a-1870/6510/11
Суддя Сумського окружного адміністративного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови про накладання штрафу,-
В С Т А Н О В И В:
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради (далі по тексту, позивач, управління ПСЗН виконкому Роменської МР), звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту, відповідач, відділ ДВС), в якому просило:
- визнати причину невиконання судового рішення по виконавчому листу №2-а-2954, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області поважною;
- скасувати постанову про накладання штрафу від 19.07.2011р. ВП №27291203, винесену старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 та затверджену начальником підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 по виконавчому листу № 2-а-2954.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення на управління ПСЗН виконкому Роменської МР штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною, оскільки постанову суду, якою зобов’язано позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки згідно вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, не було ним виконано з поважних причин, - через відсутність коштів на реєстраційних рахунках управління, які можна було б використати для виплати заборгованості, а тому у відповідача не було правових підстав до застосування санкцій, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.25,29), в судове засідання не з’явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог на адресу суду не надсилав.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглядати за його відсутності (а.с.31).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.8), 25.06.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №27291203 з приводу примусового виконання виконавчого листа за № 2-а-2954/11, виданого 08.06.2011 року Роменським міськрайонним судом Сумської області про зобов’язання управління ПСЗН виконкому Роменської МР здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 р.р. згідно вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. У постанові про відкриття виконавчого провадження позивачу запропоновано виконати вказане судове рішення негайно (а.с. 8).
Згідно ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України “Про державну виконавчу службу”.
Стаття 11 Закону України “Про виконавче провадження” визначає обов’язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частинами 1 та 2 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з досліджених матеріалів справи (а.с.7), позивачу старшим державним виконавцем відділу ДВС було запропоновано у строк до 28.07.2011р. самостійно виконати рішення суду та попереджено про примусове виконання рішення суду у разі невиконання у встановлений строк рішення суду у самостійному порядку. Однак, судом встановлено, що управління ПСЗН виконкому Роменської МР після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження рішення суду у самостійному порядку у встановлений відповідачем строк не виконало. На адресу відповідача листом за №3548/03 від 08.07.2011р. (а.с.11) була надана відповідь про неможливість виконання рішення суду через не виділення таких коштів управлінню. Зазначено, що враховуючи, що Законами України “Про державний бюджет України на 2009рік”, “Про державний бюджет України на 2010 рік” не збільшено фінансування на реалізацію норм законів України про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов’язань по судових рішеннях щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, управління ПСЗН виконкому Роменської МР не може вчинити будь-які дії щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до рішення суду (а.с.11).
19.07.2011р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_2 за невиконання рішення суду без поважних причин була винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.9).
Частиною 2 статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання рішення суду у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що у зв’язку з невиконанням рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк, відповідно до ст.ст. 75, 89 Закону України “Про виконавче провадження” старшим державним виконавцем Куликом Володимиром Васильовичем 19.07.2011року винесено постанову про накладення на управління ПСЗН виконкому Роменської МР штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.9), яку надіслано на адресу відповідача (а.с.10).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через не виділення таких коштів управлінню ПСЗН виконкому Роменської МР, розмір яких не передбачений у Державному бюджеті.
Дану позицію суд вважає необґрунтованою, а оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Так, згідно статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст.6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Статтями 75 та 89 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати штраф на боржника в разі невиконання ним рішення суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу неправомірними, оскільки рішення суду не було виконано з поважних причин, а саме: через відсутність коштів для виплати щорічної разової матеріальної допомоги на оздоровлення по відповідному коду економічної класифікації на виконання судових рішень. Зазначену позицію позивача суд вважає необґрунтованою.
Постановою Роменського міськрайонного суду було зобов’язано позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки згідно вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних дій з приводу цього позивачем вчинено не було. Варто зазначити, що відсутність коштів на рахунках не позбавляло можливості позивача здійснити нарахування коштів, які підлягали для виплати ОСОБА_4, однак жодних нарахувань позивачем здійснено не було.
Враховуючи, що позивачем без поважних причин не були виконані вимоги державного виконавця з примусового виконання постанови Роменського міськрайонного суду № 2-а-2954, суд вважає, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України та в межах прав, наданих йому Законом України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн., а тому підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови про накладання штрафу – відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко