ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 160/6846/21

адміністративне провадження № К/990/6076/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 (головуючий суддя : суддя Мельник В.В., судді: Сафронова С.В., Чепурнова Д.В.) у справі №160/6846/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, про визнання нечинними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН», Товариство з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» (далі також позивачі) звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (далі також відповідач), треті особи: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:

визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 № 740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 № 685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 № 732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 залучено до участі у справі № 160/6846/21 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (далі також третя особа-1) та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради (далі також третя особа-2).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 160/6781/21 за позовом ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» до виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття та №160/6846/21 за позовом ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 160/6845/21 за позовом ТОВ «АЛЕСАН» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 №441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття та №160/6846/21 за позовом ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 залучено до участі у справі №160/6846/21 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради (далі також третя особа-3) та Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (далі також третя особа-4).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 заяву ТОВ «АЛЕСАН» про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Суд першої інстанції конкретизував вимоги та зазначив, що позивачами заявлені наступні позовні вимоги:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС ДНІПРА»:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 № 740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН»:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 24.06.2021 № 685 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7»:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.04.2021 № 441 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 09.07.2021 № 732 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття;

3. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 14.07.2021 № 740 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Ливаневського до вул. Романа Шухевича) та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 скасовано, у задоволенні позову відмолено.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивачі просять скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2022 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Від інших учасників відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що за змістом частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі також КАС України), не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що усі позивачі провадять економічну діяльність у сфері реклами.

Між КП «Земград» Дніпровської міської ради та ТОВ «АЛЕСАН» укладено договір №1675 (далі - договір 1) від 01.06.2017 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до пункту 1.1. цього договору підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконкому міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами, в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розташовує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішень:

від 09.10.2008 № 3200 надано дозвіл № 61 (вул. Набережна Перемоги, 9/Б, в районі будинку, на розподільчій смузі), який в подальшому був продовжений до 15.01.2026;

від 23.12.1998 № 37 надано дозвіл № 79 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 29 А), який в подальшому був продовжений до 31.12.2025;

від 04.12.2006 № 4629 надано дозвіл № 122 (вул. Набережна Перемоги, 44, в районі будинку), який в подальшому був продовжений до 23.04.2023;

від 23.12.1998 № 37 надано дозвіл № 268/34 ТОВ «Октагон Компані», який в подальшому 01.12.2015 був переоформлений на ТОВ «Алесан» (дозвіл №101 по вул. Набережна Перемоги в районі буд. 100) та продовжений до 15.01.2026.

24.07.2018 між КП «Земград» Дніпровської міської ради та ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» укладено договір № 2612 (далі - договір 2) про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до пункту 1.1. договору 2 підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконкому міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами, в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розташовує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Пунктом 1.3. договору 2 передбачено, що строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі:

рішення від 23.10.2018 № 1041 надано дозвіл № 64 (вул. Набережна Перемоги навпроти буд. № 58) зі строком дії до 23.10.2023;

на підставі рішення від 01.11.2018 № 1054 надано дозвіл № 131 (вул. Набережна Перемоги розділова смуга, біля лінії розвороту) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 132 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 29) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 133 (вул. Набережна Перемоги навпроти буд. 30) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 134 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 30, біля в`їзду) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 135 (вул. Набережна Перемоги в районі буд.30) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 136 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. №5) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 137 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 40) зі строком дії до 01.11.2023 ; надано дозвіл №138 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. № 44) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 139 (вул. Набережна Перемоги, 51) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 140 (вул. Набережна Перемоги, 56/А) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 141 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 78) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 142 (вул. Набережна Перемоги навпроти буд. 82 Б) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 143 (вул. Набережна Перемоги, 82/Б , в районі будинку) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 144 (вул. Набережна Перемоги навпроти буд. 102 Д) зі строком дії до 01.11.2023; надано дозвіл № 145 (вул. Набережна Перемоги в районі буд. 102 Б) зі строком дії до 01.11.2023;

на підставі рішення від 18.06.2019 № 651 надано дозвіл № 209 (вул. Набережна Перемоги навпроти буд. № 82 Б) зі строком дії до 18.06.2024;

на підставі рішення від 08.10.2019 № 965 надано дозвіл № 220 (вул. Набережна Перемоги, 10/К на розділовій смузі) зі строком дії до 08.10.2024.

27.03.2020 між КП «Земград» Дніпровської міської ради та ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» укладено договір № 2782 (далі - договір 3) «Про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів».

Відповідно до пункту 1.1. договору 3 підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих Розповсюджувачу зовнішньої реклами відповідно до рішень виконкому міської ради, надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами, в тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а Розповсюджувач зовнішньої реклами розташовує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Пунктом 1.3. договору 3 передбачено, що строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі:

рішення від 27.03.2020 № 413 надано дозвіл № 2782/71 (вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 100) зі строком дії до 27.03.2025 ; надано дозвіл №2782/72 (вул. Набережна Перемоги, 102) зі строком дії до 27.03.2025 ; надано дозвіл № 2782/73 (вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 36) зі строком дії до 27.03.2025 ; надано дозвіл № 2782/74 (вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 40-а) зі строком дії до 27.03.2025; надано дозвіл № 2782/75 (вул. Набережна Перемоги, 30) зі строком дії до 27.03.2025 ;

рішення від 02.06.2020 № 655 надано дозвіл № 2782/119 (вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 58) зі строком дії до 02.06.2025 .

Суди встановили, що позивачі є власниками рекламних конструкцій, які розташовуються на об`єктах благоустрою, перелічених у оскаржуваних рішеннях.

Також судами встановлено, що строки дії дозволів про розміщення зовнішньої реклами позивачів закінчуються, зокрема, у 2023, 2024, 2025 та 2026 роках (щодо кожного дозволу окремий строк дії).

27.04.2021 рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 441 (далі також рішення № 441) затверджено схему розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Набережній Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги), яка додається до рішення у вигляді графічного додатка.

У пункті 2 рішення № 441 зазначено, що розповсюджувачам зовнішньої реклами, рекламні засоби яких не відповідають схемі (пункт 1 цього рішення) за місцем розташування та видом, забезпечити демонтаж рекламних засобів протягом семи днів із дати прийняття цього рішення.

У подальшому розташування окремо розташованих рекламних засобів можливе тільки відповідно до затвердженої схеми.

Установлено, що у разі невиконання демонтажу розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений термін недемонтовані рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу на підставі цього рішення (без прийняття додаткового рішення про примусовий демонтаж) (пункт 3 рішення № 441).

Відповідно до пункту 4 рішення № 441 КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради:

4.1. У разі невиконання демонтажу рекламних засобів Розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений рішенням термін здійснити примусовий демонтаж цих рекламних засобів власними силами або із залученням сторонніх організацій. 4.2. Здійснювати контроль за розміщенням рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами відповідно до схеми (п. 1 цього рішення).

Згідно із пунктом 5 рішення № 441 Департаменту громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради вжити заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та громадського порядку під час проведення робіт із демонтажу рекламних засобів.

Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради надано вказівку оформлювати дозволи на розміщення зовнішньої реклами відповідно до схеми (пункту 6 цього рішення).

24.05.2021 рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 685 (далі також рішення № 685) затверджено схему розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта), яка додається до рішення у вигляді графічного додатка.

09.07.2021 рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 732 (далі також рішення № 732) затверджено схему розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Ливарній, яка додається до рішення у вигляді графічного додатка.

14.07.2021 рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 740 (далі також рішення № 740) затверджено схему розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Леваневського до вул. Романа Шухевича), яка додається до рішення у вигляді графічного додатка.

У пунктах 4 рішень № 685, № 732 та № 740 передбачені ідентичні повноваження Комунального підприємства «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради на випадок невиконання демонтажу рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що Департаментом торгівлі та реклами направлені на адреси позивачів листи повідомлення про прийняті рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів із пропозицією іншого місця розташування рекламного засобу, а саме:

лист від 27.04.2021 № 3/2-454, скерований на адресу ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про прийняття рішення № 441,

лист від 09.07.2021 № 3/2-865, скерований на адресу ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про прийняття рішення № 732,

лист від 14.07.2021 № 3/2-869, скерований на адресу ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» про прийняття рішення № 740;

лист від 27.04.2021 № 3/2-455, скерований на адресу ТОВ «АЛЕСАН» про прийняття рішення № 441;

лист від 24.06.2021 № 3/2-786, скерований на адресу ТОВ «АЛЕСАН» про прийняття рішення № 685;

лист від 27.04.2021 № 3/2-452, скерований на адресу ТОВ «ГОЛОС ДНІПРА» про прийняття рішення № 441.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що мають чинні дозволи на розміщення зовнішньої реклами за відповідними адресами у м. Дніпро.

Позивачі вважають, що рішення виконавчого комітету про затвердження схеми розташування рекламних засобів із невключенням до них об`єктів, на які раніше було видано дозволи і термін дії яких не сплив, не може визнаватися рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2020 у справі №160/2767/19, з аналогічних спірних питань, позивачі просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції зазначив, що 23.07.2015 Виконавчим комітетом міської ради прийнято рішення № 419, яким визначено Департамент комунального господарства та капітального будівництва міської ради замовником на виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі міста згідно з переліком, який є додатком до цього рішення. Також зазначив, що впродовж п`яти років у зв`язку з коригуванням проектно-кошторисної документації містобудівна ситуація змінювалася, зазнали змін і схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами.

У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог відповідач зазначив, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язок робочого органу повідомляти про зміну містобудівної ситуації раніше прийняття виконавчим комітетом міської ради відповідного рішення.

Стверджував, що позивачами залишено без уваги пропозиції робочого органу стосовно вирішення питання переміщення рекламних засобів за новими адресами. Наголосив, що позивачам були запропоновані інші місця для розташування рекламних конструкцій, проте вони пропозицією не скористались.

Департаментом торгівлі та реклами міської ради (третя особа-1) до суду першої інстанції були подані письмові пояснення на первинні та уточненні позовні вимоги, у яких зазначено, що схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами є документацією з питань благоустрою території населеного пункту, і є такою, що прийнята з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою території.

Із посиланням на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та «Про основи містобудування» Департамент зазначив, що Виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо організації та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів і, як наслідок, правом затверджувати детальні плани території за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території.

Також вважав, що до повноважень відповідача належить визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Наголосив на тому, що позивачі були завчасно повідомлені про необхідність демонтажу рекламних конструкцій, розташованих на об`єктах благоустрою: вул. Набережна Перемоги (на ділянці від Мерефо-Херсонського моста до пл. Перемоги), вул. Володимира Антоновича (на ділянці від просп. Олександра Поля до вул. Шмідта), вул. Ливарній та вул. Курчатова (на ділянці від пл. Вокзальної, вул. Леваневського до вул. Романа Шухевича).

Також третя особа-1 зазначила, що позивачам вчасно були направлені листи, якими повідомлено про те, що належні їм рекламні засоби не відповідають за місцем розташування, затвердженим змінам, у зв`язку з чим, з огляду на зміну містобудівної ситуації, враховуючи кількість та тип конструкцій цих рекламних засобів, позивачам було запропоновано інші рівноцінні місця для їх розташування та їх добровільний демонтаж, однак жодної відповіді від позивачів Департаментом не отримано.

Також послався на відсутність підстав для розгляду в рамках однієї справи заявлених позовних вимог.

КП «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради (далі також третя особа-3) у письмових поясненнях наголосило на наявності у виконавчих комітетів міських рад повноважень щодо організації та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів і, як наслідок, права затвердження технічної документації з питань благоустрою населених пунктів, якщо такий виконавчий комітет виступає її замовником, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами.

Третя особа-3 стверджувала, що схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами є документацією з питань благоустрою території населеного пункту, і є такою, що прийнята з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою території.

За позицією третьої особи-3, позивачі мають право узгодити нове місце розташування рекламних засобів. У разі незгоди із запропонованими місцями, позивачі мають право самостійно демонтувати рекламні конструкції, а у разі примусового демонтажу, жодним чином не втрачають право власності на рекламні конструкції та мають право на їх повернення.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою зміни місцезнаходження рекламного засобу є своєчасне повідомлення розповсюджувача реклами про зміну місця розташування та надання йому іншого рівноцінного місця. Проте відсутні докази направлення на адресу позивачів у семиденний строк інформації про необхідність зміни місця розташування рекламних засобів до прийняття оскаржуваних рішень.

Суд не визнав належним повідомленням листи Департаменту торгівлі та реклами на адреси позивачів про вже прийняті рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів із пропозицією іншого місця розташування рекламного засобу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, оскільки доказів зміни містобудівної ситуації чи проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів, представником відповідача не надано, а схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів, які є технічною документацією, затверджено без додержання визначеної чинним законодавством процедури прийняття такої документації та процедури направлення відповідних повідомлень та попереджень, передбачених пунктом 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 № 2067 (далі також Типові правила) та Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.02.2004 № 325 (із подальшими змінами рішенням №1148 від 31.08.2011)(далі також Порядок).

Суд першої інстанції із посиланням на Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.2011 № 1148 (далі - Положення), додатком до якого є Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську, зазначив, що позивач мав отримати, проте не отримував попередження про необхідність усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами або демонтувати рекламний засіб самостійно (у визначений термін).

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів обґрунтування прийняття оскаржених рішень, зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

В обґрунтування відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на дотримання відповідачем порядку та підстав прийняття цих рішень та їх відповідності вимогам законодавства про рекламу.

Із посиланням на пункт 28 Типових правил, пункт 4.3 та пункт 7.2. Порядку розміщення зовнішньої реклами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами є рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта, а тому за фактом прийняття такого рішення у відповідача виникає обов`язок з письмового повідомлення позивачів як розповсюджувачів зовнішньої реклами: у семиденний строк про зміну містобудівної ситуації, у десятиденний строк про інформацію щодо іншого рівноцінного місця для розміщення об`єктів зовнішньої реклами.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції щодо необхідності повідомлення позивачів про зміну містобудівної ситуації за сім днів до прийняття оскаржуваних рішень, оскільки спірні рішення відповідача є рішеннями про зміну містобудівної ситуації.

Суд наголосив, що зміна містобудівної ситуації виникла саме внаслідок прийняття вказаних рішень відповідачем, а не до їх прийняття.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень вимог Типових правил та Порядку щодо повідомлення позивачів у встановленому порядку про необхідність вжиття заходів щодо зміни розташування рекламних засобів, оскільки департаментом торгівлі та реклами, направлені на адреси позивачів листи щодо повідомлення про прийняте рішення виконавчого комітету міської ради про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів із пропозицією іншого місця розташування рекламного засобу.

Із посиланням на пункти 7.1 та 7.3 Порядку, суд апеляційної інстанції зазначив, що реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, розроблених КП «Дніпровські активи» та затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

При впровадженні пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами ті існуючі рекламні засоби, як не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами. У разі невиконання такого демонтажу КП «Дніпровські активи» має право демонтувати рекламний засіб у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням:

рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.07.2015 № 419 «Про виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі міста»;

рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.02.2021 № 96 , яким затверджено Перелік об`єктів будівництва по яких надано дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури міської ради на передачу функцій замовника департаменту капітального будівництва міської ради;

Експертного звіту щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Капітальний ремонт елементів благоустрою вул. Набережної Перемоги, від Мерефо-Херсонського моста до вул. Космічної в м. Дніпропетровську,

дійшов висновку, що ремонт та реконструкція об`єктів благоустрою на спірних ділянках міста потребує проведення ремонтних робіт, у тому числі, в місцях розміщення належних позивачам та іншим суб`єктам господарювання рекламних засобів, що зумовлює необхідність зміни схеми їх розташування.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що спірними рішеннями змінено схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, які належать не лише позивачам, але й іншим суб`єктам господарювання, однак позивачі у даній справі оскаржують такі рішення повністю, а не у відповідній частині.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржених рішень відповідача та відсутність підстав для їх скасування.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції формально пославшись на норми законодавства про рекламу, фактично їх не застосував, в результаті чого дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржуваних рішень.

Скаржники стверджують, що пунктом 1 оскаржуваних рішень відповідач затвердив схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів на конкретних вулицях.

За позицією скаржників аркуші, які додані до спірних рішень у вигляді графічних матеріалів, не мають жодних реквізитів, які б свідчили, що це є саме схема розташування, а не щось інше. Жодний із додатків не має ніякого найменування, а наявність на них лише посилання на затвердження цих графічних матеріалів в оскаржуваних рішеннях не спростовує вимоги до належного їх оформлення згідно з вимогами діючих норм та правил.

Вважають, що графічні матеріали, додані до спірних рішень, не є схемами в розумінні пункту 181 та додатку № 7 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, є неконкретними та незрозумілими, не відповідають його вимогам, не визначають конкретного кола осіб, яких вони стосуються, відтак не можуть змінювати містобудівну ситуацію, а сам по собі факт їх затвердження відповідачем не може породжувати будь-які правові наслідки для невизначеного конкретно кола учасників правовідносин.

Водночас зазначають, що із оскаржуваних рішень неможливо встановити, який же вид рекламної конструкції необхідно встановлювати в тому чи в іншому місці, оскільки, поняття «види рекламних конструкцій» не встановлено ні на законодавчому, ні на місцевому рівні.

Скаржники звертають увагу, що пунктом 2 оскаржених рішень, відповідач зобов`язав розповсюджувачів зовнішньої реклами добровільно забезпечити демонтаж рекламних засобів, але не у зв`язку із тим, що рекламні засоби вже не зазначені в затвердженій схемі, а на іншій підставі, відмінній від пункту 7.3 Порядку підставі: «не відповідність схемі за місцем розташування та видом».

Тобто фактично застосовується підстава демонтажу, передбачена підпунктом 1.4.5 Положення, згідно з яким демонтажу підлягають рекламні засоби, розміщені не відповідно до дозволів (з недодержанням зазначених у дозволі на розміщення зовнішньої реклами місця розташування рекламного засобу та/або конструкції рекламного засобу).

Із посиланням на пункти 4.2, 7.3 Порядку скаржники стверджують, що розміщення рекламних засобів не у відповідності до дозволів не пов`язано із зміною містобудівної ситуації та не є її зміною, а відповідно і не може бути підставою для прийняття рішення про демонтаж рекламних засобів у зв`язку із зміною містобудівної ситуації, внаслідок затвердження нових схем оформлення міського середовища.

Скаржники наголошують, що в цьому питанні судом апеляційної інстанції не застосовано зазначені норми і проігноровано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 26.03.2020 у справі № 160/2767/19, згідно якої рішення виконавчого комітету про затвердження схеми розташування рекламних засобів, із невключенням до неї об`єктів, на які раніше було видано дозвіл і термін яких не сплив, не може визнаватися рішеннями про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.

Також скаржники стверджують, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не застосував пункт 2.3 Положення, згідно з яким примусовий демонтаж здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, в якому обов`язково зазначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням місць їх розташування.

В той же час оспорювані рішення (як і затверджені схеми) не містять будь-якого переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням їх місця розташування.

Позивачі вважають безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на Експертний звіт та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.07.2015 № 419, оскільки зазначені документи не містять висновку про необхідність зміни місць розташування вже встановлених рекламних конструкцій.

Більш того, із самого Експертного звіту вбачається, що цей звіт є «коригуванням», а капітальному ремонту по ньому підлягають не вся запропонована площа, яка пропонувалася для реконструкції спочатку - 15,5 га, а лише частина - 4,6 га.

За позицією скаржників, ані в рішенні від 23.07.2015 № 419, ані в рішенні від 23.02.2021 № 96, ані в жодному іншому з документів, які надані відповідачем до матеріалів справи, немає вказівки на те, що при здійсненні капітального ремонту або ж реконструкції постає необхідність у зміні місця розташування рекламних засобів та розробки з цього питання відповідних схем.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами частини першої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень

Відповідно до пункту 6 статті 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 13 частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Верховний Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предметом спору у цій справі є низка рішень Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 441, №685, №732 та №740 «Про затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів».

Отже, в контексті предмету спору необхідно з`ясувати, на підставі яких повноважень прийняті оскаржені рішення, встановити, яких саме рекламних засобів вони стосуються та підстави їх демонтажу.

Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 1 цього Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Статтею 3 Закону № 270/96-ВР передбачено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 16 Закону № 270/96-ВР визначені вимоги, яким має відповідати зовнішня реклама.

Водночас частинами 3, 4 статті 16 Закону № 270/96-ВР перелічені місця, де заборонено розташовувати засоби зовнішньої реклами, перелік яких відповідно до частини 5 цієї статті є вичерпним.

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах в першу чергу врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, якою затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

За приписами пункту 1 Типових правил останні регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 2 Типових правил визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Отже, частина перша статті 16 Закону № 270/96-ВР та пункт 2 Типових правил передбачають розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах лише на підставі дозволів, які в свою чергу видаються на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, яке дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

В контексті предмету спору у пункті 2 Типових правил наголошено, що невід`ємною складовою дозволу є місце розташування зовнішньої реклами.

Згідно із пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі також Закон № 2806-IV).

Закон № 2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Згідно з абзацами 2, 4 частини 1 статті 4 Закону № 2806-IV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом

Отже, отримання дозволу або анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону № 2806-IV, а відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону, які мають вищу юридичну силу відносно Типових правил, відповідно норми останніх не мають суперечити Закону № 2806-IV.

За такого правового регулювання, відповідач є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено прийняття оскаржених рішень, які в свою чергу суд має оцінювати крізь призму вимог КАС України та спеціальних норм.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі (..) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Пункт 7 частини першої статті 3 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд апеляційної інстанції із посиланням на пункт 7.2. Порядку та пункт 28 Типових правил, дійшов висновку, що рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта, а тому за фактом прийняття такого рішення у відповідача виникає обов`язок з письмового повідомлення позивачів як розповсюджувачів зовнішньої реклами: у семиденний строк про зміну містобудівної ситуації, у десятиденний строк про інформацію щодо іншого рівноцінного місця для розміщення об`єктів зовнішньої реклами

При оцінці пункту 7.2. Порядку та пункту 28 Типових правил суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідною умовою зміни місцезнаходження рекламного засобу є своєчасне повідомлення розповсюджувача про зміну місця розташування та надання йому іншого рівноцінного місця.

Зазначені висновки послугували однією із ключових розбіжностей оцінки наведених норм та обставин справи, які в свою чергу призвели до протилежних рішень.

Верховний Суд не погоджується із правовою оцінкою спірних правовідносин, наданою судом апеляційної інстанції, та не в повній мірі погоджується із мотивами прийняття рішення судом першої інстанції, виходячи з наступного.

У пункті 4 рішень № 685, №732 та № 740 зазначено: Комунальному підприємству «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради або іншому комунальному підприємству чи закладу Дніпровської міської ради згідно з їх статутними повноваженнями:

4.1. У разі невиконання демонтажу рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений рішенням термін здійснити примусовий демонтаж цих рекламних засобів власними силами або із залученням сторонніх організацій.

4.2. Здійснювати контроль за розміщенням рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами відповідно до схеми (п. 1 цього рішення).

В інших частинах положення вказаних рішень є ідентичними положенням Рішення № 441.

Отже, судами встановлено, що в контексті предмету спору тексти оскаржених рішень відповідача співпадають за змістом констатуючих частин посиланнями на певний перелік законодавчих актів та актів органів виконавчої влади як підстави їх прийняття.

Водночас їх розпорядчі частини відрізняються лише загальними адресами схем розташування та переліками розповсюджувачів рекламних засобів, які не відповідають новій схемі.

Згідно із пунктом 23 Типових правил дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Судами встановлено, що строки дії дозволів про розміщення зовнішньої реклами позивачів закінчуються, зокрема, у 2023, 2024, 2025 та 2026 роках (щодо кожного дозволу окремий строк дії).

Отже, станом на момент прийняття оскаржених рішень дозволи були чинними.

Згідно із пунктом 28 Типових правил у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

За такого правового регулювання, в контексті предмету спору, має значення лише така зміна містобудівної ситуації або проведення реконструкції, ремонту, які плануються на місці розташування рекламного засобу та зумовлюють необхідність зміни місця розташування.

Водночас пункту 28 Типових правил передує пункт 24, згідно із яким виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Також зазначений пункт передбачає внесення змін у дозвіл лише у разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу.

Зазначена норма кореспондується із пунктом 2 Типових правил, згідно із яким місце розташування об`єкта реклами є невід`ємною складовою дозволу на розміщення реклами.

Юридичні процедури надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами і продовження строку його дії врегульовано Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі та Положенням про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі.

Отже, відповідачем відокремлена процедура надання дозволів на розміщення реклами від процедури демонтажу зовнішньої реклами.

Згідно із абзацом 1 пункту 1.2 Порядку зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із пунктами 7.1,7.2,7.3 Порядку реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, розроблених КП "Адміністративно-технічне управління" та затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта.

При впровадженні пооб`єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами ті існуючі рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами, У разі невиконання такого демонтажу КП "Адміністративно- технічне управління" має право демонтувати рекламний засіб у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради.

Отже, за змістом пункту 28 Типових правил, пунктів 7.1, 7.2., 7.3 Порядку визначальними ознаками зміни містобудівної ситуації є проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють зміну його місця розташування.

Згідно із підпунктом 1.4.6. пункту 1.4 Положення демонтажу підлягають у тому числі (…) рекламні засоби, місця розташування яких не відповідає затвердженій пооб`єктній схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та у разі будь-якої реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на території з місцем розташування рекламного засобу (в тому числі за необхідності у разі реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на прилеглій до місця розташування рекламного засобу території (прилеглого району) у випадку невиконання демонтажу у встановлений строк розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Отже, підпункт 1.4.6. пункту 1.4 Положення передбачає додаткову підставу демонтажу рекламного засобу відносно Типових правил, проте не виключає необхідності наявності вищевстановлених критеріїв зміни місця знаходження рекламного засобу.

При оцінці доказів суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.02.2021 № 96, затверджено Перелік об`єктів будівництва, по яких надано дозвіл департаменту благоустрою та інфраструктури міської ради на передачу функцій замовника департаменту капітального будівництва міської ради. Перелік містить 128 об`єктів, серед яких відповідно до пунктів 62, 90, 117, 118, 119 є: реконструкція площі Вокзальної у м. Дніпрі з улаштуванням транспортно-пересадочного вузла; реконструкція вул. Ливарної в м. Дніпрі; капітальний ремонт вул. Романа Шухевича в м. Дніпрі; капітальний ремонт вул. Романа Шухевича в м. Дніпрі; капітальний ремонт вул. Леваневського від вул. Гомельської до просп. Сергія Нігояна в м. Дніпрі; капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі.

З урахуванням зазначеного рішення та експертного висновку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підставою для прийняття спірних рішень у даній справі слугувало проведення ремонту та реконструкція об`єктів благоустрою на спірних ділянках міста.

Водночас суд першої інстанції проаналізувавши рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.07.2015 № 419 «Про виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі» та Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Капітальний ремонт елементів благоустрою вул. Набережної Перемоги, від Мерефо-Херсонського моста до вул. Космічної в м. Дніпропетровську» дійшов висновку, що зазначені рішення не є належним та допустимим доказом правомірності прийняття оскаржуваного рішення № 441.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

Верховний Суд звертає увагу, що рішенням Дніпровської міської ради від 20.02.2018 №112 затверджений Регламент виконавчого комітету Дніпровської міської ради в новій редакції (далі також Регламент)

Згідно із пунктом 1.1.Регламент є нормативним актом, в якому на підставі чинного законодавства закріплено принципи та порядок діяльності виконавчого комітету міської ради (далі - виконком).

За приписами пункту 2.4. Регламенту проект рішення виконкому складається з констатуючої та розпорядчої частин.

У констатуючій частині проекту рішення виконкому повинні обов`язково зазначатися: посилання на законодавчі акти та акти органів виконавчої влади, підстава, мета прийняття документа; у разі необхідності - короткий виклад стану справ, недоліки і причини їх виникнення.

Розпорядча частина проекту рішення виконкому повинна містити: завдання, спрямовані на досягнення мети; заходи, плани, програми у формі додатків; виконавців, терміни і способи виконання; пункти про втрату чинності, зміни до попереднього рішення, зняття з контролю; відомості про особу, відповідальну за контроль.

В контексті вимог пункту 2.4 Регламенту в якості мети прийняття рішень у констатуючих частинах оскаржених рішень № 441, № 685, № 732 та № 740 зазначено упорядкування розміщення рекламних засобів шляхом упровадження схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, на підставі листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 30.03.2020 вх. № 8/1809.

Отже, лист Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 30.03.2020 вх. № 8/1809 наведений в якості обґрунтування підстави прийняття оскаржених рішень.

Проте зазначений лист судами не досліджувався, в матеріалах справи відсутній, сторони не просили про його залучення або витребовування.

Також Суд доходить до висновку, що зміст наведених норм не надає повноважень суб`єкту владних повноважень на прийняття рішень щодо демонтажу рекламних засобів, строк яких не закінчився, та встановлення на їхньому місці інших рекламних засобів, оскільки фактично ці повноваження повинні бути направлені на тимчасовий демонтаж рекламних засобів, які заважають роботам, що пов`язаним з зміною містобудівної ситуації, проведенням реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування таких рекламних засобів.

Відповідно на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України відповідач не надав цей доказ в якості підстави зміни містобудівної ситуації чи проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів.

Водночас Верховний Суд не ототожнює поняття «упорядкування» розміщення рекламних засобів, наведене в оскаржених рішеннях, в якості підстави зміни схем розташування окремо розташованих рекламних засобів, із зміною містобудівної ситуації внаслідок проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу

В цьому контексті Верховний Суд погоджується із правовою оцінкою оскаржених рішень судом першої інстанції, який дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про затвердження схеми розташування рекламних засобів та демонтаж рекламних засобів, не можуть визнаватися рішеннями про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об`єкта за відсутності підстав та умов зміни містобудівної ситуації, відсутності фактичних змін в організації зовнішнього рекламного оформлення.

Враховуючи відсутність доказів зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місцях розташування рекламних засобів, які зумовили б необхідність зміни місць розташування рекламних засобів, Суд доходить висновку, що рішення про затвердження схеми розташування рекламних засобів, яким не включено до неї об`єкти, на які раніше було видано дозвіл і термін яких не сплив, не може слугувати беззастережною підставою затвердження схем розташування окремо розташованих рекламних засобів.

Водночас, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст частини 2 статті 19 Конституції України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 2 КАС України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Як зазначено вище, судами встановлено, що відповідачем в межах наданих повноважень, протягом 2018-2019 років були видані позивачам дозволи про розміщення зовнішньої реклами строк дії яких закінчуються, зокрема, у 2023, 2024, 2025 та 2026 роках.

Також судами встановлено, що оскарженими рішеннями визнаються такими, що втратили чинність затверджені відповідачем у 2018, 2019, 2020 роках схеми розташування рекламних, та яким на час видання відповідали дозволи та місця розміщення рекламних засобів позивачів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд наголошує, що посилання відповідача та суду апеляційної інстанції на рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.07.2015 № 419 «Про виконання робіт з проектування та капітального ремонту об`єктів вулично-шляхової мережі» та Експертний звіти щодо розгляду проектної документації, які стосуються періоду 2016-2019 років, як підставу прийняття оскаржених рішень, є порушенням принципу правової визначеності та принципу легітимних очікувань, як елементів принципу верховенства права

Верховний Суд наголошує, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень мав на меті упорядкування розміщення рекламних засобів шляхом упровадження схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами. Проте внаслідок прийняття оскаржених рішень відповідача, позивачі позбавляються права на користування рекламними конструкціями, власниками яких їх визнав суд. Отже, йдеться про «втручання» у право на майно.

Водночас відповідач не довів та суди не встановили, що зазначене втручання відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, яке визначено частинною першою статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 760/858/15-а, від 15.07.2020 у справі № 200/7345/15-а, від 26.03.2020 у справі № 160/2767/19.

За приписами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, суд першої інстанції, із яким не погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку визнавши протиправними та скасувавши рішення виконавчого комітету.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 426/3495/15-а та у постанові від 26.03.2020 у справі № 160/2767/19.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції з урахуванням мотивів Верховного Суду є законним, водночас суд апеляційної інстанції невірно застосував норми права, не врахував правові висновки Верховного Суду, відповідно його рішення необхідно скасувати.

Водночас Верховний Суд критично оцінює посилання суду першої інстанції на пункт 7.2. Порядку та пункту 28 Типових правил як порушення умов своєчасного повідомлення розповсюджувача про зміну місця розташування та надання йому іншого рівноцінного місця з вищенаведених підстав.

Відповідно до положень статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За наведеного правового регулювання, рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції, змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голос Дніпра» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №160/6846/21 задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №160/6846/21 скасувати.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №160/6846/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №160/6846/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб.