РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 червня 2022 року                                                                                   справа № 580/10897/21

  м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Черкаської міської ради (далі — відповідач 1), Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі — відповідач 2)  в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-185 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО, інвалід 2 групи)».

- зобов`язати Черкаську міську раду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,1000 га громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО, інвалід 2 групи).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак отримав відмову, викладену у оскаржуваному рішенні, без жодних підстав в його обгрунтування. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам ст. 118 ЗК України, оскільки в разі відмови, орган місцевого самоврядування має обгрунтувати причини відмови в наданні дозволу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

05.05.2022р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Представник відповідача вказав, що враховуючи право позивача замовити розроблення проекту землеустрою без отримання відповідного дозволу, вважаємо, що права позивача в даному випадку не були порушеними. Крім того, вказано, що відповідно до викопіювання з плану м. Черкаси визначена позивачем земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а не за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідками голосування по проекту рішення, спірним рішенням позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту на земельну ділянку площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.01.2020р. позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1000 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

До заяви додано наступні документи: копія паспорта, копія реєстраційного номеру картки платника податків, довідку з державної статистичної звітності, графічні матеріали розміщення бажаної земельної ділянки, документи, які підтверджують право на першочергове отримання земельної ділянки.

Рішенням Черкаської міської ради від 12.08.2021р. №8-185 (за пропозицією депутатів Черкаської міської ради та на виконання протокольного доручення ПД-9-470 від 12.08.2021р.), позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 по провулку Західному орієнтовною площею 0,0650 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 83 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ (далі - ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012р.№5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997р. №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначає ст. 121 Земельного кодексу України. Зокрема, відповідно до п. «в», вказаної статті передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що громадянин із земель комунальної власності має право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Для цього він подає до відповідної сільської, селищної, міської ради клопотання, за результатами якого у місячний строк рада дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що спірним рішенням позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою без зазначення жодних підстав для відмови.

Посилання представника відповідача у відзиві на адміністративний позов на те, що позивач мав право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, не може бути взято судом до уваги в якості обгрунтованої підстави прийняття рішення про відмову у наданні дозволу без зазначення жодних підстав для відмови, у зв`язку із наступним.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти мотивоване рішення.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам висловленим Верховним Судом у постанові  від 23.01.2020р. у справі №440/1922/19.

При цьому, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, відповідачем, хоча і без зазначення жодних підстав, все ж прийнято рішення про відмову у наданні дозволу, що у свою чергу позбавляє позивача права, встановленого абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

За наслідками перевірки спірного рішення за критеріями ст. 2 КАС України, суд зазначає, що воно не відповідає вимогам обгрунтованості, у зв`язку із чим його належить визнати протиправним та скасувати, відтак позовні вимоги в цій частині суд вважає обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування  жилого будинку, господарських будівель і споруд та надав до заяви: копію паспорта, копію реєстраційного номеру картки платника податків, довідку з державної статистичної звітності, графічні матеріали розміщення бажаної земельної ділянки, документи, які підтверджують право на першочергове отримання земельної ділянки, у зв`язку із чим подане клопотання відповідає вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Так, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частинами 1 та 2 ст.59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, орган місцевого самоврядування наділений виключними повноваженнями щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, на пленарних засіданнях ради шляхом прийняття розпорядчого індивідуального правового акта - рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.09.2019р. в адміністративній справі №320/5699/15-а та від 10.09.2019р. в адміністративній справі №820/2632/17.

З урахуванням вищевказаного та беручи до уваги встановлену протиправність оскаржуваного рішення, а також те, що вирішення питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарному засіданні сільської ради, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача (вх. №25/01-04/5148 від 21.01.2020р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на черговій сесії Черкаської міської ради з урахування висновків суду, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині суд вважає обгрунтованими частково.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

                                                                     ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021р. №8-185 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку по пров. Західному громадянину ОСОБА_1 (вільна земельна ділянка, учасник АТО, інвалід 2 групи)».

Зобов`язати Черкаську міську раду (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ - 25212542) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (вх. №25/01-04/5148 від 21.01.2020р.)  про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд,  на черговій сесії Черкаської міської ради та прийняти рішення у відповідності до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки суду у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя                                                                                                     Марина БІЛОНОЖЕНКО